Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №710/715/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/715/26

Провадження № 1-кп/710/112/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026 за №12026250360000399, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топильна Шполянського району Черкаської області, жителя за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, освіта середня, на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, особою з інвалідністю не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 09.06.2025, яка набрала законної сили, 20.06.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Надалі, продовжуючи протиправну поведінку, 10.01.2026 о 22 год. 43 хв., по вул. Дружби, в с. Стецівка Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з чим відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України, який 19.01.2026 направлено на розгляд до Звенигородського районного суду Черкаської області.

Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про накладення відносно нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати законну постанову суду, вперто ігноруючи її, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя в Україні, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання, продовжував керувати транспортними засобами, зокрема 02.04.2026 близько 14 год. 45 хв. в черговий раз в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки "ВАЗ 2106", н.з. НОМЕР_2 , по вулицях в с. Лип`янка Черкаської області та на вул. Шевченка був зупинений працівниками поліції.

Суд кваліфікує діяння обвинуваченого як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, при обставинах встановлених судом. Щиро розкаявся.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також зазначив, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, про що надав відповідну заяву.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши обвинувальний акт, та характеризуючі дані щодо обвинуваченого уважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, доведена.

При призначенні покарання, суд враховує, що, згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Визначені в ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Відповідно до вказаних засад обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципу співмірності цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого.

При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При визначенні покарання ОСОБА_4 суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як нетяжкий злочин - ч. 1 ст. 382 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який вважається несудимим, суд також враховує наявність пом`якшуючої обставини та наявність обтяжуючої обставини, те, що обвинувачений добровільно сплатив на потреби ЗСУ кошти у сумі 1000 грн., відтак приходить до висновку про можливість обрання ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі і застосувавши ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні у кримінальному провадженні.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно п.п.1,2 ч.1та п. 2 ч.3 ст.76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 05.08.2026.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.

Суддя ОСОБА_1