Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №569/15232/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 серпня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

за участі секретаря судового засідання Мельник А.В.,

учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позовних вимог.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звернулася представник ОСОБА_1 адвокат Ковальчук Сергій Леонідович, в якій просить стягнути з відповідача 103 122 грн. 58 коп.

Позовну заяву мотивує тим, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2010 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі 300 грн щомісячно до досягнення ним повноліття. На виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення. Згідно з розрахунком державного виконавця станом на 28 лютого 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 103 122,58 грн. Посилаючись на положення статті 196 Сімейного кодексу України, позивач зазначає, що у зв`язку з виникненням заборгованості з вини відповідача вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, однак не більше 100 відсотків суми заборгованості. Вказує, що розрахована за період з 01 серпня 2018 року по 28 лютого 2026 року пеня становить 115 174,88 грн, проте з урахуванням законодавчого обмеження просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) у розмірі 103 122,58 грн, що відповідає сумі заборгованості зі сплати аліментів.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 червня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 35-36)

Позивач у судове засідання не з`явилася.

Від представника позивача адвоката Ковальчука С.Л. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд ухвалити заочне рішення у даній справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою». У відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації.

Відзиву із запереченнями на позовну заяву відповідач не надав.

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

Відтак суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

За таких обставин у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2010 року у справі № 2-1537/2010 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 300 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На виконання зазначеного рішення судом видано виконавчий лист від 08 грудня 2010 року. З матеріалів справи вбачається, що зазначений виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 березня 2026 року, станом на 28 лютого 2026 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 103 122 грн 58 коп. (а.с. 11-16).

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 23 березня 2011 року у справі № 2-471/11 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. (а.с. 26-27)

Як убачається з копії свідоцтва про шлюб, 15 жовтня 2020 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_5 , у зв`язку з чим після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». (а.с. 28)

На підтвердження розміру заявлених вимог позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого пеня за період з 01 серпня 2018 року по 28 лютого 2026 року становить 115 174 грн 88 коп. Водночас позивач, враховуючи положення частини першої статті 196 Сімейного кодексу України щодо обмеження максимального розміру пені сумою заборгованості, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 103 122 грн 58 коп., що дорівнює сумі заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 17-25).

Будь-яких доказів сплати заборгованості зі сплати аліментів, її неправильного розрахунку, відсутності вини у виникненні заборгованості або інших обставин, які б спростовували доводи позивача чи свідчили про безпідставність заявлених вимог, відповідач суду не подав. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надійшов.

Таким чином, дослідженими у справі письмовими доказами підтверджується наявність судового рішення про стягнення аліментів, відкритого виконавчого провадження, існування станом на 28 лютого 2026 року заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 103 122 грн 58 коп., а також заявлення позивачем вимоги про стягнення неустойки (пені) у межах, визначених статтею 196 Сімейного кодексу України.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Стаття 51 Конституції України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин кожної конкретної справи, а вже тільки потім - права батьків.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 1 ст. 552 ЦК України, сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула наступна: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, будучи зобов`язаним на підставі рішення суду сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, належним чином покладений на нього обов`язок не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 103 122 грн. 58 коп. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, зокрема рішенням суду та розрахунком заборгованості державного виконавця, достовірність яких судом не спростована.

Суд враховує, що відповідачем не подано доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості, а також не надано доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання обов`язку зі сплати аліментів. Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розрахунку пені відповідачем також не подані.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він здійснений відповідно до вимог статті 196 СК України та правових висновків Верховного Суду. При цьому, оскільки розмір нарахованої пені перевищує суму заборгованості за аліментами, позивач правомірно просить стягнути пеню у межах 100 відсотків заборгованості, а саме у розмірі 103 122 грн. 58 коп.

Матеріалами справи підтверджується систематичне та тривале невиконання відповідачем покладеного на нього законом та судовим рішенням обов`язку щодо утримання своїх дітей, що призвело до утворення значної заборгованості та є підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді неустойки (пені).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів у розмірі 103 122 грн. 58 коп. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі статті 196 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 103 122 (сто три тисячі сто двадцять дві) гривні 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 05 серпня 2026 року

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА