Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №759/3273/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Київ

Справа № 759/3273/26

Провадження № 3-зв/824/33/2026

Київський апеляційний суд в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 від розгляду справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 , на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026 року, щодо притягнення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026 року ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за:

- ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;

- ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_5 остаточне адміністративне стягнення у виді у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_5 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026 року для розгляду апеляційної скарги у справі визначено суддю доповідача - ОСОБА_4 .

28 липня 2026 року захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_6 від розгляду даної справи.

Заява про відвід мотивована тим, що суддею не було забезпечено своєчасний порядок розгляду справи, а судове засідання розпочато о 16 год.05 хв, тоді як справа дорозгляду була призначена 27 липня 2026 року на 15 год.

Також посилається на зверхній тон судді після його зауважень щодо неповаги судді до нього, як захисника Батьківщини, в зв`язку з ненаданням дозволу надавати пояснення та відповідати на питання сидячи.

В зв`язку з цим та з метою уникнення сумнівів щодо упередженості судді в очах стороннього спостерігача, забезпечення вимог суддівської етики та з метою неупередженого розгляду справи, просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_4 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року розгляд питання про відвід судді ОСОБА_4 призначено судді-доповідачу ОСОБА_1 .

У судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлений відвід судді ОСОБА_4 та просив його задовольнити.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши обґрунтування, що викладені в заяві про відвід, суд дійшов наступного висновку.

Перш за все, слід відмітити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення прямо не врегульовано порядок вирішення відводу судді.

В той же час, виходячи з приписів ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а відповідно до положень ст. 246 КУпАП порядок проваджень у справах про адміністративні правопорушення визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і Законів України та на засадах верховенства права, а відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод і інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов`язковим елементом верховенства права є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами. Гарантією реалізації принципу верховенства права є закріплення в нормативних актах чітких правил і процедур здійснення судового провадження. Оскільки в КУпАП не закріплена процедура відводу судді це питання підлягає вирішення виходячи з положень Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положень міжнародних договорів, ратифікованих Україною, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і відкритий судовий розгляд, а практика Європейського суду з прав людини щодо тлумачення терміну «кримінальне провадження» розглядає його природу досить широко, відносячи до нього і адміністративне провадження (Енгель та інші проти Нідерландів (1976 р.)

Таким чином, виходячи з викладеного та керуючись принципами законності та Верховенства права, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до загальних норм процесуального права, до обставин, що виключають участь судді у розгляді судової справи, відносяться, зокрема, такі обставини, що свідчать про те, що суддя: є потерпілим або близьким родичем чи членом сім`ї заявника, потерпілого або особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення; брав участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, або особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення; він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах розгляду справи; наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, а також у випадку порушення встановленого законом порядку визначення судді для розгляду цієї судової справи.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обгрунтованими.

При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які не підтверджені належними й допустимими доказами.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

При цьому суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необгрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Апеляційний суд зауважує, що зміст заяви адвоката ОСОБА_3 від 28 липня 2026 року про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 , якими він обґрунтовує необхідність відводу судді, не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Окрім того , захисник (особа яка притягується до адміністративної відповідальності), не позбавлені можливості заявляти, при наявності підстав і обґрунтувань, будь які клопотання, якщо в цьому буде необхідність саме для правильного вирішення апеляційної скарги з метою перевірки обґрунтованості та законності судового рішення яке переглядається в апеляційному порядку .

Передбачених законом підстав, які б викликали сумніви у об`єктивності та неупередженості судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 , заява про відвід не містить.

Відповідно, оскільки наведені захисником підстави для відводу не можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність судді ОСОБА_4 при розгляді справи, то суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,нормами Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1