Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №753/8309/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 753/8309/26 Головуючий у суді першої інстанції - Монін І.В.

Номер провадження № 33/824/3598/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Пальчиком Максимом Олексійовичем, на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624378 від 26 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 26 березня 2026 року о 03 годині 29 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai І30 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на загородження, а саме металевий відбійник. Внаслідок чого автомобіль та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 "б", п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624382 від 26 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 26 березня 2026 року о 03 годині 50 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai І30 д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10 "є" ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Пальчик М.О. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях останнього. Іншу частину постанови залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним доказам, що призвело до ухвалення незаконної постанови.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після вчинення ДТП. Відеозапис з нагрудних камер такого факту не фіксує, а допитаний у суді свідок підтвердив, що ОСОБА_1 алкоголь після ДТП не вживав.

Натомість із відеозапису вбачається лише відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що саме по собі не є доказом вживання алкоголю після ДТП та не підтверджує складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок доказування покладається на орган, який склав протокол, а належних доказів вини ОСОБА_1 не зібрано, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Сіренко М.Ю. не з`явилися, про день та час розгляду справи судом повідомлені у встановленому порядку.

До початку судового засіданні від адвоката Сіренка М.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та виклику до суду працівника поліції, який склав протокол та свідка ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції відхиляє вказане клопотання, виходячи з того, що останнім не надано жодного документа на підтвердження поважності відсутності у судовому засіданні, а також не зазначено обґрунтованих причин виклику до суду працівника поліції та свідка для повторного допиту, оскільки із тексту постанови вбачається, що свідок ОСОБА_2 був допитаний в суді першої інстанції і суд першої інстанції надав оцінки наданим ним показам.

Клопотання про виклик і допит працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення сержанта поліції Мироненка О.А. не підлягає задоволенню, оскільки зазначеного клопотання ні ОСОБА_1 , ні його захисником адвокатом Пальчиком М.О. до суду першої інстанції не заявлялося, доказів щодо неможливості заявлення вказаного клопотання до суду першої інстанції не подано, тому вказане клопотання суперечить положенням ч. 7 ст. 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови суду, що оскаржується, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130, ст. 124 КУпАП .

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Пунктом 2.10 є Правил дорожнього руху встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 не було дотримано.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624378 від 26 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 26 березня 2026 року о 03 годині 29 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai І30 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на загородження, а саме металевий відбійник. Внаслідок чого автомобіль та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 "б", п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.. (а.с. 25)

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624382 від 26 березня 2026 року, водій ОСОБА_1 26 березня 2026 року о 03 годині 50 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai І30 д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10 "є" ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1-2)

У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 жодних пояснень чи заперечень щодо змісту складеного протоколу не зазначив, лише проставив підпис, що ознайомлений.

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 березня 2026 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обставинам. (а.с. 4).

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с. 5 -6).

Матеріали справи також містить пояснення свідка ОСОБА_2 , які були які були відібрані працівниками патрульної поліції в яких останній зазначив, що 26 березня 2026 року о 03 год 30 він, керуючи автомобілем Toyata Camry д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві по вул. Ревуцького проїжджаючий помітив автомобіль Hyundai i30 у відбійнику, про що повідомив службу 112. Підійшовши до автомобіля побачив непритомного водія, почувши його голос водій прийшов до тями і покинув транспортний засіб через пасажирське сидіння. По прибуттю на місце події водій був присутнім. (а.с.28).

В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 26 березня 2026 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючи дані транспортного засобу та відомості про його пошкодження (а.с. 27)

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 та 124 КУпАП 26 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 7).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції прибули на місце ДТП де здійснювали 26 березня 2026 року оформлення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 де також зафіксовано, як ОСОБА_1 , повідомляє працівника патрульної поліції про те, що він був пасажиром автомобіля, а водій втік. Працівник патрульної поліції попросив ОСОБА_1 надати документи. (03:37:05). Працівники поліції запросили водія в автомобіль патрульної поліції та запропонували останньому надати документи на транспортний засіб та водійське посвідчення. (03:43:57). Працівник поліції запитав водія, звідки він їхав на машині, ОСОБА_1 повідомляє, що він рухався з вул. Тростянецької в бік вул. Ревуцького (03:44:55). Надалі працівники поліції почали складати протокол про адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. (04:13:33) Працівник патрульної поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та то що відносно нього складено протокол ро адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП. Працівник патрульної поліції запитав у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої (04:18:46) та пропонує на місці пройти тест за допомогою пристрою «Драгер» (04:19:13). ОСОБА_1 повідомляє працівнику поліції, що він тільки, що вживав алкогольні напої після ДТП (04:19:19). Працівник патрульної поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права, що після ДТП також настає адміністративна відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП. (04:20:10) ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, пояснюючи після вчинення ДТП він вживав алкогольні напої. (04:21:42) Надалі працівник поліції роз`яснив права водію та що відносно нього буде складено протокол за ч. 4 ст. 130 та 124 КУпАП.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала й вказаний протокол не містить заперечень ОСОБА_1 щодо його складення, не містить його зауважень щодо змісту складеного протоколу.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою, як зазначено вище, передбачена у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участі, алкоголю.

Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП та приписами Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376.

Також апеляційний суд погоджується з викладеним в постанові суду першої інстанції твердженням про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

За встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.3 б, п.12.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються матеріалами провадження, які з достатньою повнотою зібрані працівниками поліції і були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу судом першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак і щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що він вживав алкогольні напої після вчинення ДТП. Відеозапис з нагрудних камер такого факту не фіксує, а допитаний у суді свідок підтвердив, що ОСОБА_1 алкоголь після ДТП не вживав, апеляційний суд оцінює критично, оскільки після переглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння проте останній відмовився та повідомив працівників патрульної поліції про те, що він вживав алкогольні напої після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою судом постановою, та свідчать про намір уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, проте висновків суду викладених у постанові вони не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Пальчиком М.О., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Пальчиком Максимом Олексійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський