Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №357/2912/26 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Дубановська І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 357/2912/26

провадження № 33/824/2547/2026

28 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Дубовиком Володимиром Васильовичем, на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 665, 60 гривень.

Згідно із постановою судді, 31 січня 2026 року о 00 год 03 хв в с. Шкарівка, вул. Незалежності, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Infiniti G25, н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу газоаналізатор Alcotest Drager 7510 ARMF 0338, результат позитивний 1,49 проміле, тест № 1624.

З результатом водій погодився, проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі водій відмовився.

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Дубовик В.В. 1 травня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Поновити йому строк на оскарження постанови.

В апеляційній скарзі посилається на те, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не керував ним, а перебував в автомобілі як пасажир, тобто заперечує факт керування ним транспортним засобом; відеозапис здійснювався безперервно та не зафіксував саме факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Зупинку та огляд за допомогою спеціального технічного засобу «DRAGER» здійснювали різні працівники поліції; вважає порушено процедуру огляду, оскільки акт огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд були складені не на місці зупинки транспортного засобу; працівниками поліції не було роз`яснено права, копія протоколу на надавалась апелянту; висновки суду не ґрунтується на всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 рокуяк такий, що пропущений з поважних причин.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Дубовик В.В. не з'явились, судове повідомлення про місце, день і час розгляду справи 28 липня 2026 року о 15 год. 45 хв. було направлено до електронного кабінету захисника Дубовика В.В., що підтверджується звітом про доставку повідомлення з датою доставки 10 червня 2026 року.

Будь - яких заяв до суду стороною скаржника подано не було.

За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним,зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 1630 КУпАП підтверджується:- протоколом № 579685 у якому вказано, що: «31 січня 2026 року о 00 год 03 хв в с. Шкарівка, вул. Незалежності, 11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Infiniti G25, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу газоаналізатор Alcotest Drager 7510 ARMF 0338, результат позитивний 1,49 проміле, тест № 1624.

З результатом водій погодився, проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі водій відмовився.

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».

У протоколі вказано про те, що від підпису, пояснень та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився згідно ст. 63 Конституції України;

- квитанцією з приладу «Alcotest Drager 7510» від 31 січня 2026 року, де зафіксований результат огляду ОСОБА_1 - 1,49 проміле. Від підпису ОСОБА_1 відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 січня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся до лікарня для огляду на стан сп`яніння.

У направленні вказано, що огляд у лікарні не проводився, не доставлявся та від підпису ОСОБА_1 відмовився згідно ст. 63 Конституції України;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 1,49 проміле.

У акті вказано про те, що від підпису ОСОБА_1 відмовився згідно ст. 63 Конституції України;

- листами Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерівська міська лікарня № 4» від 07 січня 2026 року № 17, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерівська міська лікарня № 2» від 14 січня 2026 року № 17 та Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» від 08 січня 2026 року 11;

- рапортом поліцейського від 31 січня 2026 року, згідно якого, під час несення служби 31 січня 2026 року, о 00 год 03 хв, за адресою: Київська область., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Незалежності 11, у складі наряду Вулкан 0752 ( ОСОБА_2 , Радіонов В.В. ,) згідно п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Infinity G25, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи суд встановив наступні обставини.

Під час спілкування з працівниками патрульної поліції у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор Drager Alcotest 7510 ARMF-0338. Результат позитивний 1,49 проміле, тест № 1624. З результатом водій погодився. Проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився.На водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Транспортний засіб було залишено на місці зупинки без порушення Правил дорожнього руху України.

Подія фіксувалася на нагрудну бодікамеру Motorola № 476280. Так, на відеозаписах зафіксовано рух транспортного засобу Infinity G25, н.з. НОМЕР_2 . Відразу після зупинки з правого заднього боку автомобіля вийшла особа жіночої статі, яка обійшла автомобіль позаду та сіла на водійське сидіння. У подальшому було встановлено особу ОСОБА_1 , який перебував у салоні автомобіля.

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

ОСОБА_1 та дівчина пояснювали, що за кермом перебувала дівчина, однак їй було складно виїхати вгору через засніжену дорогу, тому вона попросила ОСОБА_1 сісти за кермо лише на короткий час (близько 10 метрів), щоб подолати підйом.

Надалі було встановлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння.На вимогу працівників поліції пройти огляд він погодився.Йому було надано прилад та мундштук, після чого він пройшов відповідний огляд. Жодних зауважень чи заперечень щодо дій працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював, клопотань не заявляв.

Водночас він просив не складати щодо нього протокол.

Під час складання письмових матеріалів ОСОБА_1 залишив місце події.

Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності його вини наявними в матеріалах справи доказами, зокрема і відеозаписом, що свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В матеріалах справи міститься виписка газоаналізатора «Alcotest 7510», результат позитивний - 1, 49 % та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Про незгоду з такими результатами ОСОБА_1 у протоколі не вказав. Результати огляду не спростовані, підстав вважати недійсними результати огляду немає.

З наданого працівниками поліції відеозапису слідує, що під час спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, та запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

На указану пропозицію працівників поліції водій погодився, що було зафіксовано на камеру працівника поліції.

Протокол про адміністративне правопорушенняза ч. 1 ст. 130 КУпАПскладений уповноваженою на те особою поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старшим сержантом поліції Радіоновим В. В., дії якого ОСОБА_1 не оскаржував.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

В цій справі ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом, пройшовши тест на стан сп`яніння з позитивним результатом - 1,49 % проміле, що є перевищенням дозволеної законом норми, такі результати не оскаржував.

В апеляційній скарзі висловлені заперечення, які не є обґрунтованими по суті, а зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції.

Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду та не спростовують встановлені судом обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним правопорушення, що кваліфікується за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Всі доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у відповідності до положень ст. 36 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Дубовиком Володимиром Васильовичем, залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна