Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №554/4597/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 05.08.2026Справа № 554/4597/26

Провадження № 1-кп/554/865/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 р. м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12026170420000279 від 17.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, уродженка м Полтава, з вищою освітою, не заміжня, на утриманні дітей немає, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , проживаючи за адресою АДРЕСА_1 , маючи спір щодо порядку користування земельною ділянкою, яка виділена для обслуговування вказаного будинку та ведення особистого підсобного господарства його мешканцями, періодично вступала у сварки із сусідами по будинку, в тому числі із потерпілою ОСОБА_4 , проявляла до них при спілкуванні зневажливе та нетактовне ставлення, допускала грубість та образи.

11.03.2026 р. о 12 год., ОСОБА_5 помітивши у дворі вказаного будинку ОСОБА_4 , щоб отримати можливість одноособово користуватись земельною ділянкою, підійшла до останньої з вимогою прибрати паркан, яким вона огороджена.

Не погодившись з цією вимогою, на підтвердження, що вказана земельна ділянка перебуває не в одноособовому користуванні ОСОБА_5 , а в спільному користуванні всіх мешканців будинку, ОСОБА_4 передала останній для ознайомлення витяг відповідного рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради.

У відповідь ОСОБА_5 стала поводити себе агресивно, кричати та висловлювати про власні потреби в одноособовому користуванні цією ділянкою.

Проявляючи стурбованість у тому, що знаходячись у збуджено стані ОСОБА_5 може знищити вказаний витяг рішення виконавчого комітету, ОСОБА_4 протягнула руку, щоб спробувати забрати назад його з рук ОСОБА_5 , проте остання, перешкоджаючи в цьому потерпілій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, схопила ОСОБА_4 за вказівний палець правої руки та різко із силою викрутила його в бік по колу.

Внаслідок вказаного умисного фізичного насильства ОСОБА_5 спричинила потерпілій ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді крайового перелому основи проксимальної фаланги зі зміщенням 2-го пальця правої кисті, що утворилося від одномоментної та однократної дії тупого обмеженого предмету, яким були пальці рук стиснуті в кулак і відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1, п.2.2.2 «правил судового-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р);

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, а саме, спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

ДОКАЗИ ТА ЇХ ОЦІНКА

ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала частково. Надаючи покази з приводу обставин, які відбулися 11.03.2026 р., обвинувачена заперечувала той факт, що умисно зламала палець потерпілій, але визнала, що хватала за нього.

Зазначила, щоу неї з її сусідкою ОСОБА_4 постійні конфлікти за землю, а саме за спільну прибудинковутериторію. Коли ОСОБА_4 прийшла додому вона побачила її та запитала чи в цьому році знову між ними будуть конфлікти за землю, на що ОСОБА_4 відповіла, що будуть знову сварки. Потім ОСОБА_4 надала документи про право власність для ознайомлення, але перед цим не попередила, що вона має їх повернути та почала виривати їх у неї з рук, а вона у свою чергу почала забирати листи і розігнула середній палець потерпілої. Потім потерпіла почала кликати ОСОБА_7 на допомогу,щоб та викликала поліцію.

Письмові докази, надані сторонами і досліджені судом

Відповідно до витягу з ЄРДР встановлено, що 16.03.2026 р. до Полтавського РУП ГУНП надійшла заява ОСОБА_4 , яка повідомила, що 11.03.2026 р. о 14 год. за адресою: м. Полтава, вул. Д. Коряка, в останньої виник конфлікт з сусідкою ОСОБА_5 у ході якого ОСОБА_6 було завдано тілесні ушкодження у вигляді крайнього перелому основи проксимальної фаланги другого пальця правої кисті. (а.с. 17, т.1).

Заява ОСОБА_4 адресована начальнику Полтавського РУП ГУНП, у якій вона повідомляє про неналежну поведінку сусідки - ОСОБА_5 на яку неодноразово викликалися наряди поліції. (а.с 22, т.1).

Рішення №96 від 09.03.2000 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян». (а.с. 23, т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 належить до спільного користування всіх мешканців будинку. (а.с. 26-30, т.1).

Свідоцтво про право власності на ОСОБА_4 з якого вбачаєтьмя, що ОСОБА_4 має у власності11/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 31, т.1).

Витяг з Державного реєстру речових прав за яким встановлено, що ОСОБА_4 має частку 11/100, часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як спільна часткова власність за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 32, т.1).

Свідоцтво про право власності на ОСОБА_4 за яким посвідчується, що ОСОБА_4 має у власності 11/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 33, т.1).

Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за яким встановлено, що ОСОБА_4 є спадкоємцем першого ступеня спорідненості за спадкодавцем ОСОБА_8 (а.с. 34, т.1).

Витяг з Державного реєстру речових прав за яким встановлено. що ОСОБА_4 має частку 11/100, часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як спільна часткова власність за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 35, т.1).

Відповідно до протоколу огляду відео файлів встановлено, що існує конфлікт невідомої особи із ОСОБА_5 з приводу користування прибудинковою територією, щодо права власності на об`єкти нерухомості. (а.с. 36-47, т.1).

Досліджено виписку з «Журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги» на ОСОБА_4 :

-довідка на ОСОБА_4 , дата дослідження 14.03.2026: 2 палець правої кисті – крайовий перелом проксимальної фаланги зі зміщенням (а.с. 49, т.1);

-журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги» за яким встановлено, що ОСОБА_4 , звернулася за допомогою 14.03.2026 (а.с. 50-51, т.1).

-диск рентгенолога від 14.03.2026 (а.с. 52, т.2).

-карта виїзду швидкої медичної допомоги №431 від 11.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , попередній діагноз:безрезультатний. (а.с. 53-54, т.1).

Відповідно до протоколу огляду від 30.03.2026 р. здійснено огляд аудіо запису виклику швидкої медичної допомоги працівниками поліції на адресу м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, 29 (а.с. 55-57, т.1).

Відповідно до висновку експерта №288 від 20.03.2026 про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 19.09.2026 р. з урахуванням даних наданої медичної документації, виявлене тілесне ушкодження у вигляді крайового перелому основи проксимальної фаланги зі зміщенням 2-го пальця правої кисті, який міг утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інший предмет з подібною характеристикою, так і при дії об таковий, в короткий проміжок часу, фактично одномоментно, можливо в строк та за обставин вказаних у постанові про призначення експертизи, і відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1., 2.2.2. «Правил судово-медичноговизначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від17.01.95р.).

Після отримання вищевказаного тілесного ушкодження підекспертна могла виконувати активні дії, рухатися, кричати, кликати на допомогу, певний проміжок, що залежить від індивідуальних особливостей організму.

Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися і при захисті руками від удару.(а.с. 58-59,т. 1).

Відповідно до висновку експерта №290 від 20.03.2026 про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді: крайового перелому основи проксимальної фаланги зі зміщенням 2-го пальця правої кисті, який міг утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інший предмет з подібною характеристикою, так і при дії об таковий, в короткий проміжок часу, фактично одномоментно, можливо в строк та за обставин вказаних вище, і відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (пп.2.2.1., 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

Покази потерпілої ОСОБА_9 , надані нею в ході проведення слідчого експерименту від 19.03.2026, загалом не протирічать механізму утворення тілесного ушкодження у останньої. (а.с. 69-70, т.1).

Відповідно до додаткового висновку експерта №310 від 30.03.2026 р. про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_10 дані нею під час проведення слідчого експерименту 27.03.2026 р. не відображають утворення тілесного ушкодження виявленого при проведенні судово-медичної експертизи під експертної ОСОБА_4 : перелому 2-го пальця лівої кисті, а на фототаблицях (фото 3-4) та в описовій частині протоколу проведення слідчого експеременту вказано травмування 3-го пальця (а.с.83-84, т.1).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.03.2026 проведений за участі потерпілої ОСОБА_4 за яким встановлено, що з 1978 року потерпіла ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Із сусідами у неї теплі відносини, поки у 2022 році не поселилися у квартирі АДРЕСА_4 , за тією ж самою адресою нова сусідка ОСОБА_11 . Остання з самого початку свого проживання агресивно почала ставитися до сусідів, а саме, до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тому, що у будинку, де вони всі проживають, мається спільний двір та вони ніби садили квіти на її ділянці. ОСОБА_14 вказувала, що то її ділянка та вони не мають на це права, хоча двір спільний та вони просто намагалися якось прикрасити двір квітами. Потім ОСОБА_14 почала сварки за землю із потерпілою ОСОБА_4 , вона потихеньку почала заходити на територію ОСОБА_4 та облаштовувати території за власними потребами. Їй потрібна була вся земля, що прилягає до будинку, хоча будинок на декілька власників. ОСОБА_14 постійно кричить та свариться. Вона обрізала проволку потерпілої, на якій вона розвішувала свою білизну, вирвала троянди, помідори, які потерпіла посадила, смородину, оскільки вона думає, що вся земля її. У зимовий період року, потерпіла проживає у своєї онучки, за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки у будинку відсутнє опаленнята холодно проживати.

11.03.2026 року потерпіла прийшла за адресою: АДРЕСА_3 , з метою взяти весняний одяг та консервацію. Потерпіла вийшла на подвір?я. Там ОСОБА_15 , вона клала дошки, знову на спільній території. Потерпіла її не чіпала. ОСОБА_14 сама підійшла до потерпілої з розмовою, щоб домовитися, щоб потерпіла прибрала свій паркан, зняла мотузку для білизни, а вона буде користуватися територією (землею).

Потерпіла повідомила, що в неї є архівний витяг з протоколу №5 засідання виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, де зазначено, що це спільне подвір?я, воно офіційно не поділено, всі можуть користуватися земельною ділянкою. Потерпіла надалаАнтоніні для ознайомлення даний витяг. Вона почала кричати, що це вся її земельна ділянка, вона їй потрібна. У неї там і сушка і вікна, що це все її. Потерпіла зрозуміла, що адекватної розмови не буде, оскільки вона просто кричить і все. На крики ОСОБА_14 вибігла ОСОБА_16 , вона дала руку потерпілій, щоб забрати її від ОСОБА_14 , остання не пускала потерпілу, вона прикривала ОСОБА_4 то вправо відходила, то вліво. Потерпіла попрохала, щоб ОСОБА_17 побігла до магазину та викликали поліцію. ОСОБА_17 злякалася та побігла за допомогою. ОСОБА_4 протягнула руку, щоб забрати в ОСОБА_14 витяг, бо думала, що вона зараз його порве. ОСОБА_14 в цей момент схопила праву руку своєю рукою. Схопила потерпілу за вказівний палець правої руки, оскільки потерпіла виривалася та різко викрутила його в іншу сторону (по кругу). Потерпіла почала кричати і плакати, бо їй було боляче, що вона викрутила палець. ОСОБА_14 тільки усміхалася та казала «Чого типлачеш, як дитина мала?».Після того, як ОСОБА_14 викрутила палець, то відразу відпустила палець потерпілої і приїхала поліція. (а.с. 60-68, т.1).

Відповідно до протоколу огляду від 27.03.2026 проведено огляд відеозапису із бодікамери поліцейських УПП, які здійснювали виїзд 11.03.2026 р.(а.с.71-74, т.1).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 27.03.2026 р. за участю ОСОБА_5 встановлено, що між нею та її сусідкою ОСОБА_4 постійні конфлікти за землю, а саме, за спільну прибудинковутериторію.

Точної дати ОСОБА_5 не пам`ятає, додому прийшла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 побачила її та запитала чи в цьому році знову між ними будуть конфлікти за землю, на що ОСОБА_18 повідомила, що так, вона заллє всю землю.

У подальшому, ОСОБА_18 пішла до квартири своєї та винесла документ на власність та надала для ознайомлення, але перед цим не попередила ОСОБА_14 , що вона має її повернути. Даний лист був складений навпіл, ОСОБА_14 тримала його в руках. ОСОБА_18 схопила правою рукою за лист, який тримала ОСОБА_14 та почала забирати його. ОСОБА_14 у свою чергу почала забирати лист, розігнула середній палець ОСОБА_18 та трішки крутнула його в бік. ОСОБА_18 закричала. Після цього приїхала поліція та намагалася примирити ОСОБА_18 та ОСОБА_14 . (а.с. 75-82, т.1).

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що тривалий час проживаєза адресою: АДРЕСА_3 . З усіма сусідами має добрі відносини, крім ОСОБА_5 , яка вступає завжди у конфліктні ситуації.

11.03.2026 року потерпіла прийшла за адресою: АДРЕСА_3 , з метою взяти весняний одяг та консервацію так як взимку проживає у своєї онуки. ОСОБА_5 перебувала на подвір`ї, та підійшла до потерпілої з розмовою, щоб домовитися, щоб потерпіла прибрала свій паркан, зняла мотузку для білизни, а вона буде користуватися територією (землею).

Потерпіла повідомила, що в неї є архівний витяг з протоколу №5 засідання виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, де зазначено, що це спільне подвір?я, воно офіційно не поділено, всі можуть користуватися земельною ділянкою та надала даний витяг для ознайомлення. Прочитавши його ОСОБА_5 почала кричати, тому вона вирішила просто піти, але обвинувачена її не пропускала, на що вона почала кричати. На її крики вибігла сусідка ОСОБА_7 та побігла за допомогою.

ОСОБА_4 протягнула руку, щоб забрати в ОСОБА_5 витяг, бо думала, що вона зараз його порве, але ОСОБА_5 в цей момент схопила праву руку своєю рукою, схопила потерпілу за вказівний палець правої руки, оскільки потерпіла виривалася та різко викрутила його в іншу сторону (по кругу).

Свідок ОСОБА_7 показала, що вона знає обвинувачену, так як вони сусіди. 11.03.2026 р. почула шум та крики, ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_5 її не випускає, тому вона вирішила побігти за допомогою. Коли поверталася, почула як ОСОБА_4 кричала, щоб вона викликала поліцію так як ОСОБА_5 зламала їй палець. Як їй відомо ОСОБА_5 намагалася вирвати у ОСОБА_4 документи, а остання не відпускала, і в той момент ОСОБА_5 зламала їй палець.

Зазначила, що ОСОБА_5 може охарактеризувати як скандальну людину, вона мала із нею також неодноразово конфлікти.

Свідок ОСОБА_19 повідомила, що є онукою потерпілої ОСОБА_4 . Самого конфлікту вона не бачила, але зазначила, що ОСОБА_5 конфліктна сусідка, яка постійно влаштовує сварки, через що постійно викликають поліцію.

Оцінивши всі докази у сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що ОСОБА_5 винна у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Її позиція щодо часткового визнання вини – є її правом, і суд розцінює цю позицію, як спосіб захисту від пред`явленного обвинувачення.

МОТИВИ ПРИЗНАЧЕНЯ ПОКАРАННЯ ТА ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ

Судом досліджені характеризуючи дані обвинуваченої.

Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до характеристики за адресою проживання АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 зарекомендувала себе, як конфліктна особа. У відносинах з особами, які ведуть антисуспільний спосіб життя помічена не була. Спиртні напої та наркотичні речовини не вживає. В період за 2025-2026 р.р. до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягалася.

Між тим, встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 неодноразово зверталися до Полтавського РУПГУНП в Полтавській області починаючи з 2022 року у зв`язку із сварками, суперечками та зникненням речей.

Відповідно до досудової доповіді встановлено середній ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення. Відповідно до соціально-психологічних, криміногенних потреб виявлені наступні фактори ризику: нездатність мислити чітко та раціонально; психоемоційна упередженість та асоціальна спрямованість проти певних груп осіб.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

За змістом ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, крім того, суд враховує при обранні виду та розміру покарання дані про особу обвинуваченої та відношення до скоєного, а саме, що у вчиненні інкримінованого їй правопорушення вона себе винною визнала частково, але щирого каяття не виявляла.

Крім того, суд враховує, що між обвинуваченою та потерпілою неодноразово відбувалися конфлікти з 2022 р., при цьому потерпіла повідомила суду, що під час розгляду справи в суді конфлікти продовжують мати місце, а за висновком органу пробації та відповідно до характеристики з місця проживання обвинувачена має схильність до психоемоційної упередженості та конфліктної поведінки, що підтвердили і свідки у судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає, що покарання повинно бути визначене у межах санкції статті, за якою її визнано винною у виді обмеження волі.

При цьому, суд вважає, що, враховуючи відсутність судимостей та притягнення до кримінальної відповідальності, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України і покладає обов`язки відповідно до ст. 76 КК України строком на два роки.

Саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, та відповідно до ст. 76 КК України покласти на неї наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1