Постанова від 12 травня 2025 р. у справі №755/11541/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7572/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Київ

Справа № 755/11541/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києвавід 03 січня 2025 року, ухвалене у складі судді Марфіної Н.В.,

у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит,

встановив:

У червні 2024 року позивач АТ «Таскомбанк» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.

Позов мотивований тим, що 20 березня 2018 року між ПАТ КБ «Аркада» і ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 85220 з подальшими змінами і доповненнями відповідно до додаткових договорів від 20 березня 2018 року № 1, від 08 квітня 2019 року № 2, від 17 липня 2019 року № 3, від 21 січня 2020 року № 4, від 31 липня 2020 року № 5 та від 17 червня 2021 року № 6, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти (кредит) у розмірі 582 062 грн. 30 коп. строком користування до 01 березня 2043 року.

Згідно з пунктом 2.2 договору про іпотечний кредит, з урахуванням змін внесених додатковим договором від 31 липня 2020 року № 5, банк нараховує проценти на залишок заборгованості та за фактичний строк користування кредитними коштами, включаючи день видачі і виключаючи день повернення, виходячи з відсоткової ставки за користування кредитними коштами: на період з 20 березня 2018 року до 16 липня 2019 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 17 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року в розмірі 5,00 % річних; на період з 01 січня 2020 року до 20 січня 2020 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 21 січня 2020 року до 30 червня 2020 року в розмірі 5,00 % річних; на період з 01 липня 2020 року до 30 липня 2020 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 31 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року в розмірі 4,74 % річних; починаючи з 01 січня 2021 року в розмірі 14,00 річних.

Відповідно до пункту 1 додаткового договору від 17 червня 2021 року № 6 проводилась реструктуризація кредитної заборгованості позичальника за кредитним договором з дати підписання цього додаткового договору по 24 вересня 2023 року включно.Сторони домовились, що незважаючи на інші положення кредитного договору, на строк дії цього додаткового договору встановлюється процентна ставка за користування кредитом у розмірі 0,01 річних (пункт 4 додаткового договору від 17 червня 2021 року № 6). Відповідно до пункту 5.2 додаткового договору про внесення змін та доповнень від 11 червня 2021 року № 6 позичальник зобов`язався щомісячно в рахунок погашення заборгованості сплачувати банку 5 000 грн, однак позичальник не виконував покладених на нього зобов`язань за додатковим договором про внесення змін та доповнень від 17 червня 2021 року № 6.

30 червня 2023 року між ПАТ АКБ «Аркада» і АТ «Таскомбанк» укладено договір № GL3N223724 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1753, згідно якого права кредитора та іпотекодержателя перейшли до АТ «Таскомбанк», у тому числі за договором про іпотечний кредит від 20 березня 2018 року № 85220 з додатковими договорами, укладеними з ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором про іпотечний кредит виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором, які отримані ним, що підтверджується заявою про перерахунок коштів від 20 березня 2018 року, розпорядженням про перерахунок коштів від 20 березня 2018 року і Меморіальним ордером від 20 березня 2018 року № 1.

Однак ОСОБА_1 порушив законодавство України і умови договору про іпотечний кредит, своєчасно не сплачував проценти за користування кредитними коштами у строки, визначені договором; кредит відповідно до графіка повернення кредиту не повертав, і як наслідок станом на 07 червня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 586 376,03 грн, з яких: 475 513,52 грн - основний борг; 110 862,51 грн - заборгованість про процентах.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 січня 2025 року позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за договором про іпотечний кредит 586 376,03 грн, з яких: 475 513,52 грн - основний борг; 110 862,54грн - заборгованість по процентам.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 8795.64 грн.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернувсяз апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що позивач надав виписки з особового рахунку відповідача лише за період з 30 червня 2023 року, хоча договір про іпотечний кредит був укладений ще 20 березня 2018 року. Відсутність виписок за період з 20 березня 2018 року до 30 червня 2023 року унеможливлює перевірку правильності розрахунків заборгованості. Це є порушенням принципів повноти доказування, передбачених ст. 76, 81 ЦПК України.

Також, суд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що відповідач визнав умови договору, сплативши частину боргу 17 квітня 2024 року. Суд посилається на виписку з особового рахунку (а. с. 51-63), яка свідчить про зарахування коштів на погашення кредиту.

Однак позивач не надав жодних підтверджуючих документів, що ці кошти були внесені саме ОСОБА_1 , що ставить під сумнів достовірність тверджень позивача та порушує вимоги статей 76, 77 ЦПК України щодо обов`язку сторін довести обставини, на які вони посилаються.

Крім того, в матеріалах справи не надано оригіналів або нотаріально засвідчених копій договору відступлення прав вимоги між ПАТ АКБ «Аркада» та АТ «Таскомбанк» та витягу з реєстру прав вимоги, що є порушенням статті 516 ЦК України, де боржник має бути належним чином повідомлений про зміну кредитора.

Вважає, що суд першої інстанції помилково розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, що суперечить частини четвертої статті 274 ЦПК України та позбавив відповідача процесуальних прав на захист, передбачених статті 43 ЦПК України.

Відповідач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегією суддів визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не виконував належним чином умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Банку та складається з заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за період з часу укладання договору купівлі-продажу прав вимоги та до моменту звернення Банку до суду з позовом.

З висновками суду першої інстанції щодо стягнення суми заборгованості за кредитом ( тілом кредиту) колегія суддів погоджується, щодо стягнення заборгованості за процентами - погоджується частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,03 березня 2018 року між ПАТ АКБ «Аркада» (управитель) і ОСОБА_2 (довіритель) укладено договір про участь у ФФБ № 85220, за умовами якого довіритель надала згоду на участь у ФФБ виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція». За цим договором довіритель прийняв на себе зобов`язання виконувати правила фонду та передати управителю в обсягах і на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування, а саме квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Управитель прийняв від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управлінні управителя. Після закінчення будівництва, ведення об?єкта в експлуатацію, підключення його до інженерних мереж, передачі його об?єднанню співвласників, або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією, та, відповідно під заселення довірителям кошти оперативного резерву управитель перераховує забудовнику.

12 березня 2018 року між ПАТ АКБ «Аркада», ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір № 85220/1 про уступку права вимоги, за яким ОСОБА_2 уступає ОСОБА_3 право вимоги належне за договором від 03 березня 2018 року № 85220 про участь у ФФБ.

16 березня 2018 року між ПАТ АКБ «Аркада», ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір № 85220/2 про уступку права вимоги, за яким ОСОБА_3 уступає ОСОБА_1 право вимоги належне за договором від 03 березня 2018 року № 85220 про участь у ФФБ.

20 березня 2018 року між ОСОБА_1 і ПАТ АКБ «Аркада» укладено додаткову угоду № 1 до договору від 03 березня 2018 року № 85220 про участь у ФФБ.

20 березня 2018 року між ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 85220, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти у сумі 582 062,30 грн для участі у ФФБ з метою інвестування в житлове будівництво згідно договору про участь у ФФБ від 03 березня 2018 року строком до 01 березня 2043 року. Позичальник зобов`язується на умовах договору повернути кредит в сумі 582 062,30 грн та сплатити проценти за користування кредитними коштами (пункт 2.1 договору про іпотечний кредит).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору про іпотечний кредит, банк нараховує проценти на залишок заборгованості та за фактичний строк користування кредитними коштами, включаючи день видачі і виключаючи день повернення, виходячи з процентної ставки в розмірі 14,00 річних. Розмір плати за користування кредитними коштами банк розраховує згідно п. 5.5 договору. При розрахунку процентів кількість днів року приймається за 365 днів, у місяці - за фактом. Забезпеченням повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами є майнові права на квартиру, будівництво якої не завершено, та сама квартира, що буде збудована, щодо яких встановлюється іпотека відповідно до іпотечного договору. Іпотечний договір має бути укладений між банком і позичальником і посвідчений нотаріусом в приміщенні банку одночасно з укладенням цього договору (пункт 3.1 договору про іпотечний кредит).

Банк має право вимагати дострокового розірвання договору, повернення кредиту, разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих банку, у разі невиконання будь-якого з додаткових зобов`язань позичальника, передбачених підпунктами 4.4.10-4.4.12 пункту 4.4 розділу 4 договору, або у разі ненадання ним необхідних документів чи відомостей, або умисного подання неправдивих відомостей про себе. Вимога про дострокове повернення кредиту направляться позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти календарних днів з дати її одержання або у інші строки, зазначені банком у листі-вимозі (пункт 4.1.10 договору про іпотечний кредит).

Відповідно до пункту 4.1.11 договору про іпотечний кредит банк має право задовольнити свої вимоги щодо виконання позичальником зобов`язань за цим договором за рахунок предмета іпотеки, або іншого забезпечення, яке може бути надане позичальником, в тому числі, застави майнових прав та іншого майна і грошових коштів позичальника (поручителів, майнових поручителів), у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або іпотекодавцем обов`язків за цим та іпотечним договорами або у випадку надання недостовірної інформації, що міститься в документах на отримання кредиту.

Відповідно до пункту 4.4.3 договору про іпотечний кредит, позичальник зобов`язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитними коштами у строки, визначені договором, та повертати кредит відповідно до графіку повернення кредиту, узгодженого сторонами в додатковому договорі.

Згідно з пунктом 5.2 договору про іпотечний кредит позичальник зобов`язаний щомісячно, не пізніше 15 числа відповідного місяця платежу, сплачувати на рахунок банку проценти за фактичну суму та строк користування кредитними коштами станом на 29 число попереднього місяця.

Проценти за користування кредитними коштами банк нараховує щомісячно з дати перерахування банком кредитних коштів. Нарахування процентів за користування кредитними коштами банк здійснює 29-го числа кожного місяця за період з 29-го числа попереднього місяця по 28 число поточного місяця (пункт 5.4 договору про іпотечний кредит).

Згідно з пунктом 6.7.2 договору про іпотечний кредит, сторони домовилися, що в разі несплати позичальником чергового платежу (суми нарахованих процентів та/або суми кредиту) протягом трьох календарних місяців після настання строку сплати, банк має право, зокрема, задовольнити свої вимоги дострокового виконання основного зобов`язання за рахунок предмета іпотеки шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог банку, що міститься в іпотечному договорі, в порядку, встановленому законодавством, а саме а) організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між позичальником та будь-якою особою (покупцем); б) від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі (покупцю) на підставі іпотечного договору; в) набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань позичальника; г) звернути стягнення на предмет іпотеки - майнові права на квартиру, будівництво якої не завершено, шляхом повного виконання основного зобов`язання за договором за рахунок коштів внесених позичальником до ФФБ.

Відповідно до пунктів 6.7.3, 6.7.4 договору про іпотечний кредит, сторони домовилися, що в разі несплати позичальником чергового платежу (суми нарахованих процентів та/або суми кредиту) протягом трьох календарних місяців після настання строку сплати, банк має право, зокрема, звернутися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису та дострокове стягнення всієї суми заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитними коштами, пені та процентів за прострочку виконання позичальником своїх зобов`язань), а також суми необхідних витрат, пов`язаних з процедурою стягнення, за рахунок предмета іпотеки. Звернутися до суду з позовом про припинення дії договору та дострокове стягнення всієї суми заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитними коштами, пені та процентів за прострочку виконання позичальником своїх зобов`язань), а також суми необхідних витрат, пов`язаних з процедурою стягнення, за рахунок предмета іпотеки, та іншого майна позичальника.

Згідно з пунктом 6.9 договору про іпотечний кредит, у разі порушення позичальником основного зобов`язання або обов`язків за цим договором та/або за іпотечним договором банк направляє на адресу позичальника рекомендованим листом письмову вимогу про усунення порушення та виконання порушеного зобов`язання з письмовим попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

20 березня 2018 року ОСОБА_1 на ім`я голови правління ПАТ АКБ «Аркада» подав заяву про перерахування наданих кредитних коштів в сумі 582 062,30 грн на рахунок НОМЕР_1 «Транзитний рахунок за розрахунками фізичних осіб згідно з договорами про участь у ФФБ ПАТ АКБ «Аркада» в ПАТ АКБ «Аркада».

Розпорядженням ПАТ АКБ «Аркада» від 20 березня 2018 року зобов`язано перерахувати з рахунку НОМЕР_2 кредитні кошти в сумі 582 062,30 грн згідно з договором про іпотечний кредит від 20 березня 2018 року № 85220 на рахунок НОМЕР_1 «Транзитний рахунок за розрахунками фізичних осіб згідно з договорами про участь у ФФБ ПАТ АКБ «Аркада».

Згідно з меморіальним ордером від 20 березня 2018 року № 1 ПАТ АКБ «Аркада» внесло 582 062,30 грн за договором про участь у ФФБ від 03 березня 2018 року № 85220 за рахунок кредиту ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит від 20 березня 2018 року № 85220.

Згідно зі свідоцтвом виданим ПАТ АКБ «Аркада» про участь у ФФБ виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» (договір від 03 березня 2018 року № 85220) від 20 березня 2018 року ОСОБА_1 , сума внесених коштів становить 841 944,82 грн.

Додатковим договором від 20 березня 2018 року № 1 до договору про іпотечний кредит ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1 погодили графік повернення кредиту шляхом щомісячного внесення коштів в строки, вказані в графіку повернення кредиту, а саме починаючи з 15 грудня 2019 року і надалі кожного місяця 15 числа до 01 березня 2043 року включно, позичальник мав вносити 2078,79 грн.

Додатковим договором від 08 квітня 2019 року № 2 до договору про іпотечний кредит ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1 у зв`язку із заміною паспорта та зміною паспортних даних сторони погодили внести зміни до договору про іпотечний кредит (а. с. 20).

Додатковим договором від 17 липня 2019 року № 3 до договору про іпотечний кредит ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1 виклали пункт 2.2 договору про іпотечний кредит в такій редакції: «банк нараховує проценти на залишок заборгованості та за фактичний строк користування кредитними коштами, виключаючи день повернення, виходячи з відсоткової ставки за користування кредитними коштами: на період з 20 березня 2018 року до 16 липня 2019 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 17 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року в розмірі 5,00 % річних; починаючи з 01 січня 2020 року в розмірі 14,00 % річних. Всі інші умови договору залишено без змін».

Додатковим договором від 21 січня 2020 року № 4 до договору про іпотечний кредит ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1 виклали пункт 2.2 договору про іпотечний кредит в такій редакції: «банк нараховує проценти на залишок заборгованості та за фактичний строк користування кредитними коштами, виключаючи день повернення, виходячи з відсоткової ставки за користування кредитними коштами: на період з 20 березня 2018 року до 16 липня 2019 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 17 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року в розмірі 5,00 % річних; на період з 01 січня 2020 року до 20 січня 2020 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 21 січня 2020 року до 30 червня 2020 року в розмірі 5,00 % річних; починаючи з 01 липня 2020 року в розмірі 14,00 % річних. Всі інші умови договору залишено без змін».

Додатковим договором від 31 липня 2020 року № 5 до договору про іпотечний кредит ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1 виклали пункт 2.2 договору про іпотечний кредит в такій редакції: «банк нараховує проценти на залишок заборгованості та за фактичний строк користування кредитними коштами, виключаючи день повернення, виходячи з відсоткової ставки за користування кредитними коштами: на період з 20 березня 2018 року до 16 липня 2019 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 17 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року в розмірі 5,00 % річних; на період з 01 січня 2020 року до 20 січня 2020 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 21 січня 2020 року до 30 червня 2020 року в розмірі 5,00 % річних; на період з 01 липня 2020 року до 30 липня 2020 року в розмірі 14,00 % річних; на період з 31 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року в розмірі 4,74 % річних; починаючи з 01 січня 2021 року в розмірі 14,00 річних. Всі інші умови договору залишено без змін».

Додатковим договором від 17 червня 2021 року про внесення змін та доповнень № 6 до договору про іпотечний кредит банк проводить реструктуризацію кредитної заборгованості позичальника за кредитним договором з дати підписання цього договору до 24 вересня 2023 року включно (пункт 1 додаткового договору). Сторони погодили, що неустойка (штраф, пеня), право на яку виникло до моменту укладення цього додаткового договору, не застосовується у разі виконання позичальником умов реструктуризації (пункт 2 додаткового договору). Позичальник не пізніше наступного дня після укладення цього додаткового договору зобов`язується сплатити банку кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 28 858,90 грн (пункт 3 додаткового договору). Сторони домовились, що незважаючи на інші положення кредитного договору, на строк дії цього додаткового договору встановлюється процентна ставка за користуванням кредитом у розмірі 0,01 річних (пункт 4 додаткового договору). Позичальник зобов`язаний щомісячно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплачувати банку 5 000,00 грн (пункт 5.2 додаткового договору).

30 червня 2023 року між ПАТ АКБ «Аркада» і АТ «Таскомбанк» укладено договір № GL3N223724 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги, зокрема, за договором про іпотечний кредит від 20 березня 2018 року № 85220, укладеним між ПАТ АКБ «Аркада» і ОСОБА_1

16 січня 2024 року АТ «Таскомбанк» направив ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про повернення заборгованості, яка станом на 10 січня 2024 року становить 599 274,40 грн, з яких: 455 513,52 грн - основний борг; 7 655,80 грн - строкова заборгованість за процентами; 20 000,00 грн - прострочений основний борг; 116 105,08 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 07 червня 2024 року становить 586 376,03 грн, з яких: 475 513,52 грн - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена); 110 862,51 грн - заборгованість про процентам (в тому числі прострочена).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

З даним позовом до суду звернувся АТ «Таскомбанк», який набув прав кредитора за договором про іпотечний кредит на підставі договору про відступлення прав вимоги від 30 червня 2023 року № GL3N223724. Доказів визнання договору недійсним матеріали справи не містять, а отже відповідно до статті 204 ЦК України на нього розповсюджується презумпція правомірності правочину.

Згідно з Реєстром договорів, право вимоги за якими відступається, та боржників за такими позичальниками (Додаток № 1 до договору відступлення прав вимоги від 30 червня 2023 року № GL3N223724) загальна сума боргу за договором іпотечного кредиту від 20 березня 2018 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , становить 563 895,66 грн, з яких зокрема заборгованість за тілом кредиту 475 513,52 грн, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом - 88 382,14 грн.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 ).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 25 червня 2025 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 475 513,52 грн, натомість не погоджується у повній мірі щодо заборгованості зі сплати відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2024 року позивач АТ «Таскомбанк» направив позичальнику повідомлення-вимогу № 944/70.2 про дострокове повернення кредитних коштів та відсотків за користування коштами у строк протягом 60 днів. Позивач стверджував, а відповідач не спростував отримання вимоги 27 січня 2024 року, а отже у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язання у встановлений вимогою строк право на нарахування відсотків кредитор мав до 27 березня 2024 року включно.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором за ставкою 14% річних, встановленою з 01 січня 2021 року додатковим договором № 5 від 31 липня 2020 року, а також з врахуванням права нарахування відсотків до 27 березня 2024 року, загальна заборгованість зі сплати відсотків становить 137 961,78 грн. ( складається з розміру заборгованості по процентах станом на 30.06.2023 року, на дату відступлення права вимоги. - 88 382, 51 грн + проценти нараховані за період з 01 липня 2023 року по 27 березня 2024 року - 49 579 грн. 27 коп.).

З банківської виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що 17 квітня 2024 року боржник перерахував кредитору суму грошових коштів у розмірі 40 000 грн, а отже залишок заборгованості зі сплати відсотків склав 97 961,78 грн, оскільки з 28 березня 2024 року кредитор втратив право нараховувати проценти за договором, тоді як відповідно до розрахунку заборгованості, позивач продовжував нараховувати проценти за користування кредитом до 06 червня 2024 року.

Суд першої інстанції зазначені обставини не взяв до уваги, в зв`язку з чим через неповноту дослідження доказів дійшов помилкового висновку щодо стягнення заборгованості зі сплати відсотків за період, що перевищував строк кредитування, змінений за ініціативою кредитора згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Отже, загальна заборгованість, яка підлягає стягненню, становить 573 475,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 475 513,52 грн, а зі сплати відсотків - 97 961,78 грн.

Колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо неправильності розрахунку заборгованості та необхідності призначення судово-економічної експертизи. Як вбачається зі змісту відзиву ОСОБА_1 на позовну заяву, свої заперечення проти позову він обґрунтовував тим, що позивачем не здійснено належних та допустимих дій для задоволення своїх вимог у позасудовому порядку, оскільки відповідно до укладених договорів, позивач має задовольнити свої вимоги за рахунок коштів, внесених позичальником до Фонду фінансування будівництва.

Жодних заперечень з приводу розміру заборгованості та необхідності призначення судово-економічної експертизи відповідач у відзиві не зазначав. З клопотанням про призначення судової економічної експертизи відповідач до суду першої інстанції не звертався та не довів наявність обставин, які унеможливили реалізувати ним свої права відповідно до принципу змагальності цивільного судочинства, а суд в дотримання принципу неупередженості та безсторонності не уповноважений ініціювати вирішення таких питань.

Однак, на підтвердження розміру заборгованості позивачем було надано розрахунок заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20.03.2018 року по 07.06.2024 року.

У постанові Верховний Суд від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц прийшов до висновку, «що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача».

Отже, враховуючи ту обставину, що відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву не містить будь-яких зауважень щодо правильності нарахування заборгованості, апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо невірності відображення у розрахунку погашених сум кредиту та нарахованих процентів, суми сплачених позичальником коштів на погашення заборгованості, підстав для призначення судово-економічної експертизи колегія суддів не вбачає.

Не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та частково зі сплати відсотків посилання заявника на відсутність повних виписок з особового рахунку, оскільки банківські виписки з особового рахунку позичальника були надані позивачем до позовної заяви. Разом з тим, якщо відповідач вважав, що такі виписки є неповними, він не позбавлений був можливості подати відповідні докази на спростування обставин, зазначених позивачем, у суді першої інстанції.

Відповідно до принципу змагальності цивільного судочинства відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні платіжні документи на підтвердження виконання ним зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, однак таких дій не вжив.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції щодо визнання умов договору, оскільки відсутні докази сплати саме ОСОБА_1 грошових коштів за спірним договором. Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження визнання недійсним спірного кредитного договору, а отже відповідно до статті 204 ЦК України за цим договором зберігається презумпція його правомірності, включаючи і вільне волевиявлення боржника на виконання обов`язків за цим договором як однієї з істотних його вимог.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо помилковості розгляду судом першої інстанції справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції від 05 липня 2024 року, враховуючи положення ст. 274, 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1-2, 4 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та сторони не подавали заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, судом першої інстанції не було допущено порушення вимог ст. 274 ЦПК України щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому в матеріалах справи наявний відзив ОСОБА_1 на позовну заяву АТ «Таскомбанк», тобто сторона була належним чином повідомлена про наявність спору та скористалася правом на подання заперечень проти позову та на спростування обсягу позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, натомість не спростовують підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Оскільки суд першої інстанції не надав повну та всебічну оцінку доводам сторін та доказам у справі, в зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі, то колегія суддів визнає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, а отже рішення першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру процентів, що підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з чим слід викласти резолютивну частину рішення у зміненій редакції, відповідно до якої загальна заборгованість, яка підлягає стягненню, становить 573 475,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 475 513,52 грн, а зі сплати відсотків - 97 961,78 грн.

Відповідно до вимог частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позовні вимоги задоволені на 97,8%. За подання позову АТ «Таскомбанк» сплатило 8 795,64 грн, а за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 13 193,46 грн.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК України).

Оскільки компенсація судового збору АТ «Таскомбанк» за рахунок відповідача становить 97,8 % від сплаченого судового збору, тобто 8602,14 грн, відповідачу ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню 2,2 % від суми судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, тобто 290,26 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам, то з врахуванням вимог частини десятої статті 141 ЦПК України шляхом взаємозарахування з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8311,88 грн.

Керуючись статей 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 січня 2025 року - змінити в частині розміру заборгованості за процентами, у зв`язку з чим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за договором про іпотечний кредит від 20 березня 2018 року № 85220 в сумі 573 475 (п`ятсот сімдесят три тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн. 30 коп., з яких: 475 513 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом; 97 961 грн. 78 коп. - заборгованість за процентами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 8311 грн. 88 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.