Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №539/5282/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/5282/25

Провадження № 3/539/5/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Баранівка Житомирської області, з середньою освітою, місце проживання: АДРЕСА_1 , працює водієм у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , одруженого, має на утриманні трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2025 року справа № 539/5282/25 передана для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Розгляд справи призначено на 30 жовтня 2025 року. Розгляд справи 30 жовтня 2025 року відкладено на 19 листопада 2025 року, а в подальшому - на 05 грудня 2025 року. 05 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, яку задоволено, розгляд справи відкладено на 13 січня 2026 року. За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Янченко С. І. розгляд справи 13 січня 2026 року відкладено на 04 лютого 2026 року. У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду 04 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 26 лютого 2026 року, а в подальшому - на 31 березня 2026 року. За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Янченко С. І. розгляд справи 31 березня 2026 року відкладено на 29 квітня 2026 року. 29 квітня 2026 року судове засідання проведено за участю ОСОБА_1 та його представника; за клопотанням представника Стельмаха С. В. розгляд справи відкладено на 28 травня 2026 року для виклику свідків. За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи 28 травня 2026 року відкладено на 17 червня 2026 року. За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи 17 червня 2026 року відкладено на 25 червня 2026 року. За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи 25 червня 2026 року відкладено на 02 липня 2026 року. У судовому засіданні 02 липня 2026 року допитано свідка; за клопотанням представника ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 28 липня 2026 року. За клопотанням ОСОБА_1 та його представника розгляд справи 28 липня 2026 року відкладено на 05 серпня 2026 року.

04 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеного на 05 серпня 2026 року, у зв`язку з неможливістю прибути до суду. На підтвердження зазначених обставин подано довідку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року про те, що ОСОБА_1 з 04 серпня 2026 року до 06 серпня 2026 року перебуває у службовому відрядженні до міста Полтави. Суд зазначає, що подібні довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підтвердження поважності причин неприбуття ОСОБА_1 до суду вже неодноразово подавалися останнім упродовж розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

У рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди можуть проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП. Слід ураховувати також установлений статтею 38 КУпАП строк, у межах якого можливе накладення адміністративного стягнення, якого суди повинні дотримуватися, не порушуючи принцип невідворотності відповідальності.

З урахуванням наведеного, зважаючи на завчасне та належне повідомлення ОСОБА_1 і його представника про дату, час і місце розгляду справи, значну кількість заявлених ними клопотань про відкладення розгляду справи та тривалість судового провадження, суд оцінює заявлене клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеного на 05 серпня 2026 року, як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи, у зв`язку з чим у його задоволенні відмовлено, а справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 за наявними у ній матеріалами. При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_1 приймав раніше участь у судовому засіданні та надав свої пояснення з приводу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, які враховані судом.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 480004 водій ОСОБА_1 11 жовтня 2025 року о 04.56 год на проспекті Володимирському у місті Лубнах Полтавської області керував транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , (який перебуває у власності ОСОБА_6 ), в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі - Комунальне підприємство «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, де було складено висновок на стан наркотичного сп`яніння від 11 жовтня 2025 року № 203. ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 480004, а саме: у пункті 12 (дата, час, місце розгляду адміністративної справи), у пункті 13 (роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП) ОСОБА_1 поставив свій підпис. У пункті 14 (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) наявний підпис ОСОБА_1 та зазначено, що пояснення буде написано ним на окремому аркуші.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП не визнав, пояснивши суду, що дійсно 11 жовтня 2025 року близько 04.56 год на проспекті Володимирському в місті Лубнах Полтавської області керував транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, які, при візуальному огляді, запідозрили його у тому, що він перебуває під впливом наркотичних засобів та запропонували пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння. Стверджував, що наркотичних засобів не вживав і не вживає, тому перебувати під їх дією не міг. Напередодні у зв`язку з тим, що він хвилювався, прийняв лікарський засіб «Барбовал», який можливо, мав наслідки для його стану, які схожі на стан наркотичного сп`яніння. Також вказував, що в лікарні працівники поліції заставляли пити воду і погрожували, що заберуть посвідчення водія. Працівники поліції в лікарні надали пляшку води, щоб він її пив, пляшка води була відкритою. Після того, як здав аналізи, відніс їх медичному працівнику. Результат аналізу був позитивний, проте через тиждень здав аналізи повторно і тоді результат був негативний.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 130 КУпАП).

Отже, перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, під час керування транспортним засобом, є підставою для притягнення його до відповідальності за статтею 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП доведена наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 480004; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 жовтня 2025 року, який був складений лікарем після проведення огляду ОСОБА_1 (висновок за результатами огляду - тест позитивний - амфетамін); записами з боді-камери поліцейських, які надані до суду.

Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З наявного в матеріалах справи відеозапису з боді-камери поліцейського L49100545-zinchenko вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , провели огляд документів на транспортний засіб, посвідчення водія. Поведінка водія здалась підозрілою, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що його зіниці не реагують на світло. Після чого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати у медичний заклад та провести огляд на стан сп`яніння, на що останній погодився. У приміщенні приймального відділення КП «Лубенська ЛІЛ» Лубенської міської ради ОСОБА_1 не зміг надати аналізи для проведення тесту, тому він у супроводі працівників поліції пройшов до аптеки, яка розташована у приміщенні лікарні, самостійно придбав пляшку води, з якої потім пив воду. Через деякий час ОСОБА_1 надав зразок (біологічний матеріал) у спеціальний контейнер для аналізу, який самостійно приніс у кабінет «Оглядова». У присутності ОСОБА_1 та працівників поліції лікар приймального відділення розпакував тест та помістив його у контейнер для аналізів із зібраною рідиною. Через деякий час за результатами проведеного аналізу, лікар склав висновок, за змістом якого встановлено, що у ОСОБА_1 наявний вміст наркотичної речовини - амфетамін.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює лікарем-терапевтом у відділенні невідкладної допомоги Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування». Зі ОСОБА_1 він особисто не знайомий, тобто не має з останнім ні дружніх, ні неприязних стосунків. Як повідомила йому адвокат Янченко С. І., 18 жовтня 2026 року він проводив огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння і результат виявився негативним. Щодо обставин самої процедури проведення вказаного огляду ОСОБА_1 , він нічого не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. Працюючи лікарем-терапевтом відділення невідкладної допомоги, пройшов відповідні курси щодо порядку та правил проведення огляду осіб на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Зазвичай такий огляд проводиться щодо осіб, яких доставляють працівники поліції або військові. Не виключає той факт, що, можливо, проводив огляд ОСОБА_1 , оскільки випадків проведення таких оглядів у нього в практиці дуже багато і він не може пам`ятати кожного.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні указував, що огляд осіб на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння проводиться, коли привозять відповідну особу, обов`язково надають письмове направлення, в якому чітко зазначено, на який стан сп`яніння конкретно необхідно провести огляд: алкогольного чи наркотичного. Після цього лікар повинен заповнити письмово два документи: свій висновок щодо результатів проведення освідчення та акт. Копії вказаних документів, а також обов`язково направлення на огляд залишаються у медичній установі.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що, на його думку, сліди вживання наркотичних засобів, можуть триматись у сечі особи до 3-х тижнів. Водночас не може стверджувати про те, що наявність негативного тесту від 18 жовтня 2025 року на стан наркотичного сп`яніння є підставою вважати про помилковість (неправдивість) відповідного тесту від 11 жовтня 2025 року, якщо таким підтверджено перебування особи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводиться, приблизно, протягом 20 хв (беруться на аналіз в особи зразки його сечі, куди ставиться пластинка тесту і вона знаходиться там близько 10 хвилин). У відділенні невідкладної допомоги наявні тести на виявлення 10 видів наркотичних речовин. Після сплину часу, досліджується тест і в разі наявності на ньому 2-х смужок, тест є негативним, в разі наявності однієї смужки - тест позитивний.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказував, що позитивний результат тесту чітко вказує на наявність (або відсутність) амфетаміну в організмі особи. Якщо тест показав позитивний текст на наявність в організмі особи амфетаміну, то це не може бути інший лікарський препарат. Тобто, наявність лікарського препарату в організмі людини, зокрема, і після вживання «барбовала», не можна переплутати з наявністю амфетаміну.

Судом враховано, що ОСОБА_1 неодноразово вказував на те, що він не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, наркотичні засоби не вживав, а напередодні приймав лікарський засіб «Барбовал». Проте таку поведінку ОСОБА_1 суд розцінює критично, як намагання уникнути відповідальності. Водночас вказані пояснення ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами та спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з боді-камери працівника поліції.

Доказів та доводів, які б об`єктивно спростовували зазначені факти та обставини щодо вчиненого адміністративного правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

Отже, пояснення ОСОБА_1 про обставини події є необґрунтованими і такими, що направлені на уникнення його відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення і не спростовують обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 480004.

При складанні протоколу поліцейським здійснено опис встановлених обставин, сформульовано суть вчиненого правопорушення.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 указаного Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

За наведених обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У рішенні від 25 березня 2021 року у справі «Сміляніч проти Хорватії» Європейський суд з прав людини наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху.

У рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з пунктом 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), ознаками наркотичного сп`яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Наявність у водія хоча б однієї з наведених ознак є підставою для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

З дослідженого судом відеозапису з боді-камери поліцейського вбачається, що підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння стало виявлення працівником поліції при первинному контакті ознаки, передбаченої пунктом 4 розділу I Інструкції № 1452/735, а саме відсутність реакції зіниць на світло, про що поліцейський повідомив водія безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу. За таких обставин дії працівника поліції щодо направлення ОСОБА_1 для проведення огляду до закладу охорони здоров`я відповідали вимогам пункту 2.5 Правил дорожнього руху та пункту 12 розділу II Інструкції № 1452/735, а сам ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, що підтверджується як відеозаписом, так і його власними поясненнями у судовому засіданні.

Заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що в організмі ОСОБА_1 наявний вміст наркотичної речовини, встановлений лікарем закладу охорони здоров`я після проведення зовнішнього огляду, оцінки поведінки обстежуваної особи, стану її свідомості та за результатами лабораторного дослідження відібраного біологічного зразка, тобто на підставі сукупності клінічних і лабораторних даних відповідно до розділу III Інструкції № 1452/735. Огляд проведено у закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, із дотриманням вимог статті 266 КУпАП, а отриманий за його результатами висновок від 11 жовтня 2025 року № 203 є належним та допустимим доказом у справі. Підстав вважати такий огляд проведеним з порушенням вимог закону, що відповідно до частини шостої статті 266 КУпАП тягло б його недійсність, судом не встановлено.

Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції в лікарні надали йому відкриту пляшку води та спонукали її пити, що, на його думку, могло вплинути на результат аналізу, суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені жодними доказами та спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що пляшку води ОСОБА_1 придбав самостійно в аптеці, розташованій у приміщенні лікарні, а біологічний зразок надав у спеціальний контейнер, який самостійно приніс до оглядового кабінету, де в його присутності лікар розпакував тест та помістив його у контейнер із зібраною рідиною. Будь-яких зауважень щодо процедури відібрання зразка чи проведення огляду ОСОБА_1 на місці не висловлював.

Посилання ОСОБА_1 на те, що напередодні він приймав лікарський засіб «Барбовал», дія якого могла зумовити стан, схожий на стан наркотичного сп`яніння, суд відхиляє з огляду на таке. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за цією нормою настає незалежно від причини виникнення стану сп`яніння, що впливає на здатність особи безпечно керувати транспортним засобом. Отже, навіть якщо відповідний стан спричинений вживанням лікарських засобів, водій підлягає адміністративній відповідальності, оскільки на момент керування він перебував у стані, який об`єктивно створював небезпеку для дорожнього руху. Сам по собі факт перебування водія у стані сп`яніння, незалежно від причин його виникнення (алкоголь, наркотичні засоби, медикаменти), є достатньою підставою для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Крім того, суд зважає на те, що результат проведеного ОСОБА_1 медичного огляду вказує на наявність в його організмі саме наркотичної речовини (амфетаміну), а не барбітуратів, які є діючою речовиною лікарського засобу «Барбовал», на вживання якого посилається особа, що притягається до адміністративної відповідальності. Посилання ОСОБА_1 на повторне здавання ним аналізів через тиждень із негативним результатом не спростовує його перебування у стані наркотичного сп`яніння станом на момент керування транспортним засобом 11 жовтня 2025 року, оскільки правове значення для кваліфікації його дій за частиною першою статті 130 КУпАП має стан особи саме під час керування транспортним засобом, а не через тривалий проміжок часу після події.

Суд враховує, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено саме ОСОБА_1 . У справі належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджений проведеним оглядом на стан сп`яніння. Будь-яких доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому стандарт доведення поза розумним сумнівом у цій справі дотримано.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання та за місцем роботи, наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей, а також інші обставини, на які посилалися ОСОБА_1 та його представник. Разом із тим, наведені обставини можуть бути враховані судом при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, проте самі по собі вони не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доведена сукупністю досліджених у справі доказів.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та обставин, що обтяжують відповідальність.

Суд вважає необхідним накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. М. Пилипчук