Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №364/431/26 — Володарський районний суд Київської області

Суд: Володарський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №364/431/26

Суддя: Макаренко Л. А.

Справа № 364/431/26

Провадження № 2/364/405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на малолітню дитину, –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 29.04.2026 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину, в якій Позивач просить суд: стягнути з Відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 3).

На обґрунтування заявленої позовної вимоги Позивач у своїй позовній заяві зазначила, що 20.01.2020 вона з Відповідачем зареєстрували шлюб. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю. Відповідач не цікавиться життям дитини, добровільно кошти на її утримання не надає.

Після виконання вимог частин шостої – восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та їх виклику у судове засідання за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову, роз`яснено право подати у зазначений строк клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також роз`яснено строки розгляду справи, визначені статтею 275 ЦПК України – не пізніше 11.07.2026.

За названою статтею 275 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

З огляду на це та дату відкриття судом провадження у цій справі строк її розгляду, як зазначено вище, сплив 11.07.2026; як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не заявила клопотання про розгляд справи в іншому порядку.

Відповідач, отримавши 14.05.2026 згадану ухвалу суду від 12.05.2026 та копії позовної заяви і доданих до неї документів, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням (а.с. 23), проте протягом встановленого судом строку відзиву на позовну заяву, а так само і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні до суду не подавав.

Позивач також отримала згадану ухвалу суду 12.05.2026, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням (а.с. 22).

З огляду на це та враховуючи ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 24.01.2020 сторони зареєстрували шлюб, при цьому Позивач змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 24.01.2020 Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 04 (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією відповідного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.06.2020 Володарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 04 (а.с. 7).

Названа неповнолітня дитина перебуває на утриманні Позивача та проживає з нею, що підтверджено копією Витягу з реєстру територіальної громади від 28.04.2026 № 2026/006739301 (а.с. 9).

Як стверджено Позивачем у позовній заяві та не спростовується Відповідачем, який отримав копії позовної заяви і доданих до неї документів (а.с. 23), проте відзиву із запереченнями проти позову суду не подав, дитина перебуває на утриманні Позивача, Відповідач матеріальної допомоги на утримання своєї дочки не надає, добровільної згоди щодо виплати ним аліментів сторонами досягнуто не було.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, Відповідачем не подавались, про причини неможливості їх подання суд не інформувався.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (частина перша статті 81 ЦПК України). Зокрема, Відповідачем подаються докази разом з поданням відзиву; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини третя, восьма статті 83 ЦПК України).

Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна рости, зокрема, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).

За статтею 27 Конвенції про права дитини, схваленою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20.11.1989 та ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналогічно стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплює, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (стаття 51 Конституції України, статті 150, 180 Сімейного кодексу України).

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 181, частин першої, другої статті 183, частини першої статті 191 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька та/або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За вимогами частини другої статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір прожиткового мінімуму на поточний 2026 рік для дітей відповідного віку визначено у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Зважаючи на наведене та оцінивши в сукупності наявні докази, суд вважає наявними законні підстави для задоволення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, виходячи з непорушності її конституційного права на утримання батьками до досягнення нею повноліття та мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину. Також суд бере до уваги, що обов`язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням спільного проживання з дитиною, а заявлений до стягнення з Відповідача розмір аліментів (одна чверть всіх видів його заробітку (доходу) відповідає визначеному у законах України розміру аліментів на одну неповнолітню дитину, що може бути стягнутий навіть безспірно в наказному провадженні (частина п`ята статті 183 Сімейного кодексу України, пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України).

Водночас суд у порядку пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Відповідача аліментів на користь Позивача на утримання малолітньої дитини у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, за імперативними вимогами частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, у тому числі судового збору (частина перша статті 133 ЦПК України), з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли (у цьому випадку держави).

Справу розглянуто судом у визначений статтею 275 ЦПК України строк згідно з порядком обчислення процесуального строку, закінчення якого припадає на неробочий день (частина третя статті 124 ЦПК України), з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності судді з 06.07.2026 до 31.07.2026 включно.

Керуючись статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 2, 3, 12, 13, 121, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 275, 279, 351-355 ЦПК України ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті (1/4 частини) всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.04.2026 і до досягнення названою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп.

Копії рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua