Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №357/13306/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13306/26

3/357/4144/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює продавцем-консультантом в ТОВ «Сільпо», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 173 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 03.08.2026 надійшли адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Громадянка ОСОБА_1 з`явилась у судове засідання. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя встановила наступне.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, або ж вчиненні інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 20.07.2026 року близько 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 в ході конфлікту штовхнула малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході чого принизила його честь та гідність. (протокол серії ВАД №976616 від 20.07.2026).

До матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 від 20.07.2026, в якій вона повідомила, що 20.07.2026 близько 09 год 00 хв перебувала в черзі в дитячій стоматологічній поліклініці, в цей час громадянка з дитиною почала на неї кричати, нецензурно висловлювалась. Її дитина почала штовхати ОСОБА_1 та бити в живіт. Заявниця зазначила, що хотіла відштовхнути дитину від себе але випадково заділа. Зазначила, що в ході конфлікту жінка подряпала їй руку.

Також до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_3 від 20.07.2026, яка пояснила, що перебуваючи в черзі в лікарні їх повідомили, що лікар затримується, після чого заявниця пояснила ситуації, що пораненим військовим терміново потрібно відправити постіль в м. Київ, через що вона зайде до лікаря. Громадянка, яка перебувала в черзі підбігла та почала обурливо кричати та підняла руку на її малолітнього сина, а також штовхала заявницю та подряпала, через що її дитина злякалась, а заявниці викликали швидку, де виявили підозру на повторний інфаркт та тиск 180-100.

У своїх поясненнях від 20.07.2026 ОСОБА_1 зазначила, що сиділа в черзі до лікаря за номером свого талону на 08 год 30 хв. В цей час біля неї знаходилась жінка з дитиною, яка почала з нею розмову з приводу того, що вона має пройти першою, хоча в неї талон був на 09 год 20 хв, на що ОСОБА_1 відповіла, що як прийде лікар він скаже, хто перший потрапить до нього на прийом. Жінка надалі почала створювати конфліктну ситуацію, виражалась в її бік нецензурною лайкою та її син так само лаявся на неї та почав бити її в живіт та шарпати за одяг. Надалі ОСОБА_1 відштовхнула дитину, після чого його матір підійшла до неї та почала ще більше лаятись нецензурними словами, а також нанесла удар в голову, штовхала та вцепилась нігтями їй в руку. В подальшому ОСОБА_1 відсіла від неї, оскільки не хотіла продовжувати конфлікт, однак жінка всерівно підходила до неї, допоки невідомий чоловік не відвів її від ОСОБА_1 .

В матеріалах справи також наявні копія протоколу вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та рапорт начальника сектору Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Чорненької О.Л. від 27.07.2026 про виклик на лінію 102 з повідомленням про те, що в дитячій поліклініки невідома жінка в черзі вдарила дитину заявниці ОСОБА_3 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала свою винуватість та надала пояснення, які аналогічні тим, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством визнаються дії, що виражають явну неповагу до суспільства, порушують громадський порядок і спокій громадян, такі як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян чи інші подібні дії, якщо вони не містять ознак кримінально караного діяння.

Отже, диспозиція цієї статті передбачає лише ті правопорушення, які завдають шкоди лише суспільним відносинам і не пов`язані із заподіянням фізичної шкоди особі. Основним безпосереднім об`єктом дрібного хуліганства є громадський порядок, а не здоров`я чи тілесна недоторканність людини.

Разом з тим, обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зокрема, з матеріалів справи встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник на ґрунті особистих неприязних відносин під час очікування прийому лікаря. Із наданих пояснень обох учасників убачається, що між ними відбулася взаємна словесна суперечка, у ході якої кожна зі сторін вказує на неправомірні дії іншої. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про використання ОСОБА_1 нецензурної лайки, образливого чіпляння до громадян чи інших дій, які б свідчили про демонстративну неповагу до суспільства та були спрямовані саме на порушення громадського порядку і спокою громадян.

Наведені у протоколі обставини фактично зводяться до твердження про те, що ОСОБА_1 штовхнула малолітнього, однак сам по собі такий опис дій без встановлення мотиву явної неповаги до суспільства, спрямованості на порушення громадського порядку та інших обов`язкових ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не свідчить про вчинення дрібного хуліганства.

Крім того, долучені до матеріалів справи письмові пояснення учасників конфлікту свідчать про взаємний характер словесної суперечки та містять взаємовиключні відомості щодо обставин події. Інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, що містять усі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись статтями 173, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК