Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №278/2886/24 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2886/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суду Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що 14.12.2023 року о 07:50 год, на 184 км. Автодороги М-21 «Житомир-Виступовичі-Могилів-Подільський» поблизу с. Зарічани Житомирського району, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості руху, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який по інерції здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 13.03.2024 у справі №278/6398/23 ОСОБА_3 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , на праві власності належить позивачу.

Цивільно – правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216881836, який був дійсним на момент ДТП. Ліміт страхового відшкодування становить 160000,00 грн – за шкоду заподіяну майну, 320000,00 грн – за шкоду заподіяну життю та здоров`ю, франшиза складає 3200,00 грн.

З метою оцінки нанесеного у результаті вищевказаної ДТП пошкодження автомобіля «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 звернулась до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 та отримала звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 08.012024, згідно якого: ринкова вартість КТЗ марка «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить – 1203595,89 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ «Land Rover» державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 1883906,63 грн; ринкова вартість КТЗ після пошкоджень становить 152784,16 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, становить 1203595,89 грн. За проведення та виготовлення вищевказаного звіту позивачем сплачено грошові кошти у сумі 4500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру 22/87.01.24 від 0.01.2024. Як зазначено вище, виходячи з положень пункту 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV, автомобіль марки «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу значно перевищує його ринкову вартість, що підтверджується висновком експерта.

Окрім того, після дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , евакуйовано з місця пригоди, а витрати, пов`язані з евакуацією автомобіля з місця ДТП, становлять 11000,00 грн.

Оскільки АТ «СГ «ТАС» виплатили на користь позивача страхове відшкодування у межах ліміту, витрати пов`язані з евакуацією автомобіля покладаються на ОСОБА_3 .

Через вищевказану дорожньо-транспортну пригоду відбулось пошкодження автомобіля позивача, що спричинило останній сильні душевні страждання. Зокрема, позивачкою багато часу витрачено на пошук способів відновлення свого порушеного права, пошук винних та відповідальних осіб, способів мирного позасудового врегулювання питання щодо відшкодування збитків задля найшвидшого відновлення автомобіля, що в свою чергу викликало сильний стрес у позивача. Однак ОСОБА_3 не вжив жодних заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, не надав жодної матеріальної та моральної підтримки. Саме через бездіяльність відповідача та відсутність достатніх коштів для проведення ремонтних робіт автомобіля «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , тривалий час знаходився у аварійно-пошкодженому стані, що позбавляло позивача можливості його повсякденного використання. Вказана обставина негативно впливала на життєвий ритм позивача з огляду на відсутність мобільності у вирішенні повсякденних турбот, що викликало постійний стрес та пригнічений стан.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 матеріальні збитки, спричинені позивачу у сумі 894011,73 грн, витрати на евакуацію транспортного засобу у сумі 11000,00 грн, моральну шкоду у сумі 50000,00 грн та судові витрати, понесені позивачем.

Ухвалою суду прийнято до свого провадження та призначено до розгляду справи по суті (а.с. 183).

У процесі розгляду справи від представника відповідача – адвоката Хоменка С.О. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач у повному обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Крім того зазначив, що у самому звіті оцінювач навіть неодноразово наголошує на тому, що усі розрахунки мають бути проведені на дату (момент) пошкодження КТЗ, однак все одно використовує курс валют станом або на 29.12.2023 року, або на 18.12.2023 року. Відтак оцінювачем вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ (Сврз) визначено з порушенням Методики, що впливає на кінцевий результат визначення розміру матеріального збитку. Також, зазначив, що немає підтвердження направлення запрошення на огляд і відсутня дата та час складання такого запрошення. Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, позивач не надав доказів того, що йому завдано моральної шкоди відповідачем, які б документально підтвердили факт, розмір і глибину отриманих страждань внаслідок, як заявляє позивач, дій та бездіяльності відповідача. З огляду на це, позивачем не доведено що його негативні емоції досягли рівня страждання або приниження, які заподіяли моральну шкоду у сумі 50000,00 грн, а тому сторона відповідача вважає, що ця позовна вимога є необґрунтованою. Крім того, твердження позивача про здійснення спроб досудового врегулювання питання, які у подальшому за словами позивача, принесли їй сильний стрес і цим вона, зокрема, обґрунтовує суму завданої моральної шкоди, а потім твердження про те, що заходи досудового врегулювання спору позивачем не вживались, є взаємосуперечливими та виключають одне одного. Що знову ж таки має викликати сумнів у суду, щодо обґрунтування позовних вимог позивач (а.с. 60-85).

Ухвалою суду від 04.12.2024 року задоволено клопотання представника відповідача Хменка С.О. про призначення експертизи (а.с. 173-176).

19.12.2024 року від судового експерта Землюка В.В. надійшло клопотання про уточнення питань на вирішення експертизи (а.с. 179-180).

05.05.2025 року на виконання вимог ухвали суду від судового експерта Землюка В.В. надійшов висновок судово транспортно-товарознавчої експертизи №3300 (а.с. 199-225).

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначив, що страхове відшкодування відшкодовано у сумі 160000,00 грн, за зверненням до страхової «ТАС» було проведено огляд автомобіля та за результатами оцінки встановлено, що ремонт коштує більше ніж ринкова вартість автомобіля. Зазначив, що позивач не заперечує той факт, що здійснив відчуження автомобіля після ДТП.

Представник відповідача – адвокат Хоменко С.О. у судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позивачем був поданий звіт, а не оцінка. Крім того зазначив, що позивачем не надано доказів про ремонт авто, позивач продав авто у тому стані, яким був автомобіль після ДТП.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення №424355, складений на ОСОБА_3 (а.с.37).

Згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивачка ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу «Land Rover» з державним номерним знаком НОМЕР_2 (а.с. 9).

Із звіту про оцінку вартості матеріального збитку №22/87.01.24, наданим позивачем разом із позовною заявою, вбачається, що матеріальний збиток, завданий власникові «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає 1203595,63 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ «Land Rover» державний номерний знак НОМЕР_2 складає 1883906,63 грн (а.с. 13-36).

На підтвердження здійснення оплати до матеріалів справи долучено квитанцію від 14.12.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 11000,00 грн, у призначенні платежу зазначено: «Евакуація автомобіля Land Rover д.н.з. НОМЕР_2 з с. Зарічини Бучанського району у м. Київі, вул. Сумська 3» (а.с. 12).

Із платіжної інструкції №318960 від 29.01.2024 року вбачається, що з рахунку АТ "СГ "ТАС" на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у сумі 156800,00 грн. У призначенні платежу зазначено: «Страхове відшкодування по договору №ЕР216681836 від 18.09.2023 ОСОБА_1 » (том 1 а.с. 11).

На виконання вимог ухвали суду 25.09.2024 року надійшла відповідь від ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка», зазначили, що ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОМЕГА». Станом на 14.12.2023 року зазначений працівник перебував на посаді експедитора. Крім того, де зазначили, що робочий час у ТОВ «Омега» врегульовано колективним договором, згідно яким робочий день ОСОБА_3 починається з 09:00 год. Інших локальних актів про врегулювання питання робочого часу підприємства не затверджувалося і не впроваджувалось. Відтак станом на 07:50 год 14.12.2023 року ОСОБА_3 не перебував і не міг перебувати при виконанні трудових обов`язків (том 1 а.с. 117-149).

Відповідно до висновку №3300 судового експерта ОСОБА_7 вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 14.12.2023 року внаслідок пошкодження його в ДТП яка мала місце 14.12.2023 року, становила 1173270,77 грн. Водночас факт врахування ПДВ залежить від оподаткування суб`єктів господарювання, які здійснюють роботи з ремонту КТЗ, реалізують матеріали, складові для автомобіля (том 1 а.с. 199-225).

На виконання вимог ухвали суду надійшла відповідь з Головного сервісного центру МВС України, в якій зазначено, що транспортний засіб «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до договору купівлі-продажу №8046/2024/434783, укладеного 28.02.2024 в ТСЦ №8046 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, продано ОСОБА_8 за 570000,00 грн (том 2 а.с.32-36).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 643/4161/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постанові ВС від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц.

Таким чином, якщо автомобіль є фізично знищеним, це встановлено судом, вартість ремонту перевищує ринкову, то використання вартості відновлювального ремонту, як бази для визначення шкоди суперечить практиці Верховного Суду.

Відповідно до статей 22, 1166, 1192 ЦК України шкода відшкодовується у повному обсязі, проте відшкодування не може призводити до безпідставного збагачення потерпілого.

Матеріалами справи встановлено, що позивач отримала суму страхового відшкодування, а також суму за продаж пошкодженого транспортного засобу.

Таким чином, з урахуванням того, що ринкова вартість транспортного засобу до ДТП складала 1203595,89 грн, ураховуючи сплачене позивачу страхове відшкодування у сумі 156800,00 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля після ДТП, який був проданий позивачем, яка відповідно до висновку експерта № 3300 від 05.05.2025 складає 1554815,93 грн, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню матеріальні збитки у сумі 446470,77 грн, як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та вже отриманими позивачем сумами, а також витрати на евакуацію транспортного засобу після ДТП у сумі 11000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у сумі 50000,00 грн.

Звертаючись із позовом, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Як зазначає позивачка, моральна шкода, що була їй спричинена, полягає в наступному. Так саме через вищевказану дорожньо-транспортну пригоду відбулось пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , що спричинило останній сильні душевні страждання. Зокрема позивачем багато часу витрачено на пошук способів відновлення свого порушеного права, пошуком винних та відповідальних осіб, способів мирного позасудового врегулювання питання щодо відшкодування збитків задля найшвидшого відновлення автомобіля, що у свою чергу викликало сильний стрес. Однак ОСОБА_3 не вжив жодних заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, не надав жодної матеріальної та моральної підтримки. Саме через бездіяльність відповідача та відсутність достатніх коштів для проведення ремонтних робіт автомобіль «Land Rover» державний номерний знак НОМЕР_2 , тривалий час знаходився у аварійно-пошкодженому стані, що позбавило позивача можливості його повсякденного використання. Вказана обставина негативно впливала на життєвий ритм позивача з огляду на відсутність мобільності у вирішенні повсякденних турбот, що викликало постійний стрес та пригнічений стан позивача, також погіршився сон, з`явилась постійна дратівливість.

Окрім того, через небажання відповідача відшкодувати вартість збитку, позивач змушена звернутися за юридичною допомогою та до суду задля відновлення свого порушеного майнового права, що викликає постійну тривогу, стурбованість та хвилювання.

Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_3 , позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, що виникли у зв`язку із ДТП, нервовому стані, стресі, а також через пошкодження власного майна, погіршення його технічного і естетичного стану, у неможливості користуватися ним та побутових незручностях, що виникли внаслідок цього.

Представник відповідача заперечував проти розміру моральної шкоди, оскільки порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди у сумі 50000,00 грн позивач не надав належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення їй моральної шкоди у цій сумі, на підставі яких позивач оцінила свої моральні страждання. Зазначив, що позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача для відшкодування моральної шкоди, та посилання на моральні страждання.

З огляду на це, позивачем не доведено що її негативні емоції досягли рівня страждання або приниження, які заподіяли моральну шкоду у сумі 50000,00 грн, а тому сторона відповідача вважає, що ця позовна вимога є необґрунтованою.

За приписами ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Тобто, підставою для відшкодування шкоди є не просто неправомірність дій, а неправомірність, яка призвела до порушення гарантованих особі прав, які підлягають захисту.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Дослідивши письмові матеріали, вислухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди з огляду на наступне.

Судом достовірно встановлено, що позивачці завдані матеріальні збитки у вигляді пошкодження належного їй транспортного засобу внаслідок неправомірних дій відповідача.

Безперечно такі дії викликали у позивача негативні емоції, занепокоєння, страх, переживання, стрес, тривалу невизначеність, втрату звичайного способу життя, призвели до необхідності вживати додаткові заходи для усунення порушень та відновлення порушеного права, що вказує на заподіяння їй моральних страждань.

Крім того, вказані обставини позначились не тільки на моральному стані позивачки, а й на стані її майбутніх дітей, що призвело до її госпіталізації.

Виходячи із засад розумності і справедливості, суд визначає розмір морального відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 5000,00 грн.

Суд вважає, що такий розмір моральної шкоди буде ефективним засобом юридичного захисту порушеного права позивача і здатен компенсувати понесені нею психо-емоційні втрати немайнового характеру.

З огляду на те, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору у сумах 4465,00 грн (щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди) та 303,00 грн (щодо вимог про стягнення моральної шкоди) пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 23 ЦК України, ст.ст. 141, 367, 374, 383 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричиненні власнику автомобіля "Land Rover", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 446470,77 грн, витрати на евакуацію траспортного засобу "Land Rover", реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП у сумі 11000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 4465,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 303,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 05.08.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О. М. Дубовік