Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №161/14165/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14165/26

Провадження № 1-кп/161/1317/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 05 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030000000163 від 07.05.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює , неодружений, раніше несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 , 07 травня 2026 року, близько 14 години 30 хвилин, керуючи спеціальним вантажним сміттєвозом марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом на території полігону твердих побутових відходів в селі Брище Луцького району Волинської області, всупереч вимогам п.2.3. б), п.10.1, п.10.9. Правил дорожнього руху України, не звернувся за допомогою до інших осіб, проявив безпечність та неуважність, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не впевнився, що позаду транспортного засобу відсутні учасники дорожнього руху, в результаті чого допустив наїзд на ОСОБА_9 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої хребетно-спинномозкової травми поперекового відділу хребта з повним розривом спинного мозку; закритої тупої травми грудної клітки: множинних зламів ребер зліва із пошкодженням парієтальної плеври, гематоракс (кров у грудній порожнині), крововиливів в середостіння, крововиливів та надривів в ділянці коренів легень, забою та розриву лівої легені; відкритої тупої травми органів черевної порожнини: черезкапсулярних розривів селезінки та печінки, розриву кишківника та органів тазу, крововиливу в жирову капсулу обох нирок; відкритого косо-поперечного зламу обох кісток лівого передпліччя; відкритого багато-фрагментального зламу лівої та правої стегнової кісток; відкритого багато-фрагментарного та багато-уламкового зламу кісток тазу; численних саден, саден (подряпин) тіла, рваних ран лівої верхньої кінцівки та рваних ран в нижній третині живота з переходом на верхні третини обох стегон.

Причиною смерті ОСОБА_9 є поєднана тупа травма тіла, що супроводжувалась численними зламами кісток скелету із забоями та розривами внутрішніх органів.

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.2.3. б), п.10.1, п.10.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями).

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно керуючи спеціальним вантажним сміттєвозом марки «Renault Premium», порушив вимоги Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на потерпілого ОСОБА_9 . У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що в потерпілої просив вибачення, відшкодував усі збитки. Просив суд суворо його не карати, не позбавляти волі.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що водій ОСОБА_3 здійснив наїзд на її чоловіка за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Також показала, що претензій до останнього не має. Просила суд не застосовувати до обвинуваченого покарання, яке необхідно відбувати реально.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми необережними протиправними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки такі обставини підтверджені в ході розгляду кримінального провадження.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю беззаперечно визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, працює, де позитивно характеризується, добровільно перерахував потерпілій завдану моральну шкоду у розмірі 9980 гривень, перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» у 2021 році з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація» та у 2022 році з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан відміни неускладнений».

Згідно висновку експерта №331 від 23.06.2026 встановлено, що ОСОБА_3 на час вчинення інкримінованих йому протиправних дій виявляв ознаки алкогольної залежності в стані тривалої ремісії (утримання від вживання) (F10.20), міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. В даний час ОСОБА_3 також виявляє ознаки алкогольної залежності в стані тривалої ремісії (утримання від вживання), може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує, тобто є осудним.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

При цьому, зважаючи на фактичні обставини кримінального правопорушення, а також, приймаючи до уваги ту обставину, що внаслідок необережних дій обвинуваченого наступила смерть потерпілого, суд прийшов до висновку про необхідність призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, зважаючи на позиції сторони обвинувачення щодо можливості застосування інституту звільнення, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, однак з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, встановивши при цьому максимальний іспитовий строк тривалістю 3 роки, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередній – домашній арешт, з метою запобігання ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування суд не стягує, оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 добровільно оплачено в користь держави такі витрати у сумі 5776 гривень 32 копійок, що підтверджується відповідною банківською квитанцією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 124, 128, 129, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.2026, скасувати.

Речові докази:

-автомобіль марки «Renault Premium» (спеціальний вантажний сміттєвоз), реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишити Луцькому спеціальному комунальному автотранспортному підприємству «Луцькспецкомунтранс».

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – домашній арешт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий