Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №161/15425/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15425/26

Провадження № 1-кп/161/1364/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000209 від 04.02.2026, який надійшов до суду 20.07.2026 від Луцької окружної прокуратури Волинської області, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бужани, Горохівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні 2 дітей, працюючого на посаді юриста ПП «Ефект», раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, 02.02.2026 близько 13:00 через залученого у якості посередника громадянина України ОСОБА_6 , який не був обізнаний зі змістом протиправної діяльності, виказав директору ТОВ «Річтранс Луцьк» ОСОБА_7 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 30 000 доларів США (станом на 02.02.2026, згідно офіційного курсу НБУ, становило 1 284 339 грн) за вплив на прийняття службовими особами Державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України рішення щодо видачі за результатами наукового археологічного дослідження висновку про можливість реалізації проекту розробки Крижівського родовища піску, з метою подальшого виготовлення висновку з оцінки впливу на довкілля, що мало забезпечити початок ТОВ «Річтранс Луцьк» господарської діяльності, пов`язаної з видобутком корисних копалин.

У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 24.04.2026 близько 12:00 перебуваючи по вул. Степана Бандери у

м. Луцьку, під час особистої зустрічі, виказав директору ТОВ «Річтранс Луцьк» ОСОБА_7 прохання надати через посередника ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 30 000 доларів США (станом на 24.04.2026, згідно офіційного курсу НБУ, становило 1 318 236 грн) за вплив на прийняття службовими особами Державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України рішення щодо видачі за результатами наукового археологічного дослідження висновку про можливість реалізації проекту розробки Крижівського родовища піску, з метою подальшого виготовлення висновку з оцінки впливу на довкілля, що мало забезпечити початок ТОВ «Річтранс Луцьк» господарської діяльності, пов`язаної з видобутком корисних копалин.

Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 30.04.2026 близько 13:20, перебуваючи у приміщенні магазину за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Боратин, вул. 8-ма Набережна, 46, через визначеного ним посередника ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, одержав від директора ТОВ «Річтранс Луцьк» ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 29 900 доларів США (станом на 30.04.2026, згідно офіційного курсу НБУ, становило 1 318 051,80 грн) за вплив на прийняття службовими особами Державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України рішення щодо видачі за результатами наукового археологічного дослідження висновку про можливість реалізації проекту розробки Крижівського родовища піску, з метою подальшого виготовлення висновку з оцінки впливу на довкілля, що мало забезпечити початок ТОВ «Річтранс Луцьк» господарської діяльності, пов`язаної з видобутком корисних копалин.

Своїми умисним діями, які виразились у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

17 липня 2026 року між прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , у присутності захисника, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою, підозрюваний ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та не оспорює фактичні обставини справи. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України із врахуванням вимог ч.2 ст.53 КК України у виді штрафу в розмірі вісімдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 000 (один мільйон триста шістдесят тисяч) гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 53, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджене сторонами угоди покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами угоди покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність законних підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній – у виді особистого зобов`язання, з метою запобігти ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

На підставі ст.ст.100 ч.9, 124 ч.2, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів, питання розподілу процесуальних витрат та арешту майна.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Угоду про визнання винуватості від 17 липня 2026 року, укладену між прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесят тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 000 (один мільйон триста шістдесят тисяч) гривень.

До вступу даного вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній – особисте зобов`язання.

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 2000 доларів США; 170 злотих; 7800 гривень; 200 доларів США; мобільний телефон Iphone 11 imei: НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone 16 pro, який поміщено в спеціальний пакет № 2750431; відеореєстратор системи відеоспостереження Alhua DHLnvr2216kri s/n 7s00155paz6947F - повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_5 ;

-технічний паспорт на автомобіль AUDI Q7 р.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль «Audi Q7», державний номерний знак НОМЕР_2 – залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_5 ;

-мобільний телефон марки Apple iPhone 14 в чохлі чорного кольору, з SIM-карткою НОМЕР_3 ; системний блок марки «Frime» – залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_9 ;

-заяву директора ТзОВ «Річтранс Луцьк» ОСОБА_7 від 18.06.2025, адресовану ДП «Охоронна археологічна служба України», яка була розірвана на клаптики паперу; аркуш паперу формату А4 з написами та хаотично розташованими підписами – залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання

-паперовий конверт, в якому знаходилися грошові купюри в кількості 299 штук, які схожі на банкноти номіналом 100 доларів США; інші купюрі з одним номером LB 19287319S – знищити;

-грошові кошти номіналом по 100 доларів США з серійними номерами на трьох - LB 51496172P, LL 78898185A, QD 91214133A – залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_7 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення криміналістичної експертизи відеозвукозапису у сумі 4 580 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень 10 коп.

Арешт, накладений 06.05.2026 ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області на майно, у кримінальному провадженні №12026030580000209 – скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Головуючий