Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №159/1469/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1469/26

Провадження № 1-кп/159/422/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030550000010 від 05.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, є особою з інвалідністю ІІ групи, військовослужбовець Збройних Сил України в/ч НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

у с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_4 постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.11.2025 у справі №159/8381/25, яка набрала законної сили 09.12.2025, був підданий стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Проте, достовірно знаючи про наявність цієї постанови суду, усвідомлюючи зміст накладеного стягнення і маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет судової влади, всупереч вимог частини першої статті 129-1 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, умисно вчинив дії щодо її невиконання.

Так, 04.01.2026 приблизно о 18.43 год ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом марки «Skoda Oktavia», номерний знак НОМЕР_2 , у селищі Люблинець Ковельського району на вул. Незалежності, де спричинив дорожньо-траспортну пригоду із пошкодженням зупинки громадського транспорту.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини вчиненого, усвідомлює протиправність вчиненого, щиро розкаюється, просить взяти до уваги конкретні життєві обставини, тривалість проходження військової служби, наслідки отриманої травми та призначити покарання у виді штрафу.

Враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який правильно розуміє зміст обставин інкримінованого кримінального правопорушення, суд дотримавшись вимог ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які учасниками не заперечуються.

При призначенні покарання суд керується положеннями статей 50, 65 КК України, в силу яких покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу та об`єкта посягання, тяжкості наслідків вчиненого і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 та від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справах про призначення судом більш м`якого покарання.

Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за наведеною у ст.12 КК України класифікацією, є нетяжким злочин, в той же час об`єктом злочину є інтереси правосуддя в частині забезпечення виконання судового рішення та дотримання в суспільстві правопорядку.

Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, які пом`якшують покарання є визнання вини і щире каяття, яке проявилося у готовності нести покарання та у критичній оцінці вчинених дій у стані сп`яніння.

Враховуючи дані про обвинуваченого, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, отримав під час захисту держави поранення, має статус особи з інвалідність ІІ групи, на обліку нарколога чи психіатра не перебуває, розлучений, на його утриманні перебуває одна неповнолітня дитина, при цьому оцінивши конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема вчинення ДТП в стані алкогольного сп`яніння в період дії судової заборони керувати транспортними засобами, суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією закону, за яким особа притягується до відповідальності.

Процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Речові докази — два DVD диски відповідно до приписів ст.100 КПК України зберігати при матеріалах справи (у прокурора).

Керуючись статтями 349, 374, 375 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази - два DVD диски залишити при матеріалах справи (у прокурора).

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

ГоловуючийОСОБА_1