Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №336/5918/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/5918/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/5918/26 Головуючий у 1 інст. Дацюк О.І.

Провадження № 33/807/1010/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

Категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ворони Д.С., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ворони Д.С. на постанову Шевченківського районного суду Запорізької області від 02 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що 07 червня 2026 року о 21:11 годині водій ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку № 55 по пр. Моторобудівників у м. Запоріжжя, керував автомобілем Міцубіши Аутлендер, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (рівень алкоголю 1,8 ‰).

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Ворона Д.С., який здійснював захист інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначив, що сторона захисту не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції в достатній мірі не з`ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах справи та не надав їм належної оцінки, а викладені висновки, належним чином не вмотивував.

Так, працівником патрульної поліції порушено порядок огляду та процедуру визначення ознак алкогольного сп`яніння. З переглянутого відеозапису слідує, що поліцейським була названа лише одна ознака алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, проте на місці зупинки транспортного засобу така ознака не перевірялась, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці події для встановлення ознак сп`яніння не проводився, не перевірялось порушення мови, порушення координації рук. Попри викладене, в акті огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 зазначені такі ознаки алкогольного сп`яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Виявлені ознаки також не були зазначені і в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому законність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не підтверджується належними доказами. Більш того, ОСОБА_1 під час спілкування поводив себе стримано, адекватно, чітко відповідав на запитання, а тому, його поведінка цілком відповідала обстановці, а порушення мови пов`язані з чисельними хворобами останнього, що підтверджується медичними довідками, долученими до апеляційної скарги.

Таким чином, на переконання захисника, такі дії працівників поліції свідчать про їх пряму зацікавленість.

Окрім того, ОСОБА_1 в порушення п. 10 Розділу ІІ Інструкції 1452/735 не було вручено копію акту огляду, а тому, на його переконання, огляд на стан сп`яніння проведений з недотриманням порядку його проведення.

Як на підставу для скасування постанови суду першої інстанції захисник також посилався на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали складені не в присутності водія транспортного засобу, що не відповідає вимогам глави 19 КУпАП.

Також зазначено, що показники газоаналізатора Alcotest Drager 6820 не можуть вважатися достовірним та належним доказом, адже в порушення Інструкції з експлуатації газоаналізатора у долученому до матеріалів справи чеку з результатами огляду датою останнього калібрування вказано 29.10.2025 року, що перевищує 6-місячний строк з моменту останнього технічного обслуговування газоаналізатора.

Враховуючи, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведено 07.06.2026 року, а також порушення 6-місячного строку для калібрування, то на думку сторони захисту, існують обґрунтовані підстави вважати, що результати огляду на стан алкогольного сп`яніння можуть бути невірними, а тому такі результати не можуть бути належним та допустимим доказом.

Крім того, захисник також посилається і на незаконну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що останній причетний до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, а також відсутня інформація, яка свідчить про те, що транспортний засіб ОСОБА_1 може бути об`єктом чи знаряддям вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» безпідставна зупинка транспортного засобу ставить під сумнів всі наступні дії поліцейських.

З огляду на викладене захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Ворона Д.С. просив апеляційний суд скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність його захисника адвоката Ворони Д.С., який зазначив про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Заслухавши захисника Ворону Д.С., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686857 від 07.06.2026 року підтверджується:

- роздруківкою тесту на стан сп`яніння № 4288, проведеного 07.06.2026 року о 23 годині 19 хвилин, з якої слідує, що у ОСОБА_1 встановлено позитивний результат на стан алкогольного сп`яніння з показником 1,80 проміле алкоголю в крові;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, зі змісту якого слідує, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний з показником 1,80 проміле алкоголю в крові, з яким водій ОСОБА_1 погодився;

- довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізької області, з якої слідує, що водій ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія отримував;

- рапортом працівника поліції від 08.06.2026 року, зі змісту якого слідує, що 07.06.2026 року під час несення служби о 23 годині 11 хвилин за адресою: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 55, був зупинений транспортний засіб Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний з показником 1,80 проміле алкоголю в крові, з яким водій ОСОБА_1 погодився;

- відеозаписом події, відтвореним під час судового розгляду, яким зафіксовано факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 07.06.2026 року о 23 годині 11 хвилин. Зі змісту відеозапису вбачається, що підставою для зупинки була інформація на цей транспортний засіб. В ході спілкування та встановлення особи водія ОСОБА_1 , останній зазначав, що алкогольних напоїв не виживав. Проте, працівниками поліції було повідомлено, що у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, після чого водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, на що водій надав згоду. ОСОБА_1 самостійно обрав трубочку, а після контрольного забору повітря, яким встановлена відсутність алкоголю, водій пройшов огляд на стан сп`яніння, результат який виявився позитивним з показником 1,80 проміле алкоголю в крові. З таким результатом ОСОБА_1 погодився, після чого йому було роз`яснено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та про відсторонення його від керування. Вказаним відеозаписом також зафіксований процес роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, процес складання протоколу та ознайомлення водія з його змістом.

Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9а ПДР України.

З таким висновком судом першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що працівниками порушено порядок огляду та процедуру визначення ознак алкогольного сп`яніння апеляційним судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В свою чергу, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 7 Розділу ІІ вказаної вище Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Так, наявним в матеріалах провадження відеозаписом зафіксовано, що в ході спілкування з ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Вказані ознаки названі безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу водію. При цьому, ОСОБА_1 попередньо зазначав, що алкоголь він не вживав. За результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, показник 1,80 проміле алкоголю в крові.

Невручення водію копії акту огляду на стан сп`яніння саме по собі не спростовую ані встановленого працівниками поліції результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, ані правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, доводи сторони захисту про те, що протокол був складений не в присутності водія є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки з відеозапису слідує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений працівником поліції у службовому транспортному засобі безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, після чого ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 протягом всього часу місце події не залишав, що дає підстави стверджувати, що протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності водія.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами захисника про недопустимість показників газоаналізатора як доказу, виходячи з наступного.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки – це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Повірка засобів вимірювальної техніки – це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Стосовно законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, може також проводитися позачергова, експертна та інспекційна повірка.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Переліком категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 4 червня 2015 р. № 374, газоаналізатори віднесені до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 № 1747 затверджені «Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації», відповідно до якого міжповірочний інтервал для газоаналізаторів складає 1 рік.

Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати, що газоаналізатор Drager Alcotest 6820, за допомогою якого здійснювалась перевірка рівню алкоголю у ОСОБА_1 , не проходив повірку в установленому законодавством України порядку чи був непридатний для проведення вимірювань.

Правильними є висновки суду першої інстанції щодо законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , адже з відеозапису слідує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку з наявністю у парцівників патрульної поліції відповідного орієнтування.

Статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено право поліцейського зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Варто звернути увагу, що згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021р. №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

Все вищевказане узгоджується зі ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Отже, за вказаних обставин, зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час воєнного стану з урахуванням наявного орієнтування є законними, а такі дії спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху.

З огляду на викладене, суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без врахування всіх фактичних обставин справи.

Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, встановлено не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Ворони Дениса Сергійовича – залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко