Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №297/1040/26
Суддя: Феєр І. С.
Справа № 297/1040/26
Закарпатський апеляційний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.08.2026 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/463/26 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Захарченка О. Ю. на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2026.
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , інспектор прикордонної служби 3 категорії - категорії 2 секції інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), громадянка України, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 338967 від 09.04.2026 та постанови судді від 03.07.2026 вбачається, що 09.04.2026 близько 09 год за результатами дистанційного контролю офіцерами відділу організації прикордонного контролю штабу ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що під час несення служби 06.04.2026 в період з 12 год 50 хв по 13 год 13 хв та з 14 год 20 хв по 14 год 50 хв молодший сержант ОСОБА_1 вимкнула функцію запису звуку на надгрудному відео реєстраторі марки «Х5В», з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 , внаслідок чого відеозапис здійснювався без аудіо-супроводу, що виразилось у незабезпеченні ефективної і якісної зйомки під час виконання службових обов`язків при несенні служби в прикордонному наряді «Перевірка документів», яка в період з 08 год 06.04.2026 по 08 год 07.04.2026 виконувала наказ на охорону державного кордону України в прикордонному пункті «Перевірка документів» (в`їзд) в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка». Своїми діями ОСОБА_1 недбало поставилась до військової служби в умовах особливого періоду, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпПА.
В апеляційній скарзі захисника-адвоката Захарченка О. Ю. ставиться питання про скасування постанови судді від 03.07.2026 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить неточності та внутрішньо суперечливі посилання на норми, якими встановлено заборону вимикати пристрій під час несення служби. Із чотирьох нормативних положень, зазначених у протоколі які порушенні, лише одне (пункт 2.5 наказу № 2816-АГ) за своїм змістом дійсно стосується інкримінованого
-2-
діяння. В зазначені проміжки часу відеофіксація здійснювалась безперервно, і лише не супроводжувалася аудіозаписом. Тобто нагрудний відеореєстратор не був вимкнений, пристрій продовжував виконувати фідеофіксацію, яка є основною функцією, що підлягає захисту визначеними нормами Інструкції. Ні Інструкція МВС № 244, ні наказ НОМЕР_2 прикордонного загону № 2816-АГ, не містять окремої норми, яка б регламентувала або забороняла вибіркове вимкнення саме аудіофіксації. За таких обставин, дії ОСОБА_1 не утворюють об`єктивної сторони порушення жодного із конкретних пунктів, зазначених у протоколі. Крім того, DVD-диск подано до суду лише через 2,5 місяці після направлення справи, що порушує принцип рівності і змагальності сторін. Також у протоколі містяться розбіжності щодо номеру відео реєстратора, що вимагало від суду додаткової перевірки належності цього доказу, а не покладати цей тягар на захист. В матеріалах справи також відсутня посадова інструкція, яка б підтверджувала наявність у ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських повноважень, відтак вона не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Суддя у кількох ключових питаннях справи, фактично поклав тягар доведення на сторону захисту, тоді як за законом він має лежати на органі, який здійснює провадження у справі.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, захисник-адвокат Захарченко О. Ю. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, подав заяву про розгляд справи без його участі. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь захисника в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність захисника, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності захисника-адвоката Захарченка О. Ю., що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 271 КУпАП. Разом з тим, враховується заява захисника про розгляд справи без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , яка частково підтримала апеляційну скаргу захисника, просила звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого діяння, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
-3-
Статтею ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вищевказані вимоги закону суддею першої інстанції дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.
Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Викладені щодо ОСОБА_1 обставини стверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 338967 від 09.04.2026; поясненнями ОСОБА_1 ; витягом із книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) з розділу 1 «Список особового складу» станом на 06.04.2026; витягом з розділу «Результати виконання плану охорони державного кордону та прикордонного контролю» КПС з 08.00 06.04.2026 року до 08.00 07.04.2026 року; копією журналу обліку та видачі (приймання) автоматичної фото-відеотехніки і накопичувачів у тимчасове користування відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) пункту пропуску «Лужанка»; Інструкцією про порядок використання автоматичної фото- і відеотехніки під час виконання службових обов`язків посадовими і службовими особами Державної прикордонної служби України; наказом «Про використання систем відеоспостереження та засобів відео фіксації» № 2816-АГ від 18.06.2025; копією посвідчення ОСОБА_1 ; листом в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 02.3/23813/26-Вн від 08.04.2026 про притягнення до відповідальності та іншими матеріалами справи.
Вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог передбачених пунктом 4 розділу ІІІ «Інструкції про порядок використання автоматичної фото- і відеотехніки під час виконання службових обов`язків посадовими і службовими особами Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 244 від 04.04.2019, п. 2.4, 2.5, 2.6 наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про використання систем відеоспостереження та засобів відео фіксації» від 18.06.2025 та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що начальник ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_3 був упереджений при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи – у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано й на такі не посилалася ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи.
-4-
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що начальник ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних про те, що дії ОСОБА_3 при складанні щодо ОСОБА_1 адміністративних матеріалів були протиправними чи упередженими, і що сторона захисту зверталася з будь-якими скаргами до відповідних посадових осіб на такі дії працівників поліції.
Доводи апеляційної скарги про те що протокол містить суперечності у посиланні на нормативні положення, які стосуються інкримінованого діяння, а також те, що ні Інструкція МВС № 244, ні наказ НОМЕР_2 прикордонного загону № 2816-ФГ не містять заборони на вибіркове вимкнення аудіо фіксації, апеляційний суд визнає не спроможними та відхиляє, оскільки визначений порядок використання нагрудного відеореєстратора не передбачає такої можливості, як окреме використання відео чи аудіо фіксації під час виконання службових обов`язків посадовими і службовими особами Державної прикордонної служби. Натомість, п. 2.5 наказу НОМЕР_2 прикордонного загону № 2816-ФГ від 18.06.2025 містить чітку заборону для військовослужбовців (працівників) вимикати нагрудну відеокамеру (відео реєстратор) під час несення служби в пунктах пропуску (виконання службових обов`язків), крім випадків передбачених абзацом другим цього пункту, а саме: під час приймання їжі, відпочинку, перебування в місцях особистого користування (у вбиральні, роздягальні, душовій), а також у службових приміщеннях, де фотозйомка і відеозапис заборонені.
З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2026 під час дистанційного контролю офіцерами відділу організації прикордонного контролю штабу НОМЕР_2 прикордонного загону встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки у прикордонному наряді «Перевірка документів», у проміжках часу з 12 год 50 хв до 13 год 13 хв та з 14 год 20 хв до 14 год 50 хв, вимкнула функцію запису звуку на нагрудному відеореєстраторі, внаслідок чого відеофіксація здійснювалася без аудіо супроводу.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечила факту вимкнення аудіозапису. Натомість, підтвердила, що після повернення із місця особистого користування здійснювала маніпуляції із нагрудним відеореєстратором, однак пояснила це бажанням повторно увімкнути звук після перерви, стверджуючи, що повторне вимкнення стало наслідком випадкового натискання кнопки та фізичної втоми після тривалого несення служби.
Таким чином, сам факт втручання у роботу нагрудного відеореєстратора ОСОБА_1 фактично не заперечувався.
З дослідженого судом відео з нагрудної відеокамери вбачається, що у період перебування ОСОБА_1 у місці особистого користування нею здійснювалося вимкнення функцій реєстратора. Разом із тим, після повернення до виконання службових обов`язків, нею неодноразово здійснювалося втручання у роботу технічного засобу під час виконання службових обов`язків.
Висновки суду першої інстанції про доведення факту недбалого ставлення до виконання службових обов`язків, зокрема факту неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, апеляційний суд визнає слушними і погоджується з такими.
Щодо тверджень захисника про наявність розбіжностей в офіційних документах щодо номера нагрудного відереєстратора, то такі на переконання апеляційного суду не є істотним порушенням, не впливають на їх законність, та на з`ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, такі не спростовують факту вимкнення ОСОБА_1 функції запису звуку на нагрудному відео реєстраторі, в наслідок чого відеозапис здійснювався без аудіо-супровуду.
-5-
Доводи апеляційної скарги про те, що DVD - диск подано до суду лише через 2,5 місяці після направлення справи, що на думку сторони захисту порушує принцип рівності і змагальності сторін, апеляційний суд визнає необґрунтованими та зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, DVD – диск, супровідним листом за підписом начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), надіслано до суду 23.06.2026. Справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП розглянута Берегівським районним судом Закарпатської області 03.07.2026. Таким чином, як ОСОБА_4 так і її захисник-адвокат Захарченко О. Ю. цілком мали можливість та достатньо часу для знайомлення зі змістом зазначеного DVD – диску та реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що за відсутності в матеріали справи посадової інструкції, відсутні і докази про наявність у ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських повноважень, відтак вона не є суб`єктом даного правопорушення.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд бере до уваги, що суб`єктом цього правопорушення є військові службові особи, під якими згідно з приміткою до ст. 172-15 КУпАП розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Державній прикордонній службі України на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії, має військове звання молодшого сержанта та безпосередньо виконувала функції прикордонного контролю у міжнародному пункті пропуску.
На час вчинення адміністративного правопорушення вона перебувала у складі прикордонного наряду «Перевірка документів», виконувала наказ на охорону державного кордону України та була зобов`язана діяти відповідно до вимог спеціального законодавства, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та наказів начальника прикордонного загону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутність у матеріалах справи посадової інструкції саме по собі не спростовує факту виконання особою відповідних службових функцій та не виключає її адміністративної відповідальності.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 23, 33 КУпАП, згідно з якими адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
За приписами до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.
-6-
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності, водночас, вчинене нею адміністративне правопорушення не завдало збитків державним чи суспільним інтересам.
Крім того, апеляційний суд враховує і те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася.
Тому, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують її особу, апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.
На думку апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Захарченка О. Ю. підлягає частковому задоволенню, постанова судді - скасуванню з постановленням рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 22, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Захарченко О. Ю. задовольнити частково.
Постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2026 щодо ОСОБА_5 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_6 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 цього Кодексу за малозначністю й оголосити їй усне зауваження, а провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП щодо неї закрити.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua