Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №300/249/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/249/25 пров. № А/857/17429/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Гуляка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №300/249/25 за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,-

головуючий суддя першої інстанції – Кафарський В.В., час ухвалення – в порядку письмового провадження, місце ухвалення – м. Івано - Франківськ, дата складання повного тексту – 31.03.2025 р.

В С Т А Н О В И В :

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (далі ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (далі відповідач), третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 02.01.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-11-28-006158-а щодо закупівлі систем відеоконференцзв`язку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства, складений висновок про результати проведення моніторингу закупівлі UA-2024-11-28-006158-а щодо закупівлі систем відеоконференцзв`язку. Зокрема вказано, що спірним висновком зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України. Проте, за доводами позивача, ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань за договором про закупівлю. При цьому, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На думку позивача, визначений відповідачем захід реагування у вигляді припинення зобов`язань за договором, що наразі є виконаним, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Водночас, у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою відповідача про припинення зобов`язань за договором. Позивач вважає, що оскаржений висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинення зобов`язань за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконаний сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору про закупівлю. З огляду на вказане, ТУ ДСА України в Івано-Франківській області просить скасувати спірний висновок відповідача.

Рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 02.01.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-11-28-006158-а щодо закупівлі систем відеоконференцзв`язку. Cтягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з неправильністю, неповнотою дослідження доказів, встановлення обставин у справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі ТУ ДСА України в Івано-Франківській області предмету «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)», ДК 021:2015:32230000-4: Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм, очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн (оголошення, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ID: UА-2024-11-28-006158-а), встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.01.2025 №84-з/6. Зокрема, встановлено порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (ненадання відповіді на запит органу державного фінансового контролю від 24.12.2024 в ході моніторингу), абзацу 1 пункту 43 Особливостей (надання замовником вимоги про надання документів всупереч пункту 2.1 Розділу 2 Додатку 1 до Тендерної документації), абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей (ненадання після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю учасником-переможцем документів, передбачених абзацом 2 підпункту 1.3 пункту 1 Додатку №4 до Тендерної документації). З огляду на встановлені порушення законодавства відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Апелянт вказує, що оскаржуваний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник.

Також вважає, що варіант усунення порушення, зазначений у спірному висновку, спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Так, враховуючи наявність у замовника, згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови №1178, обов`язку у даній ситуацій відхилити тендерну пропозицію відповідного учасника ФОП ОСОБА_1 , укладення з ним договору про закупівлю не відбулося б у випадку дотримання позивачем норм законодавства про закупівлі, тому, припинення зобов`язань за договором є повністю пропорційним способом усунути порушення, яке вплинуло на результати здійсненої процедури закупівлі.

Апелянт зауважує, що статтею 8 Закону №922 визначено порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель. Зокрема, частиною 5 цієї статті зазначено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Враховуючи вищевказану норму права, орган державного фінансового контролю в ході моніторингу 24.12.2024 року через електронну систему закупівель надав запит Замовнику, у якому зазначалися питання щодо надання інформації на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість (надати інформацію та відповідні документи: аналіз ринку щодо цін, листування з учасниками ринку, тощо).

Також, необхідно було надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).

Пояснення необхідно було надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту з долученням до пояснень їх документальне підтвердження.

Однак, на вищевказаний запит Замовником відповіді не надано. Таким чином, за результатами аналізу питання повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення частини п`ятої статті 8 Закону №922.

Апелянт звертає увагу суду, що згідно абзацу першого пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Оскільки у Додатку 1 до ТД Замовником не вимагалося від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у пункті 47 Особливостей, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 47 Особливостей, то він не може вимагати від Учасника усунути невідповідності, яких немає.

Крім цього, апелянт вказує на те, що у визначений ТД та Особливостями строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, учасником-переможцем ФОП ОСОБА_1 шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель жодних документів не надано. Вказаний пункт ТД містить чітку, безальтернативну вимогу про надання Переможцем процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю документи, встановлені в Додатку №4 до ТД шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель.

Наголошує, що пункт 44 Особливостей містить імперативну норму про відхилення Замовником тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за ненадання у спосіб, зазначений в тендерній документації документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей. Зважаючи на вищеописане, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 через те, що переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 5, 12 пункту 47 Особливостей. Таким чином, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону та абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей.

Щодо зобов`язання про усунення порушення (порушень), то апелянт зазначає, що варіант усунення порушення «шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №9316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України» спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Враховуючи наявність у Замовника, згідно вимог Закону «Про публічні закупівлі» та Постанови №1178, обов`язку у даній ситуацій відхилити тендерну пропозицію відповідного учасника - ФОП ОСОБА_1 , укладення з ним договору про закупівлю не відбулося б у випадку дотримання Позивачем норм законодавства про закупівлі. Тому, припинення зобов`язань за договором є повністю пропорційним способом усунути порушення, яке вплинуло на результати здійсненої процедури закупівлі. Зважаючи на зазначене зобов`язання, викладене у Висновку є законним, має легітимну мету - усунення виявленого порушення законодавства. Відсутній інший спосіб усунення порушення вимоги імперативних норм Закону «Про публічні закупівлі» та Постанови №1178. Отже, зобов`язання є співмірним легітимній меті, на досягнення якої воно спрямоване. Також, у Висновку зазначено зобов`язання щодо усунення порушення з урахуванням наявності механізму його усунення. Так, згідно положень господарського та цивільного законодавства України допускається зміна або розірвання договору, якщо цього вимагають інтереси його сторін, а іноді - і публічні інтереси. Розірвання договору спричиняє припинення договірного зобов`язання. Оскільки укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та/або переможця та, як наслідок, укладення з ним договору є підставою для розірвання такого договору. Також, як вбачається зі змісту Висновку, Управління конкретизувало, яких саме заходів повинен вжити позивач, визначило спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Апелянт зазначає, що у Висновку розмежовано шляхи усунення для різних порушень законодавства про закупівлі, що були виявлені: окремо порушень, які не мали значного впливу на результат закупівлі та щодо яких відсутній механізм їх усунення, та окремо порушень, які мали вирішальний та значний вплив на результати закупівлі - визначення переможця торгів та укладення договору.

Покликаючись на практику Верховного Суду, апелянт заважує, що правомірність встановлення органом державного фінансового контролю у висновку зобов`язання щодо вжиття заходів спрямованих на припинення зобов`язання за договором з метою усунення порушення законодавства про закупівлі, які пов`язані з невідхиленням тендерної пропозиції учасника, у випадках передбачених Законом, визнана судами.

Також апелянт наголошує, що моніторинг процедури закупівлі насамперед спрямований на виявлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а не тільки на встановлення фактів неефективного, незаконного чи нецільового використання бюджетних коштів, тому доводи позивача та висновки Івано-Франківського ОАС є помилковими. Відсутність у Висновку посилань «на неефективне, незаконне чи нецільове використання бюджетних коштів», безпосередньо не спростовує фактів допущення Замовником порушень законодавства про закупівлі, які були виявлені у ході моніторингу, наявність яких також підтверджена судом першої інстанції, а свідчить про правильність вибору органом державного фінансового контролю способу усунення виявлених порушень законодавства про публічні закупівлі. Оскільки, у разі виявлення фактів неефективного, незаконного чи нецільового використання бюджетних коштів Замовнику спрямовувалась би вимога щодо повернення таких коштів, в той час як встановлене у оскаржуваному висновку зобов`язання (щодо припинення зобов`язань за договором) спрямоване на приведення відносин між замовником та учасником закупівлі у первісний стан.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 28.11.2024 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю систем відеоконференцзв`язку (ВКЗ) ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель UА-2024-11-28-006158-а, очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн (а.с. 5).

Для участі в даній закупівлі подано тендерні пропозиції одним учасником, а саме ФОП ОСОБА_1 , з остаточною пропозицією 1 482 000,00 грн (а.с. 8).

Згідно з протоколом №29 від 10.12.2024, уповноваженою особою замовника прийнято рішення визначити переможцем закупівлі «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)» ДК 021:2015: 32230000-4 Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм учасника торгів ФОП ОСОБА_1 (а.с. 12).

17.12.2024 між ТУ ДСА України в Івано-Франківській області та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №316/24 про закупівлю товарів за державні кошти (далі Договір) (а.с. 13-15).

Пунктом 3.1. Договору передбачено ціну 1 482 000,00 грн. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору Поставка товарів здійснюється до 25.12.2024 (або не пізніше 30 календарних днів з дати укладення Договору). Місце поставки товарів Місцеві загальні суди Івано-Франківської області (згідно Додатку №2).

Згідно відомостей системи закупівель Рrоzоrrо, дана тендерна закупівля в електронній системі завершена (а.с. 5).

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 23.12.2024 №84-з (а.с. 50), відповідно до частини другої статті 8 Закону «Про публічні закупівлі», статей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 2 пункту 4 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 №115, проведено моніторинг процедури закупівлі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області предмету «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)», ДК 021:2015:32230000-4: Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм, очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн (оголошення, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ID: UA -2024-11-28-006158-а).

За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.01.2025 №84-з/6 (далі Висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

З аналізу висновку вбачається, що встановлено наступні порушення законодавства про закупівлі:

за результатами аналізу питання повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення частини п`ятої статті 8 Закону;

за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону та абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей.

У зв`язку із встановленими порушеннями, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області зобов`язало ТУ ДСА України в Івано-Франківській області здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 51-53).

Не погодившись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA -2024-11-28-006158-а, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним. Вимога відповідача не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть «виявлених порушень» не призводить до порушення бюджетних інтересів.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-XII)

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-XII, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Щодо такого органу державного фінансового контролю, то постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII).

При цьому, згідно з пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, Західний офіс Держаудитслужби (далі Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. Підпунктом 2 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною шостою вказаної статті передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

В силу вимог частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Отже, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Як уже зазначалось вище та встановлено судом, під час проведеного моніторингу процедури закупівлі ТУ ДСА України в Івано-Франківській області предмету «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)» відповідачем встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.01.2025 №84-з/6.

Зокрема, відповідачем встановлено порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (ненадання відповіді на запит органу державного фінансового контролю від 24.12.2024 в ході моніторингу), абзацу 1 пункту 43 Особливостей (надання замовником вимоги про надання документів всупереч пункту 2.1 Розділу 2 Додатку 1 до Тендерної документації), абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей (ненадання після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю учасником-переможцем документів, передбачених абзацом 2 підпункту 1.3 пункту 1 Додатку №4 до Тендерної документації).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Згідно частини 1 статті 16 цього ж Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Як уже встановлено судом, позивачем як замовником оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю систем відеоконференцзв`язку (ВКЗ) очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн. Натомість, за результатами проведених торгів укладено договір з переможцем таких торгів, ціною якого є 1 482 000,00 грн.

17.12.2024 між ТУ ДСА України в Івано-Франківській області та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №316/24 про закупівлю товарів за державні кошти та згідно з відомостями системи закупівель Рrоzоrrо, тендерна закупівля в електронній системі є завершена (а.с. 5).

Таким чином, позивачем укладено договір за ціною меншою, ніж очікувалось на 18 000,00 грн, що підтверджує те, що укладений договір не несе негативний вплив для бюджету, а також не має наслідком зайве витрачання бюджетних коштів.

В той же час, суд зазначає, що згідно з оспорюваного висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 51-53).

Надаючи оцінку обґрунтованості оскарженого висновку, суд першої інстанції правильно врахував, що захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Натомість, встановлені відповідачем порушення носять виключно формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі №922/2987/20 зазначив, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Водночас, у цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 по справі №160/8403/19.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені відповідачем порушення носять виключно формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Водночас, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов`язань за Договором №316/24 від 17.12.2024, тобто фактично розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.

З огляду на викладене захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Як уже зазначалось вище, позивачем як замовником оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю систем відеоконференцзв`язку (ВКЗ) очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн.

Натомість, за результатами проведених торгів укладено договір з переможцем таких торгів, ціною якого є 1 482 000,00 грн.

Таким чином, позивачем укладено договір за ціною меншою, ніж очікувалось на 18 000,00 грн, що підтверджує те, що укладений договір не несе негативний вплив для бюджету, а також не має наслідком зайве витрачання бюджетних коштів.

Щодо зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Аналіз нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 по справі №160/5890/22 вказав, що визначення способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції правильно виснував, що наведена вище вимога не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть «виявлених порушень» не призводить до порушення бюджетних інтересів.

Крім цього, визначення відповідачем такого способу усунення виявлених порушень як «припинення зобов`язань за договором» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України.

Таким чином, ураховуючи наведені вище обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним та скасування, а позовних вимог до задоволення.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №300/249/25 – без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

В. В. Гуляк