Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №380/13735/25
Суддя: Іщук Лариса Петрівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13735/25 пров. № А/857/38293/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року (головуючий суддя Сподарик Н.І., м. Львів) у справі № 380/13735/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому, з урахування уточненої позовної заяви, просив
- визнати протиправною бездіяльність начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталії Василівни щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №71675172 від 26.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;
- зобов`язати начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталію Василівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження №71675172 від 26.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;
- зобов`язати начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталію Василівну виключити відомості з Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України про зазначення боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому провадженню №71675172 про стягнення з нього виконавчого збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталії Василівни щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №71675172 від 26.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та зобов`язання начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталію Василівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження №71675172 від 26.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі № 380/13735/25 залишено без змін.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 в задоволенні позову щодо решти позовних вимог відмовлено.
Отже, предметом апеляційного перегляду є рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025, яким відмовлено у позові щодо зобов`язання начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталії Василівни виключити відомості з Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України про зазначення боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому провадженню №71675172 про стягнення з нього виконавчого збору.
Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що за наявності факту винесення постанови від 26.04.2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №51142839 та за відсутності факту винесення державним виконавцем після цього постанови про стягнення виконавчого збору, являється протиправною спірна постанова державного виконавця від 26.04.2023 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанови державного виконавця від 18.01.2016 про стягнення виконавчого збору. Вважає, дана обставина є безумовною підставою для закінчення відповідачем виконавчого провадження № 71675172 від 26.04.2023 року відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Звертає увагу, що у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не перевіривши та не оцінивши постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 380/20798/24, в якій стосовно відкриття виконавчого провадження №71675172 на виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №51142839 від 18.01.2016 була надана оцінка та мотивація і рішення в цій частині набрало законної сили, тому ухвалив незаконне та необгрунтоване рішення, яке грунтується лише на припущеннях.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою позов задовольнити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.04.2023 начальником відділу Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №51142839 на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”. Залишок не стягнутого боргу 92757,46 грн, залишок нестягнутого в/збору 87040,95 грн. Вирішено постанову про стягнення виконавчого збору винести в окреме виконавче провадження (ч.3 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження”).
26.04.2023 начальником відділу Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71675172 з виконання постанови №51142839, виданої 18.01.2016 ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 92757,46 грн (залишок 87040,95 грн).
Вказані обставини встановлені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №380/20798/24, яка набрала законної сили, а тому не потребують доказування в даній справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №380/20798/24 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 в адміністративній справі №380/20798/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови – скасовано та ухвалено нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталії Василівни від 26.04.2023 ВП №71675172 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
16.03.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача, в якому просив на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71675172 від 26.04.2023 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 92757,46 грн (залишок 87040,95 грн).
Листом від 24.03.2025 №991/26.8-31/14998, відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не виключено відомості з Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України про зазначення боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по виконавчому провадженню №71675172 про стягнення з нього виконавчого збору, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стаття 40 Закону України “Про виконавче провадження” та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження не передбачають виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника у зв`язку з скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження, як це має місце в рамках даної ситуації.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).
Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (ст.. 9 Закон № 1404-VIII).
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (частина друга статті 9 Закону №1404-VIII).
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 9 Закону №1404-VIII).
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина дев`ята).
Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), згідно п. 1 розділу ХІ якого, мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відповідно до п. 6 Розділу Х Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону № 1404-VIII;
про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”;
про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VIII та п. 6 Розділу Х Положення №2432/5 визначено вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, у яких не передбачено виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника у зв`язку з скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників, як це визначено частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VIII, та, як наслідок, ним не була допущена протиправна бездіяльність.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).
Пунктом 22 Інструкції передбачено, що за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Згідно п. 23 Інструкції постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;
після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
Таким чином, нормами чинного законодавства визначено вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо, зокрема відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
У спірній ситуації із заявою про виключення боржника з Єдиного реєстру боржників позивач не звертався.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи апеляційної скарги не стосуються підстав винесення оскаржуваного рішення.
Предметом апеляційного перегляду є рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025, яким відмовлено у позові щодо зобов`язання начальника Кам`янка-Бузького відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринюх Наталію Василівну виключити відомості про позивача з Єдиного реєстру боржників.
Таким чином, апеляційний суд надає оцінку правовідносинам щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача виключити відомості про позивача з Єдиного реєстру боржників, однак доводи апеляційної скарги зводяться до протиправної, на думку позивача, бездіяльності відповідача щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №71675172 від 26.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 380/13735/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua