Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №380/14743/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/14743/25 пров. № А/857/27782/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 380/14743/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2025 року звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25.06.2025 №913060801953 про відмову позивачу у перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу";

- зобов`язати відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII з дня звернення із заявою від 17.06.2025, зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до посад державної служби період роботи з 11.09.1995 до 01.05.2016, та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посад в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби станом та травень 2025 року та довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року, виданої Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у період з 11.09.1995 по 01.05.2016 займала посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а тому відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015. Станом на 01.05.2016 стаж роботи на посадах віднесених до відповідної категорії посад державної служби становить 12 років 08 місяців 15 днів. Загальний страховий стаж позивачки становить 44 роки 01 місяць 12 днів. Вважає, що на час звернення до відповідача позивачка досягла визначеного віку, має 44 роки страхового стажу, а стаж на посадах віднесених до посад державного службовця станом на 01.05.2016 становить 12 років 08 місяців 15 днів, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню. З наведених підстав просила позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913060801953 від 25.06.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 05.07.2001 по 15.08.2008.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.06.2025 про переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням у частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до ст.3 Закону №889-VIII, його чинність не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. Вказує, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби до 04.07.2001, по дату набуття чинності Законом №2493-ІІІ. А після 04.07.2001, згідно з ст.14 Закону №2493-ІІІ посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування. Вважає, що оскільки заданими трудової книжки станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII), у позивачки відсутній необхідний стаж на посадах державної служби, то не має підстав для перерахунку та переходу на пенсію за віком відповідно до норм цього Закону.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 17.06.2025 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

25.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №913060801953 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Рішення мотивовано тим, що в ході розгляду заяви встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності. Загальний трудовий стаж заявниці становить 44 роки 01 місяць 12 днів, додатковий стаж 8 років 1 місяць 23 дні, стаж державної служби – 5 років 07 місяців 1 день ( з 04.12.1995 по 04.07.2001). Оскільки ОСОБА_1 не дотриманий жоден з пунктів визначених ст. 25 та ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» прийнято рішення відмовити у проведенні перерахунку пенсії – перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що посади, на яких перебувала позивачка в органах місцевого самоврядування, відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та п. 2 Порядку №283 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби. Відтак, періоди роботи позивачки на посадах в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 по 15.08.2008 підлягають зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. В той же час, судом встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано вказаний період роботи до стажу державної служби, з огляду на що, рішення від 25.06.2025 №913060801953 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню. Суд також констатував, що відповідно до записів в трудовій книжці серії копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 у періоді з 11.09.1995 по 15.08.2008 працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби, станом на 01.05.2016 стаж її державної служби складав лише 12 років 08 місяць 15 днів та станом на 01.05.2016 вона не займала посади державної служб. З огляду на відсутність стажу державної служби і переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по Закону » № 3723-ХІІ неможливе .

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, ч.1 статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ч.3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 19 грудня 1993 року (Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (Закон №889-VIII), згідно із ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Тобто, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XI.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Суд першої інстанції встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці серії копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 у періоді з 11.09.1995 по15.08.2008 працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби, а саме:

- 11.09.1995 позивачка прийнята на посаду інспектора без категорії з випробувальним терміном 2 місяці відділу субсидій Франківської районної адміністрації;

- 01.12.1995 присвоєно 15 ранг державного службовця, VII категорія;

- 04.12.1995 прийняла присягу державного службця;

- 01.05.1996 переведена на посаду інспектора ІІ-ї категорії (спеціаліста ІІ-ї категорії);

- 01.01.1999 присвоєно 14 ранг державного службовця;

- 01.04.1999 переведена на посаду спеціаліста І-ї категорії;

- 28.09.1999 переведена на посаду заступника завідуючого відділу VI категорії 13 рангу;

- 01.05.2001 присвоєно 12 ранг державного службовця;

- 04.07.2001 складено присягу посадової особи місцевого самоврядування, присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування віднесений до VI категорії посад;

- 01.01.2002 переведено на посаду начальника відділу соціального моніторингу та контролю управління соціального захисту населення Франківської районної адміністрації згідно із ст. 32 КЗпП України;

- 14.02.2002 звільнена з роботи у зв`язку із переведенням у Сихівську районну адміністрацію відповідно до п. 5 ст. 35 КЗпП України;

- 15.02.2002 призначена на посаду завідувача відділу соціально-економічного розвитку за переведенням із управління соціального захисту населення Франківської райадміністрації;

- 01.01.2003 відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови КМУ «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій» від 26.01.2001 №1441, посада керівник структурного підрозділу віднесена до 5 категорії посад органів місцевого самоврядування;

- 01.01.2003 присвоєно 11-й ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад;

- 01.01.2005 присвоєно 10-й ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- 23.01.2007 переведена із займаної посади на посаду заступника голови Галицької районної адміністрації з соціально-економічних питань з кадрового резерву;

- 15.08.2008 звільнена з роботи у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності згідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

З оскаржуваного рішення, судом встановлено, що пенсійним органом зараховано до стажу державної служби період роботи позивачки з 04.12.1995 по 04.07.2001.

Щодо не зарахування до стажу державної служби періоду роботи з 05.07.2001 по 15.08.2008 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), який необхідно застосовувати у даному спорі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №735/939/17, від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі – Порядок № 622), пунктом 2 якого передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 Розділу XI Закону № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII, зокрема, займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Спеціальним законом, що регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон № 2493-III.

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з пунктом 2 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2493-III дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено «Порядком обчислення стажу державної служби», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі– Порядок № 229), згідно з пунктом 4 якого до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 Розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 Розділу XI Закону № 889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.

Тобто, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Частиною третьою статті 25 Закону № 3723-XII встановлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

У частині другій вказаної статті закріплено перелік категорій посад державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 затверджено «Порядок обчислення стажу державної служби» (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII) (далі - Порядок № 283), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу»; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних архівів областей та їх філіалів, державних архівів міст Києва і Севастополя.

Тобто, як Порядок № 283, так і чинний Порядок № 229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

Статтею 14 Закону № 2493-III, до якої відсилає пункт 2 Порядку № 283, визначає класифікацію посад в органах місцевого самоврядування. До п`ятої категорії посад зокрема відносяться посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; сьомої категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Аналогічні положення передбачені пунктом 3 Порядку № 229, згідно з яким документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо).

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 встановлено, що позивач 04.07.2001 склала присягу посадової особи місцевого самоврядування, присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування віднесений до VI категорії посад; 01.01.2002 переведена на посаду начальника відділу соціального моніторингу та контролю управління соціального захисту населення Франківської районної адміністрації згідно із ст. 32 КЗпП України; 14.02.2002 звільнена з роботи у зв`язку із переведенням у Сихівську районну адміністрацію відповідно до п. 5 ст. 35 КЗпП України; 15.02.2002 призначена на посаду завідувача відділу соціально-економічного розвитку за переведенням із управління соціального захисту населення Франківської райадміністрації; 01.01.2003 відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови КМУ «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій» від 26.01.2001 №1441, посада керівник структурного підрозділу віднесена до 5 категорії посад органів місцевого самоврядування; 01.01.2003 присвоєно 11-й ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад; 01.01.2005 присвоєно 10-й ранг посадової особи місцевого самоврядування; 23.01.2007 переведена із займаної посади на посаду заступника голови Галицької районної адміністрації з соціально-економічних питань з кадрового резерву; 15.08.2008 звільнена з роботи у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності згідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування.

Вказані посади, відповідно до статті 14 Закону №2493-III, пункту 2 Порядку № 283, пункту 4 Порядку № 229 входять до переліку посад, що зараховуються до стажу державної служби.

Отже, період роботи позивачки в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 по 15.08.2008, який підтверджується записами у її трудовій книжці, має зараховуватися до стажу державної служби.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано вказаний період роботи до стажу державної служби, з огляду на що, рішення від 25.06.2025 №913060801953 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 обгрунтовано визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З матеріалів справи видно, що позивач просила зобов`язати відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII з дня звернення із заявою від 17.06.2025, зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до посад державної служби період роботи з 11.09.1995 до 01.05.2016, та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посад в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби станом та травень 2025 року та довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року, виданої Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради.

При цьому, суд першої інстанції правильно зауважив, що у позивачки відсутній стаж роботи на посадах, прирівняних до відповідних категорій посад державних службовців становить.

Так, судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці серії копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 у періоді з 11.09.1995 по 15.08.2008 працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби, станом на 01.05.2016 стаж її державної служби складав лише 12 років 08 місяць 15 днів та станом на 01.05.2016 вона не займала посади державної служб. Стаж у період 1995 по 2008 і не зарахований пенсійним органом до стажу державної служби тому суд дійшов висновку про зарахування стажу державної служби згідно запису у трудовій книжці. З огляду на відсутність стажу державної служби і переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по Закону » № 3723-ХІІ неможливе .

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 05.07.2001 по 15.08.2008, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025 про переведення на пенсію за віком державного службовця, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії відповідно до довідок, виданих Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради колегія суддів зазначає наступне.

У справі, що розглядається, спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачем.

За результатами розгляду заяви позивачки, пенсійним органом зроблено висновок, що остання не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалось.

Таким чином, вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обрахунок пенсії позивачці за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ відповідно до довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посад в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби станом та травень 2025 року та довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року, виданої Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а, отже, така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 380/14743/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало