Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №463/3589/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/3589/26

Провадження № 2/463/1719/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі:головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Патуляк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 12 травня 2022 року у справі №463/11900/21, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3 . Просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (після розірвання шлюбу прізвище позивачки – ОСОБА_5 ) стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову – 25.10.2021 і до досягнення дитиною повноліття. Однак відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість, відповідно до ч.1 ст.181 СК просить змінити спосіб стягнення аліментів та позов задоволити.

Ухвалою від 21 квітня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, надано відповідачу термін для подання відзиву.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05 травня 2026 року представником позивача, адвокатом Брикарем О.М. подано клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у Міністерства оборони України інформацію щодо місця проходження військової служби, а саме найменування відповідної військової частини (номер військової частини), та код ЄДРПОУ, клопотання мотивував труднощами в отриманні такої інформації, що є необхідною для виконання відповідного рішення суду.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 17.05.2022 року.

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 09.11.2019 року, актовий запис №424. Батьком дитини у свідоцтві про народження зазначений відповідач.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 12 травня 2022 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (після розірвання шлюбу прізвище позивачки – ОСОБА_5 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову – 25.10.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і саме вона має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів.

Також, суд враховує правову позицію Верховного суду України у справі за № 143 цс 13, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження з врахуванням положеннь ст.192 СК України зміна розміру аліментів може полягати й у зміні способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Частиною 1 ст.183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, як одержувач аліментів, довела підставність своїх вимог про зміну способу стягнення аліментів, зважаючи на її матеріальний стан, а також повсякденні обов`язки та відповідальність по утриманню та вихованню дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд, при розгляді вимог позивача про зміну розміру аліментів, приймає до уваги й інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення та розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, при цьому, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати аліментів, погіршення стану здоров`я чи матеріального становища, оскільки своїх заперечень у виді відзиву та жодних документів на спростування доводів позивача останній не подав.

Згідно з п.23 постанови пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, оскільки запитувана інформація щодо місця проходження відповідачем військової служби, найменування військової частини та її коду ЄДРПОУ не стосується предмета доказування у цій справі та не має значення для правильного вирішення спору по суті. Предметом розгляду є вимога про зміну способу стягнення аліментів, а тому встановлення зазначених відомостей не впливає на наявність чи відсутність підстав для задоволення позову. Крім того, наведені представником позивача обставини щодо необхідності отримання таких відомостей для подальшого виконання судового рішення не є підставою для витребування доказів у межах розгляду цієї справи, оскільки питання виконання судового рішення вирішуються на стадії його примусового виконання та не належать до предмета судового розгляду даного спору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, розмір якого, з врахуванням подачі позову у електронній формі, становить 1 064,96 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються судовим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12.05.2022 у справі №463/11900/21.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064,96 гривень.

Дата складання рішення суду – 05 серпня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя Г.Б. Жовнір