Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №445/710/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Суд: Золочівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №445/710/26

Суддя: Сивак В. М.

Справа № 445/710/26

Провадження № 2-а/445/23/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В.М.

при секретарі судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Висоцької І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золочів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови № 135 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 16.03.2026.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою № 135 від 16.03.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 не з`явився на зазначену у повістці дату - 06.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Вважає вказану постанову такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. ОСОБА_1 у період з 01.09.2000 року по 29.11.2024 року проходив військову службу у лавах Національної гвардії України. 29.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) видано наказ № 356 с/ч про звільнення позивача в запас за підпунктом "б" пункт 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)). В другій половині жовтня 2025 року стан здоров`я ОСОБА_1 різко погіршився. Як зазначає позивач, він почав втрачати реалії життя, почалися галюцинації, запаморочення, безсоння, сильні головні болі, високий тиск, втрата свідомості, у зв`язку з чим, 02.12.2025 останній потрапив на лікування у REHAB Центр психологічної допомоги та перебував там три місяці з 02.12.2025 року по 01.03.2026 року. Позивач стверджує, що його не було своєчасно сповіщено про необхідність явки до ТЦК у зв`язку з чим винесена постанова. Під час складання протоколу, повістку на його ім`я щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано на адресу Навчального центру ім. В. Вишиваного Національної гвардії України, гуртожиток на території, кімната АДРЕСА_1 , хоча фактичне місце проживання позивача з 2005 року: АДРЕСА_2 . Також він вважає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення ним правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

16.06.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові. Свою позицію представник ТЦК мотивував тим, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 18.12.2025 було сформовано повістку № 6039797 та направлено рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_3 , для явки на 09:00 год. 06.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. На зазначену дату у повістці ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився, чим порушив п. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Згідно відомостей Реєстру, Позивач зареєстрований в АДРЕСА_4 . Іншої фактичної адреси проживання Позивач не вказав. Тому поштове повідомлення було направлено за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що постанова тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у Львівській області підполковника ОСОБА_2 № 135 від 16.13.2026, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 17 000 грн. є законною та обґрунтованою, тобто прийнятою за результатами всебічного, повного і об`єктивного дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Окрім цього, представник відповідача просить звернути увагу суду, що з поданих позивачем документів до позовної заяви, а саме, - посвідчення особи з інвалідності внаслідок війни, датується дата 23.01.2026. Як було встановлено та повідомили працівники Управління соціального захисту населення Золочівської РДА, Позивач 23.01.2026 прибув особисто в Управління соціального захисту населення Золочівської РДА, для продовження пенсійного посвідчення. Проте Позивач стверджує, і вводить в оману суд, щодо свого місця надходження в період 02.12.2025 по 01.03.2026, що ставить під сумнів довідку № 13 від 01.03.2026 видану ФОП ОСОБА_3 .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені у позові обставини та просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Висоцька І.М. у судовому засіданні заперечила проти позову, покликаючись на викладені у відзиві обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно дослідивши докази з точки зору їх повноти та достатності, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.03.2026 т.в.о. начальника групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 135, відповідно до якого 02.03.2026 року о 14 год. 20 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов`язаний офіцер запасу ОСОБА_1 , як такий, що вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП (не з`явився на виклик територіального центру). ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 16.03.2026 о 10:00 год, про що ОСОБА_1 розписався.

Постановою тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 135 від 16.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. у зв`язку з порушенням ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов`язаного, належним чином повідомленого про необхідність прибуття до територіального центру комплектування на 06.01.2026 для уточнення даних.

Згідно довідки № 13 від 01.03.2026 виданої Центром психологічної допомоги, ФОП " ОСОБА_3 ", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно за власним бажанням проходив курс психологічної допомоги в центрі ФОП ОСОБА_3 з 02.12.2025 року по 01.03.2026 року.

Як вбачається з витягу наказу № 356, від 29.11.2024, Начальника навчального центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України, про звільнення ОСОБА_1 у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я за наявності інвалідності, якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу.) пункт 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Досліджуючи вказані правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (стаття 19 Конституції України).

Згідно з вимогами ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Правила військового обліку, визначені у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487 передбачають, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Судом встановлено, що повісткою № 6039797 від 18.12.2025 позивача було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 09:00 год. 06.01.2026, яку було направлено поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_3 .

У визначену дату та час ( 06.01.2026) позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з`явився лише 02.03.2026.

Постановою тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 135 від 16.03.2026 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. у зв`язку з порушенням ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач незгідний з даною постановою, оскаржує її, оскільки вважає, що має місце порушення відповідачем вимог щодо належного його оповіщення про виклик до ТЦК, яке призвело до притягнення його до адміністративної відповідальності.

З даного приводу суд зазначає, що процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 16.05.2024№ 560 (надалі Порядок №560).

Відповідно до п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. (п. 29 Порядку)

Відповідно до п. п. 30, 30-1 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить кваліфікований електронний підпис керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 Порядку). В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 Порядку).

Відповідно до п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009 р. (зі змінами внесеними постановою КМУ №1147 від 09.10.2024) (далі - Правила №270) рекомендовані листи з позначкою «повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Повістка про явку в ТЦК на 06.01.2026 належним чином не вручена ОСОБА_1 , окрім того така повернулась відправнику, що свідчить про її невручення.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 06.01.2026.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проходив курс психологічної допомоги в центрі ФОП ОСОБА_3 з 02.12.2025 року по 01.03.2026 року.

Отже, суд констатує, що оскільки ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 06.01.2026, ним не було порушено ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі від 08.07.2020 № 463/1352/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21241/18) звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, доводи позивача не спростовані, доказів належного повідомлення позивача про необхідність явки до ТЦК відсутні, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у справі про адміністративне правопорушення № 135 від 16.03.2026, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

На підставі ст.ст. 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 135 від 16.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне судове рішення складено 24.07.2026.

Суддя В. М. Сивак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua