Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №443/1542/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1542/26

Провадження №3/443/622/26

ПОСТАНОВА

іменем України

05 серпня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2026 року о 02.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ,вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого брата – ОСОБА_2 , під час якого погрожував останньому фізичною розправою, говорив, що зарубає сокирою, обзивав нецензурними словами, внаслідок чого було заподіяно шкоду психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Крім того, 04 липня 2026 року о 19.45 год. ОСОБА_1 , будучи особою, стосовно якої 04.07.2026 винесено терміновий заборонний припис серії АА №610554 про заборону перебуванню в місці проживання постраждалої особи в АДРЕСА_1 , не виконав його.

Крім того, 08 липня 2026 року о 09.55 год. ОСОБА_1 , будучи особою, стосовно якої 04.07.2026 винесено терміновий заборонний припис серії АА №610554 про заборону перебуванню в місці проживання постраждалої особи в АДРЕСА_1 , не виконав його.

Крім того, 13 липня 2026 року о 16.10 год. ОСОБА_1 , будучи особою, стосовно якої 04.07.2026 винесено терміновий заборонний припис серії АА №610554 про заборону перебуванню в місці проживання постраждалої особи в АДРЕСА_1 , не виконав його.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, одночасно в матеріалах справи наявна заява, згідно якої останній просить протокол про вчинення ним домашнього насильства розглянути без його участі, вину свою визнає та просить суворо не карати.

У відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильства» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають їхні батьки та діти; батьки (мати, батько) і дитина (діти); прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Під час розгляду справи судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 є братом ОСОБА_1 .

Крім того, об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю. Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 173-8 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення Серія ВБА №218687 від 04.07.2026, Серія ВБА №211878 від 04.07.2026, Серія ВБА №218702 від 08.07.2026, Серія ВБА №218835 від 13.07.2026;

- рапортами працівників Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про реєстрацію повідомлення про адміністративне правопорушення;

- заявою ОСОБА_2 та його письмовими поясненнями від 04.07.2026, згідно яких останній повідомив, що його брат – ОСОБА_1 04.07.2026 о 02.00 год. за місцем їхнього проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, під час якого висловлювався в його сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, а саме казав, що зарубає його сокирою, чим викликав у нього побоювання за себе;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.07.2026, згідно яких остання повідомила, що 04.07.2026 біля 02.00 год. вона прокинулась від шуму у будинку та побачила, що її син – ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані, тримав у руках сокиру і погрожував іншому її сину – ОСОБА_4 .. Після побаченого вона із ОСОБА_5 забрали у ОСОБА_1 сокиру та викликали поліцію;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08.07.2026;

- терміновим заборонним приписом від 04.07.2026, згідно якого ОСОБА_1 встановлено наступні заходи термінового заборонного припису стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 : зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою; строком на десять діб з 04 год 55 хв 04.07.2026 до 04 год 55 хв. 14.07.2026.

В даному випадку суд всебічно, повно, об`єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП, оскільки з досліджених судом доказів встановлено, що останній вчиняв умисні дії психологічного характеру відносно потерпілого, а також останній будучи особою стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, не виконав його.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно правила ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень,враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП вважаю, що необхідно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю правопорушень у виді штрафу, в межах санкції статей за якими кваліфіковано його дії.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року, у випадках передбачених законодавством.

Зважаючи на вищевказане, з метою забезпечення комплексного підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалій особі, беручи до уваги дані про особу правопорушника, викладені у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.07.2026, згідно якої визначено рівень небезпеки «високий», з метою зміни його насильницької поведінки та формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своєю сім`єю, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю за необхідне одночасно направити ОСОБА_1 в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ст. ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.2 ст.173-8 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

за ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;

за ч.2 ст.173-8 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який вчинив домашнє насильство, для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, строком на 6 (шість) місяців.

Жидачівській міській раді Стрийського району Львівської області як суб`єкту, відповідальному за виконання програм для кривдників, організувати та забезпечити проходження ОСОБА_1 програми для кривдників, згідно порядку передбаченого Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка