Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №454/2758/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 454/2758/25 пров. № А/857/49826/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 листопада 2025 року (ухвалене головуючим-суддею Фариною Л.Ю. в порядку ч.4 ст.229 КАС України у м. Сокалі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління патрульної поліції у Львівській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП, відповідач), в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №1852533 від 08.04.2024, а провадження по справі закрити.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06.11.2025 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити його позовні вимоги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що інспектором поліції не доведено правомірності винесення оспорюваної постанови та не надано жодних доказів порушення ним Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а візуальне спостереження працівника поліції не є належним доказом вчинення правопорушення.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

З урахуванням положень п.1 ч.1 ст.311, ст.286 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю, виходячи з наступного

З матеріалів справи видно, що 08.04.2024 інспектором УПП роти УПП батальйону УПП у Львівській області Грибальським Є.Б. винесено постанову ЕНА №1852533, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

За змістом оспорюваної постанови, 08.04.2025 о 08 год 00 хв у м.Червоноград по вул. Львівська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки “Mercedes-Benz Sprinter”, д.н.з. НОМЕР_1 , який був переобладнаний без погодження МВС, а саме : кількість місць для сидіння встановлено “3”, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано “2”, чим порушив вимоги п.31.3 “а” ПДР.

Вважаючи протиправною оспорювану постанову, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогою про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності.

Надаючи правову оцінку діям посадової особи відповідача та правомірності прийнятого ним рішення в контексті обставин справи, колегія суддів виходить з наступних мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.31.1 ПДР, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п.п.“а” п.31.3 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Підпунктом “є” пункту 31.4.5 ПДР встановлено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме : колеса і шини : відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс

Частиною другою статті 32 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису

Відповідно до ч.2, 3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити : найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, як на обставини вчинення позивачем правопорушення покликається на складену постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів не вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

В підтвердження вчинення позивачем правопорушення відповідачем не надано до суду жодного доказу, який зафіксував наявність самовільно встановленого додаткового місця, яке не передбачено конструкцією транспортного засобу, що свідчить про переобладнання транспортного засобу.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 “Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” міститься роз`яснення, відповідно до яких зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП; у постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 по справі №338/1/17 дійшов висновку, що візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Однак відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР.

При цьому колегія суддів враховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а.

Проте вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваної постанови та наявності підстав для її скасування.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що даною постановою ухвалено постанову про задоволення вимог позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відшкодування на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 686,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 909,00 грн, а всього разом 1595,00 грн.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 листопада 2025 року по справі №454/2758/25 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління патрульної поліції у Львівській області про скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №1852533 від 08 квітня 2024 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (код - ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1595 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді С. П. Нос

С. М. Шевчук