Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №627/192/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 627/192/25

провадження № 22-ц/818/4173/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину та поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 19 березня 2026 року, постановлену суддею Бугаєнко І.В.

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 19 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. В порядку поділу об`єкта права спільної сумісної власності подружжя (спільного майна подружжя) визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1 . В порядку поділу об`єкта права спільної сумісної власності подружжя (спільного майна подружжя) визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,1936 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1859. В порядку поділу об`єкта права спільної сумісної власності подружжя (спільного майна подружжя) визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,1838 га, кадастровий номер: 6323555100:01:001:1858. В порядку поділу об`єкта спільної сумісної власності подружжя (спільного майна подружжя) виділено у власність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , транспортний засіб марки OPEL, модель VIVARO, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 . В порядку поділу об`єкта спільної сумісної власності подружжя (спільного майна подружжя) стягнуто із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб марки OPEL, модель VIVARO, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 у розмірі 105150 (сто п`ять тисяч сто п`ятдесят гривень) грн 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 7509 (сім тисяч п`ятсот дев`ять гривень) гривень 44 копійок. Стягнуто із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені витрати на правову допомогу у розмірі 37000 (тридцять сім тисяч гривень) гривень 00 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що витрати є завищеними та не відповідають критерію співмірності. Крім того одна вимога не була задоволена. Наголошує, що справа є незначної складності та є типовою.

Рішення суду переглядається лише в частині стягнутих витрат на правничу допомогу.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходив із того, що з урахуванням складності справи, та об`ємом виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, з огляду на те, що з боку відповідача ОСОБА_2 не подано заяви про зменшення витрат на правову допомогу, більш того її представником – адвокатом Борисовою І.М. повністю заперечувалися вимоги сторони позивача щодо стягнення з її довірительки понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за доцільне частково задовольнити вимоги позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути із ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37000,00 грн., з урахуванням того, що позовні вимоги були роз`єднані, а вимоги в частині щодо розірвання шлюбу цим судом не розглядалася.

Судова колегія не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, що між адвокатом Гофельд Ганною Сергіївною та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 08012025 від 08 січня 2025 року.

Згідно п. 1.1 договору Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов?язання з надання професійної правничої допомоги Клієнту в межах доручення, визначеного підпунктом 1.1.1 пункту 1.1. Договору, у всіх органах, установах, підприємствах незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а Клієнт зобов?язується здійснити оплату вказаних послуг та вчйнити інші дії, передбачені Договором. Представництво та надання інших видів професійної правничої допомоги з підготовки. подання та участі в розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визнання недійсним правочину та поділ майна, що є об?єктом права спільної сумісної власності.

Пунктом 4.1 договору Гонорар, як форма винагороди за надання послуг за цим Договором, за погодженням Сторін, встановлюється у фіксованому розмірі у такому порядку: за надання Виконавцем професійної правничої допомоги Клієнту під час судового провадження у суді першої інстанцій фіксований розмір гонорару становить 45000,00 (сорок п?ять тисяч) гривень;

Також сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 08012025 від 08 січня 2025 року.

На підтвердження виконаних робіт суду першої інстанції надано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10 березня2026 року за Договором про надання професійної правничої допомоги № 08012025 від 08 січня 2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги від 10 березня 2026 року; рахунок-фактура № 1 від 10 березня 2026 року на сплату гонорару за Договором про надання професійної правничої допомоги № 08012025 від 08 січня 2025 року .

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Гонорар (винагорода) Адвоката за надання професійної правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги від 08 січня 2025 року за участь Адвоката в суді першої інстанції складає 45000,00 грн.

Сторони засвідчили належне надання юридичних послуг та визначили Акт підставою проведення розрахунків на умовах, визначених Договором. Вартість послуг/правової допомоги Адвоката Клієнту визначена Сторонами наступним чином:

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи характер виконаних робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, з урахуванням заперечень відповідача, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та типовості нескладності справи, судова колегія вважає за необхідне стягнути 20000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визначення розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із положеннями статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.1,3,4ч. 1 ст.376,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 19 березня 2026 року в частині витрат на правничу допомогу змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20000 гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова