Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №240/14470/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14470/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Т.О.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

05 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною триваючу бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м. Київ) по примусовому виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021, виданого 07 грудня 2021 року, у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року, та зобов`язання невідкладно в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021 виданого 07 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення йому перерахунку та виплати без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року з розрахунку 90 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки №2371/18 вих. від 11 грудня 2018 року, довідки №135/19 вих. від 16 січня 2019 року, довідки №45/20 вих. від 10 січня 2020 року Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його виплату з 04 грудня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року з розрахунку 90 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки №2371/18 вих. від 11 грудня 2018 року, довідки №135/19 вих. від 16 січня 2019 року, довідки №45/20 вих. від 10 січня 2020 року Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничним розміром з врахуванням раніше виплачених коштів.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №240/1820/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, визначеного на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області №2371/18 вих. від 11 грудня 2018 року, довідки №135/19 вих. від 16 січня 2019 року, довідки №45/20 вих. від 10 січня 2020 року, відповідно. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, визначеного на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №2371/18 вих. від 11 грудня 2018 року, довідки №135/19 вих. від 16 січня 2019 року, довідки №45/20 вих. від 10 січня 2020 року, відповідно, з урахуванням раніше виплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

На виконанні перебуває виконавче провадження № 68338077 з примусового виконання виконавчого листа №240/1820/20 від 07 грудня 2021 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №240/1820/20 боржником проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року з урахуванням норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції, чинній з 02 червня 2016 року, а саме у розмірі 50% суддівської винагороди судді при наявності стажу роботи на відповідній посаді.

У результаті перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить: з 04 грудня 2018 року – 23787, 00 грн (47574,00 грн х 50%), з 01 січня 2019 року – 25933,50 грн (51867,00 грн х 50%), з 01 січня 2020 року – 28377,00 грн. (56754,00 грн х 50%).

Уважаючи, що рішення суду від 14 квітня 2021 року у справі № 240/1820/20 виконується невірно, а відповідач не вчиняє відповідних дій за Законом України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 подав розглядуваний позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 1404-VIII).

У частині 1 статті 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі статтею 10 Закону України № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1 та 5 статті 26 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Судом установлено, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 68338077 з примусового виконання виконавчого листа №240/1820/20 від 07 грудня 2021 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, визначеного на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №2371/18 вих. від 11 грудня 2018 року, довідки №135/19 вих. від 16 січня 2019 року, довідки №45/20 вих. від 10 січня 2020 року, відповідно, з урахуванням раніше виплачених коштів.

У результаті перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить: з 04 грудня 2018 року – 23787, 00 грн (47574,00 грн х 50%), з 01 січня 2019 року – 25933,50 грн (51867,00 грн х 50%), з 01 січня 2020 року – 28377,00 грн. (56754,00 грн х 50%).

Отже, рішення суду виконується в межах зобов`язальної частини.

У відповідності до пункту1 частини 2 статті 18 Закону України № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, державний виконавець не може перевищувати свої повноваження та виходити за межі вимог судового рішення, а виконує його лише у той спосіб, який зазначено у резолютивній частині рішення.

Додатково суд зауважує, що у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №240/1820/20 зазначено, що спір про відсоткову ставку розміру щомісячного довічного грошового утримання на час звернення позивача до суду між сторонами відсутній, права позивача у частині виплати йому щомісячного довічного утримання судді у неналежному відсотковому розмірі від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на час звернення до суду не порушені, оскільки перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі нових довідок не проведено, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідками із розрахунку 90 % від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру не задоволено.

Наведене, на переконання суду, спростовує твердження позивача про невиконання боржником зазначеного вище рішення суду, з огляду на те, що під час проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці останній виходив з 50% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.