Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №205/10127/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6522/26 Справа № 205/10127/24 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м.Дніпра від 24 березня 2026 року про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, у складі судді Мовчан Д.В. у цивільній справі № 205/10127/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа — Дніпровська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі частини домоволодіння та визначення порядку користування земельної ділянкою, –

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вказана цивільна справа.

До початку проведення підготовчого судового засідання представник позивача надала до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою Новокодацького районного суду м.Дніпра від 24 березня 2026 року клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі частини домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено.

Призначено по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі частини домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, на вирішення яких поставити наступні питання:

1) чи можливо відповідно до вимог нормативно правових актів у галузі будівництва провести в натурі поділ домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 (1/3 частка домоволодіння) та ОСОБА_1 (2/3частки домоволодіння)?;

2) надати варіанти поділу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 (1/3 частка домоволодіння) та ОСОБА_1 (2/3частки домоволодіння);

3) визначити можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, з урахуванням варіантів поділу фактичного користування, на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із часток співвласників домоволодіння.

Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384-385 КК України.

У розпорядження експерта надано матеріали даної цивільної справи № 205/10127/24 (2/205/1325/26).

Зобов`язано відповідача ОСОБА_1 на вимогу експерта надати документацію та речі, що мають відношення до предмету експертизи, а також забезпечити вільний доступ до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій воно розташоване, для проведення експертного огляду.

Роз`яснено сторонам їх право на участь в проведенні експертом експертних дій, зобов`язавши експерта повідомити їх про дату експертного огляду.

Попереджено сторін про відповідальність за ухилення від участі в проведенні експертизи.

Оплату зазначеної експертизи покладено на позивача по справі – ОСОБА_2 ..

Провадження по даній цивільній справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у відповідній галузі і від встановлення обставин на які посилаються сторони, залежить можливість розгляду справи по суті. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що на час проведення експертизи, необхідний значний проміжок часу (а.с.186-188).

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та відмови у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав наявність спору про право користування спірним майном між сторонами, тоді як такого спору немає, на думку скаржника, яка жодних перешкод позивачеві у користування не чинила. Натомість зазначила, що пропонувала позивачеві викупити її частку у майні у відповідності до грошової оцінки майна, однак позивач, маніпулюючи судовими спорами, вимагає він відповідача значно більші грошові кошти за свою частку, що не відповідає реальній вартості майна. Разом з цим скаржник наголошує, що позивач, користуючись недобросовісно своїми процесуальними правами та подаючи безліч однакових позовів до суду, а також нехтуючи погодження між сторонами експертної установи, заявляє у даній справі саме ту установу, яку обрала самостійно, без погодження з відповідачем, що прямо суперечить інтересам відповідача та Дніпровської міської ради. Крім цього скаржник зазначила, що позивачем вже в рамках цієї справи заявлялась аналогічна експертиза, яка нею була неоплачена, а, відтак, і не проведена експертною установою, тоді як провадження у справі було зупинено більше ніж на півроку. Скаржник відзначає, що позивач не має на меті фактичний розгляд справи, а затягує судовий процес з метою схилення відповідача до значно більшої вартості її незначної частки у майні, що порушує, на думку скаржника, принципи рівності сторін. Також скаржник наголосила, що земельна ділянка за спірною адресою належить державі, перебуває у постійному користуванні відповідача, не приватизована та не має кадастрового номеру, а справа розглядається за відсутності Дніпровської міської ради, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються цими позовними вимогами, зокрема, втручання у володіння їх майном. Позивач жодного відношення, на думку скаржника, не має до спірної земельної ділянки та користування нею, оскільки така земельна ділянка їй не виділялась, а тому скаржник зазначає, що визначення варіантів встановлення порядку користування земельної ділянкою є безпідставним, що свідчить про відсутність підстав для призначення експертиз у цій справі (а.с.193-195).

У липні 2026 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 в системі “Електронний суд” подала письмові пояснення, де просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість, а, відтак, і обов`язковість її виконання. Сторона позивача посилається на те, що мотиви апеляційної скарги містять більш за все особисту думку відповідача, направлену на незгоду і недопущення проведення необхідної у справі експертизи за для з`ясування обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у відповідній галузі і від встановлення обставин, на які посилається позивач, залежить можливість розгляду справи по суті, враховуючи підстави та предмет позову.

Колегія судів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами існує спір щодо припинення права спільної часткової власності на домоволодіння між сторонами, виділення домоволодіння в натурі у відповідності до часток кожного зі співвласників, якими є сторони у справі, та визначити порядок користування земельної ділянкою між сторонами, на якій це домоволодіння знаходиться.

З цією метою позивач просила суд призначити у справі судові експертизи та запропонувала суду питання, роз`яснення яких, потребують висновку експерта.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України „Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Як роз`яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, які поставлені заявником перед експертом у письмовому клопотанні та викладені у відповідності до орієнтованого переліку вирішуваних питань експертами при проведенні даного виду експертизи, який викладено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз. При цьому, судом враховується той факт, що з боку інших учасників процесу не було заявлено клопотань про інші питання, які мають бути поставлені експерту при проведені заявлених видів експертизи.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Провадження у справі в цьому випадку зупиняється на час проведення експертизи (пункт 9 частини 1 статті 253 ЦПК України).

Оскільки для встановлення обставин, які входять до предмету доказування необхідні спеціальні знання та з огляду на те, що предметом позову є виділ домоволодіння в натурі та порядок користування земельною ділянкою, питання потребують ретельного вивчення та спеціальних знань для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12, частини 1 статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

Враховуючи те, що метою цивільного судочинства є повний та всебічний розгляд справи із дослідженням всіх матеріалів, доказів та встановленням дійсних обставин справи, суд не має права позбавляти учасника справи можливості довести обставини, які мають значення для справи і на які він може посилатися як на підставу своїх вимог.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання про проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Доводи скаржника щодо вирішення питання висновками експертиз, заявлених стороною позивача, є безпідставними, оскільки на вирішення експертів питання щодо визначення ринкової вартості спірного майна не ставилось та не є предметом проведення заявлених експертиз.

Разом з цим доводи скаржника про те, що з нею не було погоджено експертну установу, де буде проводитись експертиза, колегія суддів відкидає, оскільки в підготовче засідання, де вирішувалось питання призначення експертизи із задоволенням клопотання сторони позивача, ані відповідач, ані її представник не з`явились, чим позбавили себе висловити таку свою думку з цього приводу, щоб було досліджено судом першої інстанції.

Приведені в апеляційній скарзі доводи скаржника про те, що позивачем не доведено необхідності призначення експертизи у цій справі, зокрема, щодо земельної ділянки, з підстав неналежності її у приватній власності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки для визначення порядку користування земельною ділянкою не є обов`язковий фактором знаходження її у приватній власності, а для повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи по суті спору, потрібні спеціальні знання.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно було призначенно судову експертизи, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не впливають на законність постановленої ухвали про призначення експертизи, оскільки ґрунтуються на незгоді відповідача із призначенням судової експертизи.

Наведені вище та інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо призначення експертизи, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Ухвалу Новокодацького районного суду м.Дніпра від 24 березня 2026 року— залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “28” липня 2026 року.

Повний текст постанови складено “05” серпня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров