Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №120/14596/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на прибуток підприємств

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №120/14596/25

Суддя: Капустинський М.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14596/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

04 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

представника позивача: Хоменчук К.Л.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АВС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2025 року Приватне підприємство "АВС ФАРМ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0302380701 від 30.09.2025 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 759501,00 грн. та форми "П" №0302460701 від 30.09.2025 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 15603600,00 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року позов задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0302460701 від 30.09.2025 року в частині визначення завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 11631866,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0302380701 від 30.09.2025 року в частині визначення податкового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" в загальній сумі 555330,00 грн.

В решті позовних вимог, - відмовлено.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "АВС ФАРМ" (вул. Семафорна, 30А, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 44634375) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22558,60 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції, в його задоволеній частині - скасувати, ухвалити нове рішення, яким, у зазначеній частині позовних вимог - відмовити.

Зазначає, що під час перевірки встановлено, що ПП "АВС ФАРМ" не віднесло до складу "Інших операційних доходів" по рядку 2120 звіту про фінансові результати безповоротну фінансову допомогу отриману від ТОВ-НВП "Гамма", згідно договору від 17.02.2022 року в загальній сумі 14100000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення ПП "АВС ФАРМ" отримало кошти в сумі 14100000,00 грн.

Станом на 31.03.2025 року та станом на момент складання акта перевірки, позику в сумі 14100000,00 грн. не повернуто по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами", а тому рахується за ПП "АВС ФАРМ" кредиторська заборгованість.

Представник відповідача зазначив, що 24.02.2025 року ТОВ-НВП "Гамма" пред`явлено ПП "АВС ФАРМ" вимогу про повернення позики та запропоновано повернути отриману позику в сумі 14100000,00 грн., яка підлягає поверненню протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги.

ПП "АВС ФАРМ" надіслано ТОВ-НВП "Гамма" лист-відповідь, в якому повідомило про тимчасову неможливість її повернення. На переконання представника відповідача, під час перевірки встановлено відсутність факту повернення фінансової допомоги та не встановлено дати її фактичного повернення, а тому відповідно до п.14.1.257 ПК України поворотна фінансова допомога без дати її повернення є безповоротною. Таким чином, перевіркою встановлено заниження "Інших операційних доходів" в загальній сумі 14100000,00 грн., у зв`язку з не включенням до складу "Інших операційних доходів" отриману фінансову допомогу від ТОВ-НВП "Гамма". Крім того, представник відповідача вказав, що ПП "АВС ФАРМ" безпідставно віднесло до "Інших операційних витрат" по рядку 2180 звіту про фінансові результати витрати на поліпшення орендованих засобів (ремонтні, інші будівельно-монтажні роботи отриманні від ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

31.07.2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник позивача просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у адміністративній справі №120/14596/25 за позовом Приватного підприємства «АВС ФАРМ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без задоволення, а ухвалене судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити, з підстав, зазначених у скарзі.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство "АВС ФАРМ" зареєстроване як юридична особа та з 12.11.2021 року перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області. Основний вид діяльності підприємства згідно з КВЕД: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

На підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області від 30.07.2025 року №4572, від 30.07.2025 року №4571, від 30.07.2025 року №4573, від 30.07.2025 року №4574 відповідно до ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.2, п.77.2 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ (зі змінами та доповненнями) та наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.07.2025 року №3181к, проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "АВС ФАРМ", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.11.2021 по 31.03.2025, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.11.2021 року по 31.03.2025 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Перевірка проводилась з 30.07.2025 року по 19.08.2025 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 13.08.2025 року по 19.08.2025 року, відповідно до наказу ГУ ДПС у Вінницькій області №3639к від 11.08.2025 року.

За результатами планової виїзної документальної перевірки контролюючим органом складений акт від 26.08.2025 року №24312/02-32-07-01/44634375 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "АВС ФАРМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи", в якому встановлено порушення вимог:

- п.п.44.1, 44.2, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, 14.1.257, ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, (зі змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку п.5 П(С)БО 15 "Дохід" та п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 РОКУ №318 в результаті чого заниження податку на прибуток на загальну суму 607601,00 грн., в тому числі: за 2023 рік на суму 142827,00 грн., за 2024 рік на суму 27667800 грн., за 1 квартал 2025 року на суму 188096,00 грн., завищення від"ємного значення об`єкта оподаткування на суму (-) 15676599,00 грн., в тому числі за 2023 рік - (-) 3998381,00 грн., за 2024 рік - (-) 9768419,00 грн., за 1 квартал 2025 року - (-) 1835800,00 грн.;

- п.185.1, 188.1 ст.188, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), п.21 Порядку "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено позитивне значення з ПДВ (ряд.18 декларацій) всього в сумі 72850,00 грн., в тому числі за червень 2024 року в сумі 72850,00 грн.;

- п.201.10 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за результатом здійснення операцій, за червень 2024 року;

- п.63.3 ст.63 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, (зі змінами та доповненнями), п.8.1 та п.8.4 розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (із змінами з доповненнями), а саме: підприємство не подало до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП по 3 об`єктах, які є об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням та використовувались підприємством в господарській діяльності;

- п.176.2 "б" ст.176 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: подання звіту за 4 квартал 2021 року, 1-4 квартали 2022 року з недостовірними відомостями;

- ч.8, ч.12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) по коду платежу - 71010000 (ЄСВ - єдиний соціальний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності), зокрема в період з 01.01.2021 року по 31.05.2025 року несвоєчасно сплачено до бюджету єдиний внесок, нарахований за календарні місяці, в загальній сумі 10819,11 грн. а саме: за січень 2025 року в сумі 5235,25 грн., за лютий 2025 року в сумі 5583,86 грн.

На підставі встановлених порушень, зафіксованих у акті документальної планової виїзної перевірки від 26.08.2025 року №24312/02-32-07-01/44634375, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0302380701 від 30.09.2025 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 759501,00 грн. та №0302460701 від 30.09.2025 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 15603600,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як передбачено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.

За правилами п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ст.133 ПК України платниками податку на прибуток є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - П(С)БО 15 "Дохід"), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає П(С)БО 16 «Витрати».

За правилами пункту 2 П(С)БО 16 «Витрати» норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 «Витрати» передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За змістом пункту 9 П(С)БО 16 «Витрати» не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Згідно з п.18 П(С)БО 16 «Витрати» до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Згідно з пунктом 19 П(С)БО 16 «Витрати» витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Національного положення (стандарту).

До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності. (пункт 20 П(с)БО 16 «Витрати»).

Щодо порушень ПП "АВС ФАРМ" п.п.44.1, 44.2, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, 14.1.257, ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, (зі змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку п.5 П(С)БО 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 РОКУ №318, а саме: підприємство не віднесло до складу "Інших операційних доходів" по рядку 2120 звіту про фінансові результати, безповоротну фінансову допомогу, отриману від ТОВ-НВП "Гамма" згідно договору від 19.01.2023 року в загальній сумі 14100000,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 17.02.2022 року між ПП "АВС ФАРМ" та ТОВ-НВП "Гамма" укладено договір безвідсоткової позики з додатковими угодами від 01.10.2022 року, 19.10.2023 року, 01.03.2024 року та 01.02.2025 року.

За змістом вищевказаний договір між ПП "АВС ФАРМ" та ТОВ-НВП "Гамма" є договором безвідсоткової позики, відповідно до ст.1046, ст.1048 ЦК України.

Пунктом 2.2, 3.1 договору встановлено, що загальна суму позики може надаватись траншами в межах обумовленої суми.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з акту перевірки від 26.08.2025 року, у період з 19.01.2023 року згідно договору безвідсоткової позики ПП "АВС ФАРМ" отримало від ТОВ-НВП "Гамма" кошти на загальну суму 14100000,00 грн.

Враховуючи вимоги ТОВ-НВП "Гамма" про повернення траншів позики та їх непогашення позивачем на тридцятий день з моменту пред`явлення вимоги (п.3.1 Договору), має місце виникнення простроченої поточної заборгованості за договором позики, строк позовної давності для стягнення якої не минув.

При цьому, Головне управління ДПС у Вінницькій області зазначає, що надана за договором позика між ПП "АВС ФАРМ" та ТОВ-НВП "Гамма" має ознаки безповоротної фінансової допомоги, оскільки договором не встановлено строку її повернення, що відповідає визначенню абз.6 п.п.14.1.257 п.14.1 ПК України.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.257 та 14.1.267 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

По-перше, відповідачем безпідставно не враховано, що відповідно до п.3.1 Договору безвідсоткової позики від 17.02.2022 року, визначено, що строк повернення позики визначається моментом пред`явлення вимоги позикодавцем позичальнику.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

По-друге, в абз. 6 п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України іде мова про кредит або депозит.

Відповідно до визначень Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредит - це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми, депозит - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

В той час, як в даному випадку, відповідно до Договору від 17.02.2022 року правовідносини виникли між юридичними особами, без статусу фінансової установи з приводу отриманої позики, що відповідно до положень ЦК України є окремим видом цивільно-правової угоди, відмінної від кредиту та депозиту.

Таким чином, доводи відповідача, стосовного того, що в даних правовідносинах має місце безповоротна фінансова допомога, суд вважає безпідставними, оскільки між ПП "АВС ФАРМ" та ТОВ-НВП "Гамма" виник окремий вид договірних відносин, а саме позика між юридичними особами без статусу фінансової установи.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на дату винесення рішення у даній справі ПП "АВС ФАРМ" було повернуто та погашено ТОВ-НВП "Гамма" безвідсоткову позику за договором від 17.02.2022 року, вказане підтверджується платіжними інструкціями, які містяться у матеріалах справи.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області форми "П" №0302460701 від 30.09.2025 року в частині визначення завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 11631866,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0302380701 від 30.09.2025 року в частині визначення податкового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" в загальній сумі 555330,00 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

Що стосується рішення суду в частині правомірності висновків податкового органу про завищення валових витрат та, як наслідок заниження суми оподаткованого доходу, то, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 серпня 2026 року.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua