Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №560/11631/25
Суддя: Матохнюк Д.Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11631/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
05 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_2 ) в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за участь у бойових завданнях у періоди 09:07.2023-17.09.2023, 19.09.2023-25.09.2023, 26.10.2023- 28.10.2023, 12.09.2024-30.09.2024, 18.10.2024-28.10.2024, 28.11.2024-15.01.2025 та 17.01.2025-04.02.2025, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям...», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн на місяць, пропорційно дням виконання бойових завдань, із урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу не доперераховану додаткову винагороду за бойові завдання в загальній сумі 416 904,16 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 21 329,25 грн та компенсацію за 14 днів невикористаної додаткової відпустки учасника бойових дій у сумі 13 965,00 грн.
- стягнути з відповідача на користь позивача законні відсотки за користування грошовими коштами за ст. 625 Цивільного кодексу України з дати виникнення заборгованості до дати фактичної сплати.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 задоволено клопотання військової частини НОМЕР_2 про заміну відповідача по справі на правонаступника військову частину НОМЕР_1
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за участь у бойових діях у періоди 09.07.2023-17.09.2023, 19.09.2023-25.09.2023, 26.10.2023- 28.10.2023, 12.09.2024-30.09.2024, 18.10.2024-28.10.2024, 28.11.2024-15.01.2025 та 17.01.2025-04.02.2025, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям...», у розмірі, збільшеному до 100 000 гри на місяць, пропорційно дням участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, із урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду збільшену до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у періоди з: 09.07.2023 по 17.09.2023, з 19.09.2023 по 25.09.2023, з 26.10.2023 по 28.10.2023, з 12.09.2024 по 30.09.2024, з 18.10.2024 по 28.10.2024, з 28.11.2024 по 15.01.2025, з 17.01.2025 по 04.02.2025, із урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач в період з серпня 2023 року по березень 2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно довідки від 05.02.2025 №1481/38, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач в період з 09.07.2023 по 17.09.2023, з 19.09.2023 по 25.09.2023, з 26.10.2023 по 28.10.2023, з 12.09.2024 по 30.09.2024, з 18.10.2024 по 28.10.2024, з 28.11.2024 по 15.01.2025, з 17.01.2025 по 04.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в:
- Запорізькій області, Пологівському районі, Гуляйпільській міській ТГр, н.п. Гуляйполе;
- Запорізькій області. Пологівському районі. Оріхівській міській ТГр, н.п. Новопавлівка;
- Сумській області. Сумському районі. Хотінській селищній об`єднаній ТГр, н.п. Писарівка;
- Сумській області. Сумському районі, Миколаївській селищній ТГр, н.п. Павленкове;
- Сумській області. Сумському районі, Хотінській селищній об`єднаній ТГр, н.п. Хотінь;
- Сумській області. Сумському районі. Хотінській селищній ТГр, н.п. Кіндратівка.
Підставами перебування, згідно виданої довідки є:
- Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 39т том 3 від 10 липня 2024 року.
- Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 41т том 4 від 25 вересня 2024 року.
- Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 42т том 5 від 23 листопада 2024 року.
- Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 01 липня 2023 року № 58т.
- Бойове розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24 вересня 2023 року № 2113т/окп/бр.
- Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 24 вересня 2023 року № 14/72/7/371т.
- Бойове розпорядження командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24 жовтня 2023 року № 412т/ТГр.
- Попереднє бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 08 липня 2024 року № 771/ТрО.
- Попереднє бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади ТрО від 05 серпня 2024 року № 891/ТрО.
- Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 26 вересня 2024 року №683/1 дск.
- Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 від 26 вересня 2024 року №104/3 дск.
- Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 27 вересня 2024 року № 1345/ТрО.
- Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 11 жовтня 2024 року № 760 дск.
- Попереднє бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11 жовтня 2024 року № 1411 /ТрО.
- Бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади ТрО від 12 жовтня 2024 року № 1414/ТрО.
- Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 23 жовтня 2024 року № 8т/р.
- Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27 жовтня 2024 року № 8/1716т/БН.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09 липня 2023 року №196.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18 вересня 2023 року №267.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19 вересня 2023 року №268.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 вересня 2023 року №277.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 жовтня 2023 року №307.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 жовтня 2023 року №310.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01 жовтня 2024 року №283.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_7 (по стройовій частині) від 18 жовтня 2024 року №301.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 жовтня 2024 року №313.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28 листопада 2024 року №345.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16 січня 2025 року №18.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17 січня 2025 року №19.
- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05 лютого 2025 року №38.
Відповідно до довідки форми ОК-5, сума нарахованого грошового забезпечення за спірні періоди позивачу склала:
- за липень 2023 (8 днів) нараховано 26664,76 грн;
- за серпень 2023 (31 день)нараховано 5126,32 грн;
- за вересень 2023 (30 днів) нараховано 100500,00 грн;
- за жовтень 2023 (31 день) нараховано 48657,98 грн;
- за вересень 2024 (30 днів) нараховано 37329,25 грн;
- за жовтень 2024 (31 день) нараховано 21329,25 грн;
- за листопад 2024 (30 днів) нараховано 31329,25 грн;
- за грудень 2024 (31 день) нараховано 21329,25 грн;
- за січень 2025 (31 день) нараховано 21329,25 грн;
- за лютий 2025 (5 днів) нараховано 21424,68 грн.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.02.2025 №38, позивача з 05.02.2025 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до зазначеного наказу:
- щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалася;
- щорічна основна відпустка за 2023 рік не надавалася;
- щорічна основна відпустка за 2024 рік використана у кількості 15 (п`ятнадцять) днів.
- щорічна основна відпустка за 2025 рік не надавалася.
Виплачено грошову компенсацію за 100(сто)днів невикористаної щорічної основної відпустки.
Виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 21329,25 грн.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не отримував.
Додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2024 та 2025 роки тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів не надавалася, грошова компенсація не виплачувалася.
Виплачено грошову компенсацію за 28 календарних дні невикористаної відпустки як учаснику бойових дій.
Виплачено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч.1 ст. 1-1 та ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Так, порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (Порядок № 260).
Разом з тим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова № 168).
Відповідно до п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» до пункту 1 внесено зміни, зокрема: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено та після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора».
Крім того, наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Згідно п. 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
- з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
- на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
- з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
- з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
- з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
- з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
- з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
- у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
- з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
- у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Згідно з пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно п.6 розділу XXXIV Наказу №260 підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець.
За визначенням підпункту 2.1.6 Інструкції з діловодства в Збройних силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України 31.01.2024 №40, Бойовий наказ - акт військового управління за встановленою формою, яким відповідно до плану операції (бойових дій) доводяться бойові завдання підпорядкованим військам (силам). Як правило, використовується для постановки бойових завдань в оперативно-тактичній та тактичній ланці; бойове розпорядження - розпорядчий документ, яким доводяться бойові завдання підпорядкованим військовим частинам (установам) і підрозділам; довідка - документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя чи діяльності військовослужбовців (працівників) і різні обставини діяльності військових частин (установ); рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру; звіт (донесення) - це документ, що містить відомості про виконання плану, завдання, підготовку заходів, доручень і проведення заходів та подається вищій посадовій особі чи до військової частини (установи).
Таким чином, з урахуванням пункту 1 Постанови №168, право на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, встановленої Постановою №168, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам виникає у військовослужбовця за наявності розпорядчого документа, яким доводяться бойові завдання (бойовий наказ або бойове розпорядження), та документа, який підтверджує виконання ним військовослужбовцем поставлених бойових завдань (журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), тощо) під час бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах бойових дій.
Так, на підтвердження наявності права на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн, в матеріалах справи міститься довідка від 05.02.2025 № 1481/38, видана військовою частиною НОМЕР_2 , про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в якій зазначено, що позивач в період з 09.07.2023 по 17.09.2023, з 19.09.2023 по 25.09.2023, з 26.10.2023 по 28.10.2023, з 12.09.2024 по 30.09.2024, з 18.10.2024 по 28.10.2024, з 28.11.2024 по 15.01.2025, з 17.01.2025 по 04.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в:
- Запорізькій області, Пологівському районі, Гуляйпільській міській ТГр, н.п. Гуляйполе;
- Запорізькій області, Пологівському районі, Оріхівській міській ТГр, н.п. Новопавлівка;
- Сумській області, Сумському районі, Хотінській селищній об`єднаній ТГр, н.п. Писарівка;
- Сумській області, Сумському районі, Миколаївській селищній ТГр, н.п. Павленкове;
- Сумській області, Сумському районі, Хотінській селищній об`єднаній ТГр, н.п. Хотінь;
- Сумській області, Сумському районі. Хотінській селищній ТГр, н.п. Кіндратівка,
в якій зазначені підстави, що відповідають вимогам пункту 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 (журнали бойових дій, бойові накази, бойові розпорядження тощо).
При цьому, згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Райони бойових дій визначено відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 року №273, від 01.11.2023 року №301 районами ведення воєнних (бойових) дій визначено, зокрема, Запорізька область Запорізький район: Пологівський район: Гуляйпільська міська територіальна громада, Оріхівська міська територіальна громада.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2024 № 461 районами ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 30 вересня 2024 року визначено, зокрема, Сумський район: Миколаївська селищна територіальна громада та Запорізька область: Пологівський район: Гуляйпільська міська територіальна громада, Оріхівська міська територіальна громада; від 02.11.2024 № 503 районами ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 жовтня 2024 року визначено, зокрема, Сумський район: Миколаївська селищна територіальна громада та Запорізька область: Пологівський район: Гуляйпільська міська територіальна громада, Оріхівська міська територіальна громада; від 04.12.2024 № 546 районами ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 листопада 2024 року визначено Сумський район: Миколаївська селищна територіальна громада та Запорізький район: Гуляйпільська міська територіальнана громада, Оріхівська міська територіальна громада; від 03.01.2025 № 5 районами ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 грудня вересня 2024 року визначено, зокрема, Сумський район: Миколаївська селищна територіальна громада, Хотінська селищна територіальна громада та Запорізький район: Гуляйпільська міська територіальнана громада, Оріхівська міська територіальна громада.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.02.2025 № 67 районами ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 січня 2025 року визначено, зокрема, Сумський район: Миколаївська селищна територіальна громада та Запорізький район: Гуляйпільська міська територіальнана громада, Оріхівська міська територіальна громада; наказ від 06.03.2025 № 112 районами ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 січня 2025 року визначено, зокрема, Сумський район: Миколаївська селищна територіальна громада, Хотінська селищна територіальна громада та Запорізький район: Гуляйпільська міська територіальнана громада, Оріхівська міська територіальна громада.
З урахуванням вказаного, а також норм законодавства, а саме Постанови №168, наявних в матеріалах справи доказах, безпосередня участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах підтверджується вищенаведеними документами, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у періоди з: 09.07.2023 по 17.09.2023, з 19.09.2023 по 25.09.2023, з 26.10.2023 по 28.10.2023, з 12.09.2024 по 30.09.2024, з 18.10.2024 по 28.10.2024, з 28.11.2024 по 15.01.2025, з 17.01.2025 по 04.02.2025.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua