Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №320/27650/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27650/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позов до Київської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7551/7592 "Про надання дозволу на створення Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Підставами для скасування рішення суду зазначає неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вважає, що оскаржуваним рішення порушено його право на ініціювання і створення квартального ОСН, що обмежує його право на участь в місцевому самоврядуванні. Порушено тим, що дозвіл на створення ОСН надано не громаді його кварталу, а невідомим особам на підставі підроблених документів.

Київська міська рада своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Київською міською радою 14.12.2023 прийнято рішення №7551/7592 "Про надання дозволу на створення Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва", яким вирішено:

1. Надати дозвіл на створення Органу самоорганізації населення та визначити його назву - "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва.

2. Визначити, що Орган самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" діє у межах території будинків: NN 57, 61, 61-А, 63, 63-Б, 65, 65-А на вулиці Оноре де Бальзака, NN 6, 6-А, 10, 10-А, 14, 18, 20 на вулиці Градинській, NN 10-А, 14, 14-А, 16, 18-А, 22/9 на вулиці Радунській, NN 5, 5-А, 7, 7-А, 9/22 на вулиці Лісківській у Деснянському районі міста Києва.

3. Визначити основні напрями діяльності Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва:

3.1. Створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України.

3.2. Задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг.

3.3. Участь у реалізації соціально-економічного та культурного розвитку території діяльності органу самоорганізації населення, інших місцевих програм.

4. Надати Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва у межах території його діяльності такі власні повноваження:

4.1. Представляти разом з депутатами Київської міської ради інтереси жителів будинків у Київській міській раді, місцевих органах виконавчої влади.

4.2. Сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень її виконавчого органу та Київського міського голови.

4.3. Вносити у встановленому порядку пропозиції до проєктів програми соціально-економічного і культурного розвитку, бюджету міста Києва.

4.4. Організовувати на добровільних засадах участь населення у заходах щодо охорони навколишнього природного середовища, проведенні робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо.

4.5. Організовувати на добровільних засадах участь населення у заходах щодо ремонту приміщень загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт.

4.6. Здійснювати контроль за якістю надання громадянам, які мешкають на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених ремонтних робіт.

4.7. Надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури і спорту.

4.8. Сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам`яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів.

4.9. Організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім`ям загиблих воїнів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім`ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до Київської міської ради.

4.10. Надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні ними протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки.

4.11. Сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні охорони громадського порядку.

4.12. Розглядати звернення громадян, вести прийом громадян.

4.13. Вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення.

4.14. Сприяти депутатам Київської міської ради в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи з виборцями.

4.15. Інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проєктів його рішень з найважливіших питань.

5. Орган самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва набуває власних повноважень після його легалізації у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) у порядку, встановленому статтею 13 Закону України "Про органи самоорганізації населення".

6. Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва у місячний термін після легалізації направити до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копії таких реєстраційних документів: положення про орган самоорганізації населення, підтвердження про внесення до Єдиного реєстру органів самоорганізації населення, а у разі легалізації шляхом реєстрації - виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

7. Контроль за діяльністю Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва у межах своїх повноважень здійснюють Київська міська рада та виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

8. Це рішення Київської міської ради офіційно оприлюднити у спосіб, визначений чинним законодавством України.

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування та зовнішніх зв`язків.

Вважаючи, вважаючи рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7551/7592 "Про надання дозволу на створення Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва" протиправним та таким, що порушує його права та інтереси звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Разом із тим, звертаючись до суду з позовом щодо оскарження, зокрема, правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач повинен довести які правові наслідки безпосередньо до нього породжує оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень. При цьому, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень має реально порушувати чи зачіпати індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, до того ж на момент прийняття такого рішення чи вчинення дії.

Так, Київською міською радою 14.12.2023 прийнято рішення №7551/7592 "Про надання дозволу на створення Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва", яким зокрема, вирішено надати дозвіл на створення Органу самоорганізації населення та визначити його назву - "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва.

12.06.2024 державним реєстратором внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про реєстрацію ОСН «КК «Навігатор» № 1000661020000019447.

Вказана реєстраційна дія є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень і відповідно до вищенаведених положень законодавства, породжує певні права та обов`язки для Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва".

Тобто, рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7551/7592 "Про надання дозволу на створення Органу самоорганізації населення "Квартальний комітет "Навігатор" у Деснянському районі міста Києва", вичерпало свою дію, оскільки було реалізовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №756/5080/14-ц (провадження № 14-277цс19) зробила правовий висновок …[рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.]

При цьому, Орган самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Радунь" (ЄДРПОУ 26387195), згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрований 22.12.2003, керівником якого є позивач у цій справі - ОСОБА_1 .

З наведеного вбачається, що відповідачем під час реєстрації 12.06.2024 Органу самоорганізації населення та визначити його назву - "Квартальний комітет "Навігатор" жодним чином не було і не могло бути порушено ні право, ні інтерес Органу самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Радунь", зареєстрованої 22.12.2023.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про органи самоорганізації населення» в межах ОСН мікрорайону може діяти кілька ОСН кварталу, оскільки площа кварталу менша за площу мікрорайону, однак в межах однієї визначеної території може діяти лише один ОСН мікрорайону.

Позивач ОСОБА_1 - є головою ОСН мікрорайону, відтак створення ОСН кварталу жодним чином не впливає та не порушує права позивача на участь в місцевому самоврядуванні.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Колегія суддів зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

У постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі №800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначенню поняттю "охоронюваний законом інтерес" та зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Колегія суддів також зауважує, що в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, з аналізу наведених норм КАС України слідує, що особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, а задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім вказано, зокрема у постанові від 12 лютого 2019 року по справі 826/7806/17.

Крім того, колегія суддів також враховує, що відповідач у спірних правовідносинах не здійснював владних управлінських функцій стосовно позивача, а відносини, що склались між сторонами не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контролюючих функцій однією стороною стосовно іншої.

Щодо наявності кримінального провадження №12022105030000826, за ознаками кримінального правопорушення за частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, за фактом підробки невстановленими особами підписів фізичних осіб з метою подальшого створення у місті Києві органів самоорганізації населення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, реєстрація кримінального провадження №12022105030000826 в цьому випадку є лише юридичним фактом фіксації заяви, який дає слідчому право проводити слідчі дії.

Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Станом на момент розгляду справи по суті, а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної вирок за фактом розслідування кримінального провадження №12022105030000826 не винесено.

З огляду на що апеляційний суд не може приймати наявність кримінального провадження №12022105030000826 як на доказ вчинення порушень відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимоги з огляду на недоведеність позивачем факту порушення його прав або інтересів.

З підстав викладеного вище Київський окружний адміністративний суд 17 грудня 2025 року правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи зводяться до емоційної переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна