Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №580/5256/24
Суддя: Безименна Наталія Вікторівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/5256/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 №10602801/40494369;
- зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.12.2023 №253, датою її подання.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Черкаській області від 22.02.2024 №10602801/40494369 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.12.2023 №253 в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у вказаній частині відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що наданих позивачем документів не було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію поданої податкової накладної.
Позивач та ДПС України відзиви на апеляційну скаргу не подавали.
В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що Головне управління ДПС у Черкаській області безпідставно відмовило у реєстрації ПН щодо господарської операції, яка мала реальний характер, та щодо якої до Головного управління ДПС у Черкаській області було надано всі первинні документи, однак вони були безпідставно не враховані під час прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований юридичною особою, перебуває на податковому обліку, як платник податку на додану вартість та до основного виду його діяльності за КВЕД належить 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Між позивачем (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтерра Груп» (комісіонер) укладено договір комісії від 26.08.2020 №26/08/2020-1 відповідно до п. 1.1 якого комісіонер, в порядку та на умовах визначених цим договором за винагороду зобов`язується від свого імені та за рахунок і за дорученням комітента вчинити правочини, предметом яких є передача іншим особам (юридичним, фізичним та фізичним-особам підприємцям) в строкове платне користування (оренду) належного комітенту нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничий комплекс-виробничо-сервісний центр загальною площею 4085,1 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 6, а також надавати наступні послуги з метою реалізації взятого на себе зобов`язання по цьому договору, зокрема: контролювати виконання укладених договорів оренди, сплати орендних платежів, дотримання вимог пожежної безпеки, користування електро та енерго-комунікаціями.
Згідно з п. 4.3 договору, комісіонер компенсує комітенту витрати за комунальні послуги та експлуатаційні послуги у разі їх наявності з отриманих від орендарів платежів за спожиті комунальні послуги. Компенсація витрат за комунальні та експлуатаційні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, вивезення сміття, прибирання території, очищення території від снігу взимку, водовідведення, пожежна сигналізація, дезінфекція та дератизація та інші послуги) розраховуються за фактично спожиту орендарями кількість відповідних послуг, визначену на підставі даних приладів обліку, а у випадку їх відсутності чи несправності - на підставі рахунків підприємств-постачальників відповідних послуг (в залежності від виду послуг: пропорційно займаній площі, кількості працівників, тощо), згідно рахунків - фактур, які надає Комітент за тарифами підприємств-постачальників відповідних послуг.
Відповідно до п.п. 4.3.1 договору, перерахування компенсації за комунальні послуги здійснюється на підставі виставлених Комітентом рахунків, не пізніше 25-го числа місяця за попередній місяць, або якщо відповідна послуга нараховується підприємством-постачальником на умовах передоплати то відповідний рахунок сплачується (компенсується) Комісіонером за рахунок отриманих від орендарів платежів, що були сплачені на таких саме підставах, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку.
При цьому, постачальником комунальних послуг є Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.11.2023 №10-5361, за умовами кого ТОВ «Енергум» (постачальник) продає електричну енергію позивачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
24.11.2023 позивачем було здійснено передоплату за послуги надання електроенергії в грудні 2023 згідно платіжної інструкції №27 на загальну суму 122290,92 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 20381,82 грн.
31.12.2023 постачальником послуг з надання електроенергії сформовано акт №б/н на загальну суму 132952,18 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 22158,70 грн.
31.12.2023 ТОВ «Альтерра Груп» було виставлено рахунок №235 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №235 на загальну суму 76064,47 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 12 677,41 грн на компенсацію комунальних послуг за грудень 2023 року.
Позивачем на підставі рахунку №235 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №235 сформована податкова накладна №253 від 31.12.2023 та подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанції від 15.01.2024 №9372496489 реєстрація податкової накладної в ЄРПН була зупинена, оскільки податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.74).
02.02.2024 позивачем подано повідомлення №12 на розблокування ПН з поясненням і документами. (а.с.85-90).
За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Черкаській області прийнято рішення від 22.02.2024 №10602801/40494369 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав ненадання/часткового надання платником додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку (а.с.91).
Позивач застосував процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення, за наслідками чого рішенням Комісії ДПС України від 14.03.2024 №15132/40494369/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Черкаській області -без змін (а.с.115).
Вважаючи рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що Комісія ГУ ДПС у Черкаській області мала обов`язок у додатковій інформації зазначити конкретні документи, натомість у спірному рішенні нічого не вказала, а без назви конкретного документа спірне рішення не відповідає принципу обґрунтованості.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп.«а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп.«а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим та базуватись на конкретних обставинах.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), відповідно до п.4 якого у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до вимог п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Колегія суддів зазначає, що разом із письмовими поясненнями позивачем було подано до контролюючого органу первинні документи, однак Комісія не надала їм жодної оцінки та спірне рішення не містить жодних обґрунтувань стосовно їх не врахування.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 14 серпня 2024 року у справі №120/5503/23, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому, в рамках даної справи спірним є саме питання правомірності прийнятого Комісією рішення про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної в ЄРПН та його відповідності критеріям рішення суб`єкта владних повноважень, в той час, як підтвердження факту здійснення (не здійснення) господарських операцій і правомірність їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку має бути предметом перевірки суб`єкта господарювання, призначеної у відповідності до положень ПК України та не може бути встановлена на етапі прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування спірного рішення Комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.12.2023 №253, датою її подання, та апеляційна скарга не містить відповідних обґрунтувань, у вказаній частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 05 серпня 2026 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Т.Р.Вівдиченко
О.М.Кузьмишина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua