Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: державного регулювання ринків фінансових послуг, з них
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №320/44542/23
Суддя: Безименна Наталія Вікторівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/44542/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Вівдиченко Т.Р. та Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.02.2023 № 21/210-рк "Про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ЛЮВІ ФІНАНС" ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а саме на:
надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, виданої згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.04.2017 № 1380;
надання послуг з факторингу, виданої згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2019 № 1227";
- зобов`язати Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України поновити запис в Державному реєстрі фінансових установ стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ЛЮВІ ФІНАНС".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач безпідставно не застосував до позивача положення постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання діяльності учасників небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензії на надання банкам послуг з інкасації» № 39 від 06.03.2022 (далі - Постанова № 39), які передбачають умови, за яких не застосовуються заходи впливу за неподання звітності. У ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» лише керівник ОСОБА_1 відповідає за організацію процесу подання до Національного банку даних звітності. Однак ОСОБА_1 проживав у місті Енергодар Запорізької області, яке відповідно до Наказу від 22.12.2022 №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України перебуває у тимчасовій окупації. Отже, на думку скаржника перебування керівника ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» на тимчасово окупованій територій ускладнила можливість подання до Національного банку даних звітності. Натомість, суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що юридична та фактична адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» є м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31.
Також скаржник зазначає, що письмові вимоги Національного банку України, зокрема, лист із запрошенням керівника позивача для надання пояснень щодо розгляду питання про анулювання ліцензії, акт про правопорушення від 17.11.2022 №В/21- 0013/97017 щодо не подачі ТОВ «РОЯР JIIOBI ФІНАНС» звітності за III квартал 2022 року, які відправлені на електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та одночасно на поштову адресу, не були належним чином доставлені адресату - ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС», оскільки підтвердження доставляння письмової вимоги на електронну адресу позивача відсутнє, надіслані на поштову адресу позивача вимоги Національного банку повернулись без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що положення Постанови № 39, які передбачають умови, за яких не застосовуються заходи впливу за неподання звітності, поширюють свою дію на юридичну особу, що є учасником ринку фінансових або платіжних послуг, а не на керівника такої юридичної особи. Отже, оскільки місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" є місто Київ, яке на момент виконання обов`язку щодо подання звітності (жовтень 2022), не перебувало в переліку територіальних громад, у яких велись бойові дії, то підстави для застосування положень Постанови № 39 відсутні.
Також відповідач зазначає, що позивачу направлялись листи на електронну пошту, які були доставлені належним чином, а також на адресу місцезнаходження Товариства, які повертались до Національного банку України з відміткою «за закінченням терміну зберігання»
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37472001), зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31.
Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» від 24.02.2022 № 24-02 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором підприємства з 24.02.2022 являється ОСОБА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» мало ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що видана згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.04.2017 № 1380, а також ліцензію на надання послуг з факторингу, що видана згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2019 № 1227.
Матеріали справи свідчать, що за результатами безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг Національним банком України виявлено, що ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» не подало звітність за третій квартал 2022 року, про що складено акт про правопорушення від 17.11.2022 № /21-001397017 (а.с.82,т.1).
06.12.2022 засобами електронної пошти та рекомендованої кореспонденції позивачу надіслано лист від 05.12.2022 № 210013/84261, щодо запрошення на засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України щодо застосування до Товариства заходу впливу за порушення, які встановлені в акті від 17.11.2022 № /21-001397017 (87-88,т.1).
12.12.2022 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення № 21/1676-рк «Про застосування до ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» (а.с.95-98,т.1), яким зобов`язано позивача у строк до 27.12.2022 усунути порушення, що стало причиною для тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, та подати до Національного банку України звіт про усунення порушення і засвідчені належним чином документи, що підтверджують усунення порушення.
Підставою для прийняття рішення Комітету стало неподання ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» до Національного банку України звітності за III квартал 2022 року в строки та подання звітності учасниками ринку небанківських послуг фінансових послуг до Національного банку України, що визначені Правилами складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України, затвердженими Постановою Правління Національного банку України від 25.11.2021 № 123 (далі - Правила № 123), що свідчило про порушення ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» вимог законодавства про фінансові послуги, а саме:
ст. 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
п. 30 розділу IV Правил № 123;
п. 74 глави 5 розділу ІІ Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 153 від 24.12.2021 (далі - Положення №153).
Станом на дату прийняття цього рішення позивач не виконав рішення Комітету, а саме: до Національного банку України не подана звітність за III квартал 2022 року та звіт про усунення порушення і засвідчені належним чином документи, що підтверджують усунення порушення.
Також факт невиконання ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» рішення Комітету зафіксовано в акті про правопорушення від 10.01.2023 № B/21-0013/3478 (а.с.106-107,т.1).
31.01.2023 засобами електронної пошти та рекомендованої кореспонденції позивачу надіслано лист від 30.01.2023 № 210013/84261, щодо запрошення на засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України щодо застосування до Товариства заходу впливу за порушення встановлені в акті від 10.01.2023 № B/21-0013/3478 (112-113-88,т.1).
Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, розглянувши доповідну записку Департаменту нагляду за ринком небанківських послуг фінансових послуг від 31.01.2023 № B/21-0001/11387, складену за результатами здійснення безвиїзного нагляду за діяльністю ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС», прийняв рішення про анулювання ліцензій позивачу від 06.02.2023 № 21/210-рк (а.с.15-18,т.1).
Не погоджуючись з вказаними рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, зазначивши, що відповідач довів правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п. 8 і ч. 1 ст. 7 та ч. 2 ст. 55 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України.
Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Метою Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Експортно-кредитне агентство, утворене відповідно до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", є фінансовою установою із спеціальним статусом. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій у порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
Згідно з положеннями ст. 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа зобов`язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
захист прав та інтересів споживачів фінансових послуг;
створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:
ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім клієнтів);
застосування органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг заходів впливу;
проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг (ст. 20 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").
Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
щодо ринку банківських послуг та інших, ніж зазначені в абзаці другому цієї частини, ринків небанківських фінансових послуг - Національним банком України.
Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.
Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що основними завданнями Національного банку України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг в межах компетенції, визначеної ч. 1 ст. 21 цього Закону, зокрема, є здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері; розроблення і затвердження обов`язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.
Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національний банк України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг у межах компетенції, визначеної ч. 1 ст. 21 цього Закону, зокрема:
розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об`єднаннями, контролює їх виконання;
видає небанківським фінансовим установам та особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, визначає порядок їх видачі, зупинення, поновлення та відкликання (анулювання);
визначає вимоги до осіб, які мають намір провадити/провадять діяльність з надання фінансових послуг, включаючи вимоги до їх структури власності, системи корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю, умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійні умови), та порядок контролю за їх додержанням;
здійснює нагляд (контроль) за додержанням небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, умов провадження діяльності з надання фінансових послуг;
у разі порушення законодавства про фінансові послуги (крім законодавства, що регулює діяльність на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійну діяльність на фондовому ринку та діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення), нормативно-правових актів Національного банку України має право застосовувати заходи впливу та накладати адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" власники істотної участі у фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Статтею 38-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено вичерпний перелік підстав відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Так, вказаною нормою визначено, що Національний банк України має право прийняти рішення про анулювання ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, з таких підстав:
отримання заяви небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, про анулювання ліцензії;
прийняття небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, рішення про припинення юридичної особи (крім перетворення);
наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги;
визнання небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, банкрутом;
невиконання небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, розпорядження, рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень ліцензійних умов;
повторне порушення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензійних умов вважається вчинення протягом двох років з дня видання Національним банком України розпорядження, рішення про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке рішення (розпорядження);
виявлення недостовірних даних у документах, поданих небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, разом із заявою про отримання ліцензії;
виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, зазначеної ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку;
ненадання небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, жодної фінансової послуги протягом року з дня отримання ліцензії;
систематичне порушення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
відмова небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, у проведенні перевірки Національним банком України, зокрема, недопуск уповноважених осіб Національного банку України до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об`єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси небанківської фінансової установи (особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги) на час проведення перевірки;
невідповідність структури власності небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, та/або власників істотної участі в ній вимогам законодавства України;
невідповідність ділової репутації небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, її керівників та/або власників істотної участі вимогам законодавства України;
незабезпечення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, наявності мінімального капіталу/власного (статутного та/або додаткового) капіталу в розмірі, передбаченому законодавством України;
нерозкриття (неповне розкриття)/непідтвердження (неповне підтвердження) небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, інформації щодо джерел походження коштів, з яких складається її власний (статутний та/або додатковий) капітал, на підставах і в порядку, визначених законодавством України;
виявлення двох та більше порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності застосованих Радою національної безпеки та оборони України відповідно до Закону України "Про санкції" спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
застосування Національним банком України два та більше разів протягом року заходів впливу за порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).
Національний банк України відповідно до п.п. 1 п. 5 розділу ІІ Положення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у період дії воєнного стану, затвердженого постановою Правлінням Національного банку України від 22.12.2022 № 247 (далі - Положення № 247), за наявності підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 38-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», має право анулювати об`єкт нагляду ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Отже, Національний банк України наділений повноваженнями щодо відкликання (анулювання) ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі за наявності відповідних підстав передбачених ст. 38-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», серед яких необхідно виділити таку підставу як невиконання небанківською фінансовою установою рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень ліцензійних умов.
Суд першої інстанції достовірно встановив, що Національним банком України здійснено безвиїзний нагляд за Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС», за результатами здійснення якого встановлено факт невиконання позивачем рішення Національного банку України № 21/1676-рк від 12.12.2022 «Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» заходу впливу в вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» (яким було зобов`язано позивача у строку до 27.12.2022 усунути порушення, що стало причиною для тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, та подати до Національного банку України звіт про усунення порушення і засвідчені належним чином документи, що підтверджують усунення порушення), а саме: до Національного банку України не подано:
звітність за III квартал 2022 року;
звіт про усунення порушення і засвідчені належним чином документи, що підтверджують усунення порушення.
Зазначене рішення надіслано листом Національного банку України від 13.12.2022 № 21-0013/86126 (а.с.93-94,т.1) засобами електронної пошти на єдину електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яке доставлено 13.12.2022 о 17:46 (а.с.99,т.1) та рекомендованою кореспонденцією, яка повернулась із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.100-102,т.1).
Вказане рішення Національного банку України № 21/1676-рк від 12.12.2022 «Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг», яке було підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі рішення від 06.02.2023 № 21/210-рк, є окремим актом індивідуальної дії та не було жодним чином оскаржено, тобто на теперішній час є чинним.
Отже, Національним банком України було встановлено підставу для анулювання ліцензії на провадження діяльності за надання фінансових послуг, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 38 -1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Факт невиконання вказаного вище рішення встановлено в акті про правопорушення від 10.01.2023 № В/21-0013/3478, який було надіслано на офіційну електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 з листом від 10.01.2023 № 21-0013/2259 (а.с.104-105,т.1) та доставлено 11.01.2023 о 12:08 годині (а.с.108, т.1), а також засобами поштового зв`язку (01133, місто Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31), яке було повернуто 14.02.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.109-111,т.1).
Докази про направлення позивачем до Національного банку України будь - яких пояснень або заяв матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 14 Положення № 247 для участі у засіданні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України на якому розглядалося питання про анулювання позивачу ліцензій з надання фінансових послуг, з метою надання пояснень/заперечень стосовно вчинених надавачем фінансових послуг порушень, Національним банком надіслано відповідне запрошення (а.с.112-113,т.1) на єдину електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яке доставлено 31.01.2023 о 15:17:32 (а.с.114,т.1).
Однак, позивач участь керівника або представника у засіданні Комітету не забезпечив.
Зважаючи на встановлену підставу, обґрунтовуючи доцільність тим, що неподання позивачем звітності за III квартал 2022 року перешкоджає Національному банку України здійснювати належний нагляд за діяльністю позивача, зокрема в частині отримання та подальшого аналізу інформації про основні показники діяльності ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС», які відображають реальні та потенційні фінансові можливості фінансової установи, у тому числі рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, забезпеченості оборотними коштами (власним капіталом), керуючись п.п. 1 п. 12 Положення № 247, Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийнято рішення № 21/210-рк від 06.02.2023 «Про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг».
Рішення № 21/210-рк від 06.02.2023 «Про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» у відповідності до п.п. п. 15 Положення № 247 направлено на електрону адресу - 37472001 @ukr.net, яке доставлено 08.02.2023 о 10:32 (а.с.122,т.1) та на поштову адресу позивача, а саме 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31 (лист повернувся 13.03.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання») (а.с.123-125,т.1).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем дотримано процедуру прийняття рішення, а також повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ЛЮВІ ФІНАНС» про наявність акту перевірки від 10.01.2023 № В/21-0013/3478 та рішення від 12.12.2022 № 21/1676-рк «Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг».
У свою чергу, позивач не навів належних доказів, які б свідчити про усунення встановлених порушень у строк, визначений Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Щодо твердження скаржника про порушення Національним банком України положень Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», колегія суддів зазначає наступне.
Скаржник вважає, що Національний банк України порушив свої зобов`язання щодо незастосовання заходів впливу за порушення строків подання фінансової звітності, передбачені Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», а саме:
п. 4, ч. 1 - у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються;
п. 4-2, ч. 1 - юридичні особи, які відповідно до законодавства зобов`язані оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними звітами, визначеними п.п. 4-1 цього пункту, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період не оприлюднення».
Колегія суддів такі доводи відхиляє, з огляду на таке.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою захисту інтересів суб`єктів подання звітності у період дії воєнного стану прийнято Закон України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
Вказаний Закон, у п.п. 4 п. 1 містить положення про фактичне призупинення уповноваженими органами будь-яких перевірок щодо подання звітності.
Законом України № 2463-1X від 27.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні», який набрав чинності 17.08.2022 було внесені зміни у п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» та доповнено зазначений пункт, зокрема, п.п. 6 такого змісту:
« 6) дія п.п. 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національного банку України банками, іншими фінансовими установами, особами, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, та іншими особами, діяльність яких перевіряється Національним банком України відповідно до закону (далі - піднаглядні Національному банку України особи), звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов?язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність) та іншої інформації і документів, на оприлюднення такої звітності, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.
Піднаглядні Національному банку України особи:
подають до Національного банку України звітність (іншу, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність) та оприлюднюють її відповідно до вимог щодо складання, подання та оприлюднення звітності, встановлених Національним банком України;
зобов`язані подавати до Національного банку України у тому числі на його запит або вимогу) іншу інформацію та документи відповідно до встановлених законодавством України вимог».
Отже, вказаним Законом виокремлено серед усіх інших юридичних осіб банки та інші фінансові установи, в перелік яких входить і позивач, як піднаглядних Національному банку України осіб, на яких не поширюється дія п.п. 4 п. 1 Закону про захист інтересів суб`єктів подання звітності.
Тобто, Національний банк України має право проводити перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру), а також зроблено уточнення, що такі особи подають Національному банку України звітність та оприлюднюють її відповідно до вимог щодо складання, подання та оприлюднення звітності, встановлених Національним банком України.
Тож, твердження скаржника про порушення Національним банком України п.п. 4 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» є необґрунтованими та помилковими.
Щодо твердження скаржника про порушення п.п. 4-2 п. 1 Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», колегія суддів зазначає наступне.
Юридичні особи, які відповідно до законодавства зобов`язані оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними звітами, визначеними п.п. 4-1 цього пункту, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення.
Отже, обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: ст. 14 даного закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов`язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб`єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов`язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).
Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).
Малі підприємства, що є суб`єктами господарювання державного сектору економіки, зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з відповідним аудиторським звітом (якщо обов`язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб`єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів), зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).
Частиною 7 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на веб-сайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом.
Аналізуючи норми вказаного закону, можна дійти висновку про наявність таких понять, як «подання фінансової звітності» та «оприлюднення фінансової звітності».
Порушення позивача, яке призвело до анулювання ліцензії є саме неподання звітності, а не порушення з оприлюднення звітності.
Щодо твердження скаржника про порушення постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання діяльності учасників небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензії на надання банкам по слуг з інкасації» № 39 від 06.03.2022 (далі - Постанова № 39), колегія суддів зазначає таке.
Так, скаржник посилається на те, що Національний банк України фактично порушив своє зобов`язання, яке встановлено п.п. 1, 2, 4 Постанови № 39, а саме: щодо незастосовування заходів впливу за порушення строків подання фінансової звітності за умови, що такі порушення були допущені установами, місцезнаходження яких є населені пункти територіальних громад, уключені до переліку територіальних громад, розташованих у районі проведення воєнних (бойових) дій, або ці особи перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), оскільки директор Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» ОСОБА_1 фактично проживає в місті Енергодар, який з 02.03.2022 перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації.
Однак колегія суддів вважає такі твердження скаржника помилковими.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 39 Національний банк не застосовує до осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, заходів впливу за неподання звітності, установленої Правилами складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 25 листопада 2021 року № 123, а також іншої інформації та/або документів, яку/які ці особи зобов`язані були подати до Національного банку відповідно до вимог, установлених законодавством України, уключаючи подання інформації та/або документів на запит або вимогу Національного банку, строк надання якої/яких не сплинув на дату набрання чинності Законом, за умови, що такі порушення усунені протягом 60 календарних днів із дня набрання чинності Законом або допущені особами, місцезнаходженням яких є населені пункти територіальних громад, уключені до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що формується в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України (далі - Перелік), у період перебування територіальної громади в Переліку та протягом трьох місяців після її виключення з Переліку.
Пунктом 1 вказаної Постанови № 39 встановлено, що її вимоги поширюються на:
учасників ринку небанківських фінансових послуг, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, а саме на: небанківські фінансові установи; юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг; фізичних осіб-підприємців, які надають фінансові послуги; постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній;
небанківські фінансові групи, нагляд за якими здійснює Національний банк;
платіжні організації платіжних систем, учасників-резидентів платіжних систем;
операторів платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг;
колекторські компанії;
юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації;
комерційних агентів, залучених для надання фінансових платіжних послуг;
небанківських надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг.
Як зазначалось, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС»: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 № 1668/39004, вся територія міста Києва знаходилася в Переліку 1 з 24.02.2022 по 30.04.2022.
Отже, на момент виконання позивачем обов`язку щодо подання звітності за ІІІ квартал 2022 року (тобто в жовтні 2022 року), а також на момент прийняття Рішення № 21/210-рк, місцезнаходження Скаржника не перебувало в переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або тимчасової окупації, оточенні (блокуванні), а тому підстави для застосування пункту 2 Постанови № 39 відсутні.
На думку колегії суддів, скаржник неправильно тлумачить поняття «особа, зазначена у пункті 1 Постанови № 39», оскільки, як вбачається зі змісту вказаного пункту, Постанова № 39 поширює свою дію саме на юридичну особу, що є учасниками ринку фінансових або платіжних послуг, а не на керівника такої юридичної особи.
Щодо твердження позивача про не запрошення представника позивача для надання пояснень чи заперечень щодо розгляду питання про анулювання ліцензій, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 п. 14 розділу III Положення № 247 Національний банк України запрошує керівника надавача фінансових послуг для участі в засіданні Правління/Комітету з питань нагляду, на якому розглядається питання про анулювання ліцензії надавачу фінансових послуг, з метою надання пояснень заперечень стосовно вчинених надавачем фінансових послуг порушень/здійснення ризикової діяльності.
Згідно з абзацом 4 п. 14 розділу ІІІ Положення № 247 запрошення надсилається не пізніше ніж за два робочих дні до дати проведення засідання Правління/Комітету з питань нагляду на єдину електронну адресу.
Відповідно до інформації, що містилась в інформаційній системі Національного банку України, електронна пошта ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Листом Національного банку України від 30.01.2023 № 21-0013/6585 (а.с.1120-113,т.1) на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано запрошення керівнику (представнику) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» взяти участь у засіданні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, яке відбулось 06.02.2023 о 10:00 год., яке доставлено 31.01.2023 о 15:17:32.
Крім того, листом Національного банку України від 18.11.2022 № 21-0013/80540 (а.с. 80-81,т.1) на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 та поштову адресу вул. Євгена Коновальця, буд. 31, м. Київ, 01133 Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» направлено акт про правопорушення від 17.11.2022 № В/21-0013/97017 щодо не подачі Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» звітності за III квартал 2022 року.
Згідно з листом від 18.11.2022 № 21-0013/80540 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» мало право впродовж трьох робочих днів із дня отримання акта надати Національному банку України заперечення пояснення щодо вчинених порушень, зазначених в акті, в електронній формі в порядку, передбаченому п.п. 1 п. 11 розділу ІІІ Положення про здійснення Національним банком безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.12.2020 № 169 (далі - Положення № 169), або в паперовій формі.
Однак, ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» не надано заперечень/пояснень до акта про правопорушення від 17.11.2022 № B/21-0013/97017.
Лист від 18.11.2022 № 21-0013/80540 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено 21.11.2022 о 10:46 (а.с.83,т.1), проте на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» - Україна, 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31, лист від 18.11.2022 № 21-0013/80540 не доставлено, повернувся 26.12.2022 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.84-86,т.1).
Листом Національного банку України від 05.12.2022 № 21-0013/84261 (а.с.87-88,т.1) на електронну ІНФОРМАЦІЯ_1 та поштову адресу вул. Євгена Коновальця, буд. 31, м. Київ Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» направлено запрошення керівнику (представнику) ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» взяти участь у засіданні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, яке відбулось 12.12.2022 о 11:00 год.
Згідно з листом від 05.12.2022 № 21-0013/84261 ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» необхідно було не пізніше наступного дня після отримання цього листа надати Національному банку України на електронну поштову адресу Anastasiia.Shportylo@bank.gov.ua інформацію про прізвище, ім?я та по батькові, посаду, електронну адресу уповноваженої особи товариства, яка братиме участь у засіданні Комітету.
У разі, якщо участь у засіданні братиме представник (не керівник), необхідно надати копію офіційного документу, яким такому представникові делеговані повноваження представляти інтереси товариства.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» не надано інформації щодо участі керівника/представника у засіданні Комітету з питань нагляду та реагування діяльності ринків небанківських фінансових послуг, яке відбулось 12.12.2022 о 11:00 год.
Лист від 05.12.2022 № 21-0013/84261 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено 06.12.2022 о 10:06 (а.с.89,т.1), проте на адресу товариства - Україна, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31 лист від 05.12.2022 № 21-0013/84261 не доставлено, повернувся 09.01.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.90-92,т.1).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи листом Національного банку України від 13.12.2022 № 21-0013/86126 (а.с.93-94,т.1) на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та адресу м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31 підприємству направлено рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 12.12.2022 № 21/1676-рк «Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» (далі - Рішення № 21/1676-рк).
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення № 21/1676-рк, Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» необхідно було у строк до 27.12.2022 усунути порушення, що стало причиною для тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, зазначених у п. 1 резолютивної частини рішення Комітету, та подати до Національного банку України звіт про усунення порушення і засвідчені належним чином документи, що підтверджують усунення порушення.
Рішення № 21/1676-рк прийнято у зв`язку із тим, що позивачем не подано до Національного банку України звітність за III квартал 2022 року в строки, визначені в колонці 5 додатка 5 до 2 Правил № 123, а саме: файл з показниками звітності FRO, який подається не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним проміжним періодом (тобто, з урахуванням вимог п. 24 розділу III Правил № 123, не пізніше 31.10.2022); файли з показниками звітності LR1- LR12, який подається не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (тобто не пізніше 25.10.2022).
Також лист від 13.12.2022 № 21-0013/86126 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено 13.12.2022 о 17:46 (а.с.99), проте на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31 не доставлено, оскільки повернувся 18.01.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.100-102,т.1).
Також, інформацію щодо прийнятого рішення № 21/1676-рк було оприлюднено на сайті Національного банку України 12.12.2022 (https://bank.gov.ua/ua/news/all/odniy-finansoviy-kompaniyi-ponovleno-diyulitsenziy-do-13-finansovih-ustanov-zastosovano-zahodi-livu) (а.с.103,т.1).
Листом Національного банку України від 10.01.2023 № 21-0013/2259 (а.с.104-105,т.1) на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та поштову адресу м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31 було направлено акт про правопорушення від 10.01.2023 № В/21-0013/3478 щодо невиконання рішення.
Згідно з листом від 10.01.2023 № 21-0013/2259 ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» мало право впродовж трьох робочих днів із дня отримання акта надати Національному банку України заперечення/пояснення щодо вчинених порушень, зазначених в акті, в електронній формі в порядку, передбаченому п.п. 1 п. 11 розділу ІІІ Положення № 169, або в паперовій формі.
Однак позивач своїм правом не скористався та не надав заперечень/пояснень до акта про правопорушення від 10.01.2023 № B/21-0013/3478.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Національний банк України регулярно направляв листи на електронну пошту позивача, яка також вказана і позовній заяві та які було доставлено, про що свідчать відповідні скриншоти з інформацією про направлення та отримання електронного документу, а також на офіційну адресу товариства, які повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також суд першої інстанції правильно зазначив, що до повноважень Національного банку України не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших дій, пов`язаних з виконання обов`язків, що покладені на нього..
Отже, зазначеним спростовується твердження скаржника про не запрошення представника позивача для надання пояснень чи заперечень щодо розгляду питання про анулювання ліцензій.
Щодо доводів скаржника про те, що ОСОБА_1 є єдиною особою, що уповноважена діяти від імені юридичної особи ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» та саме він відповідає за організацію процесу подання до Національного банку України звітності, при цьому, ОСОБА_1 фактично проживає у місті Енергодар, Запорізької області, про що свідчить договір оренди житла від 08.02.2022 № 02-22, яке (м. Енергодар) з 02.03.2022 перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації, то колегія суддів не приймає до уваги зазначені твердження, оскільки юридична та фактична адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» - м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31, крім того поданий договір оренди не підтверджує фактичне місцеперебування директора підприємства ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим. щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 05 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Т.Р.Вівдиченко
Є.О.Сорочко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua