Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №335/10856/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10856/25 2/335/136/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Добрянського О.С., представника позивача – адвоката Уткіна О.Є., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь пеню за невиконання первісного судового рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 69 975,68 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2012 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син проживає із позивачем.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2024, було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з 23.12.2023 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від доходів боржника щомісячно, але не менш ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку

На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2024, 21.11.2024 видано виконавчий лист, який 09.12.2024 пред`явлено до примусового виконання. Постановою державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 76702642.

Відповідач ОСОБА_1 протягом тривалого часу неналежним чином ставився та продовжує ставитися до виконання судового рішення про сплату аліментів, у зв`язку з чим державним виконавцем були винесені постанови: про накладення арешту коштів від 04.05.2025; про обмеження у керуванні транспортними засобами, у полюванні, у користуванні зброєю, про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон; про накладення штрафу від 22.08.2025.

З дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у боржника ОСОБА_1 станом на 01.08.2025 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка згідно з розрахунком державного виконавця дорівнює 69 975 гривень 68 копійок.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем судового рішення щодо сплати аліментів, відповідно до розрахунку пені за несвоєчасну (щомісячну) несплату аліментів, розмір пені дорівнює 217 000 грн. 72 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 196 СК України, розмір пені, який може бути стягнутий з відповідача не повинен бути більшим ніж 100% заборгованості. Тобто, позивач має право на стягнення пені в розмірі заборгованості по аліментам, яка дорівнює 69 975,68 грн.

Посилаючись на вказані вище обставини, керуючись ст. 196 СК України, позивачка ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь пеню, нараховану за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 69 975,68 грн.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем судового рішення, щодо сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, розмір якої дорівнює 10 000 грн., і яку вона просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на свою користь.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.11.2025 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та моральної шкоди, було залишено без руху. Надано позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

10.11.2025 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про усунення недоліків, відповідно до вказаної заяви, позивачка просила розглянути клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору та вважати недоліки первісної позовної заяви усунутими.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.11.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, було відмовлено. Продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

28.11.2025 на виконання вимог ухвали судді від 12.11.2025 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання оновленої позовної заяви, відповідно до якої ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 69 975,68 грн. за невиконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , в особі його законного представника – ОСОБА_2 , моральну шкоду, спричинену невиконанням судового рішення, в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2025 позовну заяву ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та моральної шкоди, прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Встановлено сторонам по справі строки для подання заяв по суті справи.

У встановлений судом строк, з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 21.01.2026, було закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання у вказаному кримінальному провадженні, неодноразово відкладалося, за клопотаннями відповідача у зв`язку із оголошенням в м. Запоріжжя повітряної тривоги, востаннє на 17.07.2026.

У судовому засіданні 17.07.2026 представник позивача – адвокат Уткін О.Є. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник позивача також зазначив, що відповідачем була сплачена заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини в повному обсязі 04.08.2025.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог відповідачки заперечував, зазначив, що він знав про судове рішення про стягнення з нього аліментів, але не розумів що вони нараховуються як заборгованість щомісячно. Як тільки він у серпні 2025 року дізнався про заборгованість, одразу її погасив.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд 17.07.2026 перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 13.00 год. 27.07.2026, яка була продовжена судом до 13.00 год. 28.07.2026, у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню, з 23.07.2026 до 11.00 год. 28.07.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 .

Рішенням Орджонікідзевського (нині Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя від 25.12.2012, було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені № НОМЕР_2 від 09.04.2015, виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_5 , змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Рішенням Орджонікідзевського (нині Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2024 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Для виконання рішення Орджонікідзевського (нині Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2024, судом було видано виконавчий лист №335/12794/23, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецької Т.Е. від 09.12.2024 відкрито виконавче провадження №76702642, щодо виконання виконавчого листа №335/12794/23 виданого 21.11.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецької Т.Е. від 22.08.2025, в рамках ВП №76702642, на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь стягувача у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, у зв`язку із наявною у боржника заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно розрахунку заборгованості, який складено головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецькою Т.Е., заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на липень 2025 року складала 69 975 грн. 68 коп.

Відповідно до постанови державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецької Т.Е. від 05.09.2025, в рамках ВП №76702642, станом на 05.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів погашена у повному обсязі.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою неповнолітню дитину.

У відповідності до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Згідно із ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним факт, що у період з 23.12.2023 по 01.08.2025 у ОСОБА_1 існувала заборгованість зі сплати аліментів в загальній сумі 69 975 грн. 68 коп., і за цей період ОСОБА_1 не здійснював жодного платежу щодо щомісячної сплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина.

Вказана заборгованість виникла саме з вини відповідача, оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про стягнення з нього щомісячно аліментів на утримання неповнолітнього сина за рішенням суду, жодного платежу з грудня 2023 року до серпня 2025 року не здійснив, чим допустив утворення заборгованості зі сплати аліментів, при цьому, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, або доказів, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з незалежних від нього причин, відповідач суду не надав.

Крім того, суд враховує, що обчислений державним виконавцем розмір заборгованості по аліментам за період з 23.12.2023 по 01.08.2025 в сумі 69 975 грн. 68 коп. сторонами не оскаржувався, доказів, які б спростували розмір цієї заборгованості, суду не надано, а тому такий розрахунок суд вважає вірним, належним та обґрунтованим і бере його до уваги при ухваленні вказаного рішення.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року (справа № 572/1762/15ц, провадження № 14-37цс18), викладено правову позицію, відповідно до якої неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Згідно розрахунку позивача, який долучений до позовної заяви, розмір пені, нарахованої за несвоєчасну сплату аліментів за період з 23.12.2023 по 23.08.2025, становить 217 000,72 грн. Відповідач вказаний розрахунок не оспорював та не спростував.

Виходячи із встановлених обставин справи, а також виходячи з вимог ч. 1 ст. 196 СК України, які передбачають, що за рішенням суду може бути стягнуто пеню не більше 100 відсотків заборгованості, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 , відповідно до яких позивач просила стягнути із відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі, що не перевищує 100% розміру заборгованості по аліментам, в сумі 69 975 грн. 68 коп., у зв`язку із чим позов в частині вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

Тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 року у справі № 569/20510/19).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач у оновленій позовній заяві, яку позивач подала до суду з метою усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали судді, зазначила, що моральну шкоду внаслідок невиконання рішення суду про стягнення аліментів завдано саме її сину.

Разом із тим, суд доходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. належить відмовити, оскільки позивачкою не лише не доведено належними та допустимими доказами завдання її сину саме діями відповідача щодо несвоєчасної сплати аліментів на його утримання - моральної шкоди, а і самого факту моральної шкоди.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 , яка діє в інтересах свого сина ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди не доведені належними та допустимими доказами, з огляду на що задоволенню не підлягають.

За приписами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору, то із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.

Крім того, у своєму клопотанні про розподіл судових витрат від 25.02.2026 позивачка просила стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3900,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, позивачка надала суду копію ордера про надання правничої допомоги № 1214959 від 24.12.2024; акту про прийняття-передачу наданих послуг від 20.02.2026 на загальну суму виконаних робіт – 3900,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №16303 від 06.10.2025 на суму 3 900,00 грн.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомоги у розмірі 3900,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11-13, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 69 975 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 68 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 3 900 (три тисячі дев`ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Гашук