Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №646/9753/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

03 серпня 2026 року

Справа № 646/9753/25

Провадження № 2-а/646/8/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.

представника позивача – Манька О.М.,

представника відповідача – Амельченка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 20.09.2025 року засобами поштового зв`язку отримано постанову про накладення адміністративного стягнення № 005514 від 16.09.2025 року за підписом представника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі – ВДН), якою на нього накладено штраф у розмірі 51000 грн. 00 коп.

Зазначив, що постанова № 005514 від 16.09.2025 року є протиправною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Так, представником ВДН не проведено належного розгляду справи, що призвело до незаконного накладання стягнення на ОСОБА_1 , без наявності складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП неправомірно винесено постанову за обставинами події, що мали місце 16.07.2025 року та навпаки виключали порушень діючого законодавства з боку ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містили протоколу про адміністративне правопорушення, яким повинно було зафіксовано дійсні обставини справи та зафіксувати правопорушення, не опитано свідків та не враховано наявність довідки проходження габаритно-вагового контролю транспортним засобом марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 - 16.07.2025 року, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконної постанови про накладання адміністративне стягнення № 005514 від 16.09.2025 року.

Відповідно до фабули постанови про накладання адміністративне стягнення № 005514 від 16.09.2025 року встановлено «16.07.2025 за адресою: Харківська область, вул. Шляхова, при перевірці транспортного засобу DAF державний номер НОМЕР_1 встановлено порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, а саме: відмова від проходження габаритно-вагового контролю, чим порушив ст. 132-1 КУпАП».

Невірна та незаконна думка представника ВДН спростовується наявною роздруківкою надану представниками ВДН водієві після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 - 16.07.2025 року загальна вага якого склала 20970 кг. з яких: вісь 1 – 6260 кг., вісь 2 – 7560 кг., вісь 3 – 7150 кг.

Відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 визначено, що: відповідно до п. 22.5 (б) ПДР визначено максимальне значення для автомобільних доріг державного значення вантажними автомобілями, які мають трьохвісну систему, що складає для доріг державного значення, 25 (26) тонна*, а для доріг місцевого значення, 21 тонна.

Визначених вимогами Правил дорожнього руху України максимальне навантаження вантажним автомобілем після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 - 16.07.2025 року вага склала 20970 кг, що не перевищує законом передбачену вагу у 21000 кг та 25000 кг., що виключало наявність жодного адміністративного правопорушення і тому не стало підставою для складання відповідного протоколу з фіксацією наявного порушення вимог діючого законодавства, що в свою чергу є самостійною підставою для скасування незаконної постанови № 005514 від 16.09.2025 року.

Зібрані матеріали справи не підтверджують порушення вимог правил габаритно-вагового контролю у вигляді відмови від проходження габаритно-вагового контролю боку ОСОБА_1 , який не був учасником обставин справи, а наявність роздруківки результатів про проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 - 16.07.2025 року навпаки свідчить про дотримання вимог діючого законодавства, що виключає склад адміністративного правопорушення з ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

Просив скасувати постанову про накладання адміністративне стягнення № 005514 від 16.09.2025 року, винесену виконуючим обов`язки начальника ВДН Черсуновим В. відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути судовий збір та судові витрати з відповідача.

Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У жовтні 2025 року Державна служба України з безпеки на транспорті через представника надала до суду відзив на позов, відповідно до якого 16.07.2025 року співробітниками ВДН проводилась рейдова перевірка на а/ш М-03 «Київ Харків-Довжанський», 471 км (фактичне місце зупинки вул. Шляхова, с. Елітне, Харківська обл.). Був перевірений транспортний засіб марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , на якому здійснювалось перевезення вантажу «пісок будівельний». Під час рейдової перевірки та візуального огляду транспортного засобу було встановлено імовірне перевантаження транспортного засобу за візуальною ознакою, а саме: 1) завантаження транспортного засобу вище бортів кузова; 2) просідання вузлів підвіски транспортного засобу. У зв`язку з чим, водію ОСОБА_2 було запропоновано проїхати до пункту габаритно вагового контролю, що розташований за адресою автомобільна дорога М-03 «Київ Харків-Довжанський», 471 км (відстань між місцем зупинки та пунктом габаритно вагового контролю становить менше 50 км. для зважування транспортного засобу, про що складено рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу, копію якого водій отримав відмовився. Однак, під час супроводження транспортного засобу марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій здійснив дії направлені на ухилення від здійснення габаритно-вагового контролю, а саме зсипав вантаж «пісок будівельний», факт чого зафіксовано на нагрудний відеореєстратор інспектора.

Зважаючи на зазначене, ВДН правомірно було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 005514 від 16.09.2025 року за порушення ст. 132-1 КУпАП, а всі інші наведені у позовній заяві твердження є надуманими та спростовуються матеріалами справи, направлені лише на ухилення від встановленої законом відповідальності. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.10.2025 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

У січні 2026 року представник позивача звернувся до суду з клопотаннями, в яких просив: постановити окрему ухвалу у відношенні посадової особи заступника начальника відділу правової роботи в територіальних органах управління правової роботи територіальних органів юридичного департаменту Амельченко С.О.; примірник окремої ухвали суду направити до Харківської обласної Прокуратури для внесення інформації про вчинення кримінального провадження з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно дій посадової особи ВДН Черсуновим В.О., який 16.09.2025 року вніс до постанови про накладання адміністративне стягнення № 005514 від 16.09.2025 року завідомо неправдиві відомості, що нібито 16.07.2025 року о 12 год. 25 хв. за адресою: Харківська область, с. Елітне, вул. Шляхова, при проведенні перевірки транспортного засобу марки «DAF» д/н НОМЕР_1 , встановлено порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажу, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, а саме: відмова від проходження габаритно-вагового контролю чим порушено ст. 132-1 КУпАП, що спростовується наявним у матеріалах справи документом про проходження транспортного засобу марки «DAF» д/н НОМЕР_1 - 16.07.2025 року габаритно-вагового контролю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, а також підтримав позицію щодо постановлення окремої ухвали з підстав, зазначених у його клопотаннях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов. При цьому зазначив, що фактично було «ухилення», а не «відмова» від проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу. Працівник ВДН Черсунов В. координував перевірку, а не проводив її. Акт про відмову від проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу не складався.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 16.09.2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 51000 грн. 00 коп.. Встановлено, що 16.07.2025 року о 12 год. 25 хв. за адресою: Харківська область, с. Елітне, вул. Шляхова, при проведенні перевірки транспортного засобу марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 встановлено порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, а саме: відмова від проходження габаритно-вагового контролю, чим порушено ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

Також, 16.07.2025 року посадовою особою прийнято рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до роздруківки, наданої представниками ВДН транспортний засіб марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 16.07.2025 року проходив габаритно-ваговий контроль, відповідно до якого загальна вага якого склала 20970 кг. з яких: вісь 1 – 6260 кг., вісь 2 – 7560 кг., вісь 3 – 7150 кг.

Судом досліджено відеозаписи, здійснені за допомогою портативного відеореєстратора, з яких вбачається, що транспортний засіб марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 був зупинений посадовою особою ВДН не в зоні габаритно-вагового контролю. Проводилась перевірка документів.

Так, згідно ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.10 ПДР, габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно п. 2.4-1 ПДР, у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в п.п. а, б і г п. 2.1 цих Правил; б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення № 005514 від 16.09.2025 року.

Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

В даному випадку, суб`єктом владних повноважень встановлено, що водій транспортного засобу відмовився від виконання законних вимог посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті щодо проходження габаритно-вагового контролю.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін пояснень вбачається, що автомобіль марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 зупинено посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті поза межами зони габаритно-вагового контролю.

Разом з тим, суд звертає увагу, що особа може бути притягнута до адміністративно відповідальності за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, в зоні габаритно-вагового контролю, згідно ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

Згідно рішення посадової особи ВДН про супроводження транспортного засобу від 16.07.2025 року, за наслідком виявлення ознак перевищення вагових параметрів, передбачено супроводження автомобільного транспортного засобу до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю.

В свою чергу, як зазначив під час судового розгляду представник відповідача, водій транспортного засобу марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 під час слідування до місця проведення зважування, здійснив часткове розвантажування вантажу, що б мало наслідком складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-57 КУпАП.

Між тим, ч. 19 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт», під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 188-57 КУпАП, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, є складом окремого правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на роздруківку, складену після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки «DAF» державний номер НОМЕР_1 , згідно якої 16.07.2025 року фактично було проведено зважування вказаного автомобіля; були встановлені наступні результати: загальна вага склала 20970 кг., з яких: вісь 1 – 6260 кг., вісь 2 – 7560 кг., вісь 3 – 7150 кг. (а.с. 11).

Під час судового розгляду представник відповідача підтвердив, що вказана роздруківка була складена та видана після проходження транспортним засобом відповідного зважування.

Таким чином, посилання представника відповідача, що позивач відмовився 16.07.2025 року від проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу, є безпідставним.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Статтею 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, працівником ВДН порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача щодо недотримання процедури розгляду справи не спростовані, до суду не надійшло належних та допустимих доказів на спростування вказаних доводів позивача, а тому суд вважає, що постанову № 005514 від 16.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП слід скасувати, провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення закрити, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Інші, наведені сторонами доводи в обґрунтування своїх позицій, не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Крім того, щодо постановлення окремої ухвали, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Отже, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства.

Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.

У той же час суд враховує, що окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню у майбутньому.

Оскільки реалізація правового механізму, передбаченого нормою ст. 249 КАС України, є правом суду, а не його обов`язком, та можлива виключно у випадку грубого порушення закону, чого встановлено не було під час розгляду справи, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом підлягав до сплати судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., який фактично сплачено згідно з квитанцією № 2.324090419.1 від 24.09.2025 року.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у вказаному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 77, 229, 241-246, 249, 255, 286, 295 КАС України, суд –

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 005514 від 16.09.2025 року, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000 грн. 00 коп. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Манько Олексій Михайлович, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 «Держпром», 6 під`їзд, 7 поверх.

Представник відповідача: Амельченко Сергій Олександрович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51.

Суддя -