Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №635/5668/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5668/26

Провадження № 2/635/6325/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник адвокат Кузьміна Т.Г., звернулася до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_3 , яким просить стягнути з відповідача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви про стягнення аліментів до досягнення ними повноліття.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04 жовтня 2013 року сторони уклали шлюб, який рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2019 року у справі № 635/5601/19 було розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу діти залишилися разом з матір`ю та потребують забезпечення належного рівня життя, необхідного для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивач не зможе забезпечити самостійно.

Позивач зазначила, що їй не відомо чи має відповідач інших осіб на утриманні, при цьому він працездатний, а його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) заробітку.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 червня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кузьміна Т.Г. у судове засідання не з`явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що з 04 жовтня 2013 року сторони перебували у шлюбі, який був розірваний 21 грудня 2019 року рішенням Харківського районного суду Харківської області (справа №635/5601/19).

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , факт проживання дітей разом з позивачем відповідачем не спростовано.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

У статті 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За змістом статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частинами 1 та 2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як слідує зі змісту позовної заяви позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження саме в частці від доходу відповідача.

За змістом статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров`я дітей, наявність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як встановлено судом, неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_4 наразі проживають разом з матір`ю та фактично знаходяться на її утриманні. Зазначені обставини жодним чином не спростовані відповідачем під час судового розгляду.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду доказів щодо наявності на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні.

Стягнення аліментів у судовому порядку є правом того з батьків, з ким проживає неповнолітня дитина, передбаченим Сімейним Кодексом України, незалежно від надання допомоги на утримання дитини в добровільному порядку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Оскільки судом встановлено, що малолітні діти проживають разом з матір`ю, а отже тягар по їх утриманню здебільшого покладається на неї, виходячи з вимог сімейного законодавства, відповідно до якого дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, враховуючи ту обставину, що відповідач за позовом є особою працездатного віку, відповідачем не надано заперечень щодо розміру аліментів чи доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дітей, суд вважає необхідним покладення на відповідача аліментного зобов`язання.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, а також рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, а також ту обставину, що позивач просить стягнути аліменти у розмірі, передбаченому статтею 183 СК України, суд вважає необхідним встановити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову до суду, а саме з 04 червня 2026 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного і керуючись статями 12, 81, 141, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2026 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок в дохід держави.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Бобко