Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №297/1887/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1887/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Берегове цивільну справу за позовом заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Секереш Наталія Вікторівна, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_4 , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 , звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Секереш Наталія Вікторівна, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , а саме: за ОСОБА_5 - 1/4 частку та за ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1/4 частку.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07 травня 1996 року.

Частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності під час видачі зазначеного свідоцтва визначені не були.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, у зв`язку із чим відкрилася спадщина, до складу якої входить належна йому частка у праві власності на спірну квартиру. За життя ОСОБА_6 склав заповіт від 08 грудня 2020 року, відповідно до якого заповів усе належне йому майно ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла інша співвласниця квартири - ОСОБА_7 , яка за життя склала заповіт на користь ОСОБА_3 .

З метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_6 позивачка ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Наталії Вікторівни.

Листом від 15 червня 2026 року № 56/01-16 приватний нотаріус повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на частку у квартирі, оскільки квартира належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, проте частка спадкодавця ОСОБА_6 у праві власності не визначена.

Окремим листом від 15 червня 2026 року № 57/01-16 нотаріус повідомила про неможливість проведення державної реєстрації права власності на належну ОСОБА_2 частку квартири через відсутність відомостей про розмір часток співвласників. Позивачі зазначають, що відсутність визначених часток у спільній сумісній власності перешкоджає оформленню спадкових прав та державній реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому відповідне право підлягає захисту в судовому порядку.

Оскільки домовленість між співвласниками щодо визначення розміру часток відсутня, а доказів існування підстав для відступу від засади рівності часток немає, позивачі вважають, що частки кожного зі співвласників квартири становили по 1/4.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явились, згідно заяви, просив розглянути справу без участі.

Представник відповідача Берегівської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився. При цьому, подав заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. в підготовче судове засідання не з`явилась. При цьому, подала заяву про розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання фіксування технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07 травня 1996 року, виданого на підставі розпорядження №333-ГЖ, квартира АДРЕСА_2 , належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 20.04.2022 року встаовлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила належна йому частка у праві власності на спірну квартиру.

Згідно зі свідоцтвом про народження та актовим записом про шлюб встановлено, що ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_5 та дідом ОСОБА_2 .

Як вбачається із заповіту від 08 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Секереш Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5017, ОСОБА_6 заповів усе належне йому майно ОСОБА_2 .

Із листа приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Наталії Вікторівни від 15 червня 2026 року № 56/01-16 встановлено, що ОСОБА_2 не може бути видано свідоцтво про право на спадщину на частку квартири після смерті ОСОБА_6 через відсутність визначеного розміру його частки у праві спільної сумісної власності.

Листом від 15 червня 2026 року № 57/01-16 нотаріус також повідомила про неможливість проведення державної реєстрації права власності на частку квартири через відсутність визначених часток співвласників.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів судового захисту є визнання права, а також інший спосіб, установлений законом або судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник здійснює ці правомочності на власний розсуд, а всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення їхніх прав.

Частиною першою статті 321 ЦК України, встановлено принцип непорушності права власності.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів та внаслідок приватизації державного майна.

За змістом статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Спільна власність може бути частковою або сумісною.

Відповідно до статті 368 ЦК України спільною сумісною є власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Частинами першою та другою статті 369 ЦК України, передбачено, що співвласники майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, а розпорядження таким майном здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 372 ЦК України майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. У разі поділу частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Разом із тим відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а відсутність такого свідоцтва не позбавляє його права на спадщину.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

Досліджені судом письмові докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують, що спірна квартира була передана у спільну сумісну власність чотирьох осіб без визначення часток кожного з них.

Тому належна ОСОБА_5 частка у праві власності на квартиру становить 1/4, а частка, що належала ОСОБА_6 на момент його смерті, також становила 1/4.

Визначення частки померлого співвласника не є визнанням за померлою особою нового суб`єктивного права. Йдеться про встановлення розміру права, яке виникло за його життя на підставі приватизації, належало йому на момент смерті та ввійшло до складу спадщини.

У зв`язку із цим зазначення у резолютивній частині рішення про те, що ОСОБА_6 належала 1/4 частка у праві власності на квартиру, є необхідним для визначення складу спадщини та подальшого оформлення спадкоємцем своїх прав.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_3 є співвласницею квартири, тому рішення про визначення часток стосується її прав та інтересів.

Разом із тим визначення часток ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/4 не зменшує обсяг прав ОСОБА_3 та відповідає загальній засаді рівності часток усіх чотирьох співвласників.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову,, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст. 82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням викладеного, керуючись принципом верховенства права, положеннями цивільного законодавства та практикою їх застосування, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню, а частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру слід визначити рівними.

Керуючись статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 355, 368–370, 372, 1216, 1218, 1223, 1226, 1235, 1268, 1296 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 258, 259, 263–265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Секереш Наталія Вікторівна, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності – задовольнити.

Визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2 , а саме: 1/4 (одна четверта) частки за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та 1/4 (одна четверта) частки за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО