Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №953/9025/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/9025/26

н/п 3-зв/953/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у склад головуючої судді Вітюка Р.В.

за участі секретаря судового засідання Глазько С.О.,

представника ОСОБА_1 – Манько О.М.

потерпілого – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Юрлагіної Т.В. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП

УСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до суду надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.206 матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за № 953/9025/26 та визначено головуючу суддю – Юрлагіну Т.В.

З матеріалів справи вбачається, що справу було призначено до розгляду, зокрема, на 30.07.2026.

30.07.2026 ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Юрлагіній Т.В., яка мотивована таким:

- суддя не зачитала та не оголосила протокол про адміністративне правопорушення, що свідчить про формальний підхід до розгляду справи;

- суддя не з`ясувала питання щодо можливості розгляду справи за відсутності потерпілого, що є порушенням всебічного з`ясування обставин справи;

- суддя поводилась не коректно та перебивала захисника;

- суддя безпідставно відмовила у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі, що вказує на сформовано думку судді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30.07.2026, заява про відвів розподілена в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Вітюка Р.В.

Суд призначив заяву до розгляду на 15:30 год 05.08.2026.

03.08.2026 від представника Ядзевич Г.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі ВКЗ, яке було задоволено судом.

03.08.2026 від судді Юрлагіної Т.В. надійшла заява, в якій вона просила здійснювати розгляд заяви про відвід без її участі.

04.08.2026 від потерпілого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи. 04.08.2026 потерпілий ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його розпискою на поданому клопотанні.

05.08.2026 у судове засідання з`явились представник ОСОБА_1 та потерпілий. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились.

Представник Ядзевич Г.В. питання про можливість розгляду справи залишив на розсуд суду. Потерпілий вказав, що вважає за можливе здійснювати розгляд заяви.

ОСОБА_1 повідомлялась належним чином шляхом направлення повістки, яка отримана особою 31.07.2026, що підтверджується довідкою суду.

Суд, враховуючи заяву судді Юрлагіної Т.В., думку учасників дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід у відсутність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 при цьому суд враховує, що ні положення КУпАП ні КПК України не містять положень про обов`язкову участь заявника відводу у судовому засіданні та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та норм національного законодавства, яке у тому числі полягає у невідкладеному розгляді заяв про відвід.

Представник Ядзевич Г.В. у судовому засіданні заявив клопотання про дослідження відеозапису судового засідання, що відбулось 30.07.2026 у цій справі за головування судді Юрлагіної Т.В.та матеріалів справи у частині, яка стосується доводів заяви про відвід. Потерпілий не заперечував проти такого і залишив це питання на розсуд.

Суд задовольнив клопотання представника Ядзевич Г.В. щодо дослідження доказів у частині, що стосуються заявленого відводу.

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи судового засідання, яке відбулось 30.07.2026 у цій справі та адміністративний матеріал у тій частині, що стосується доводів про відвід, на яких акцентував увагу представник.

Представник Ядзевич Г.В. у судовому засіданні підтримав заяву про відвід з підстав наведених у ній та просив її задовольнити. Потерпілий у судовому засіданні вказав, що не вбачається підстав для відводу, у питанні вирішення заяви покладався на розсуд суду.

Дослідивши заяву про відвід, заслухавши присутніх учасників, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід (самовідвід) судді і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про самовідвід.

Водночас згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії кримінального процесуального закону та вважає за необхідне розглянути заяву про самовідвід за правилами, встановленими КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 – 79 цього Кодексу, суддя зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні визначені ст. 75 КПК України, відповідно до ч. 1 якої суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Підстав для відводу передбачених п. 1 – 3, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України заявниця не наводила. Фактично підставою відводу визначено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об`єктивним та неупередженим знайшли своє відображення в усталеній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ "Олександр Волков проти України" від 09 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Також, у справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу – запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами

Так, заявниця визначає підставами для відводу (І) не оголошення протоколу про адміністративне правопорушення; (ІІ) не з`ясування питання щодо можливості розгляду справи у відсутність потерпілого; (ІІІ) не коректна поведінка, перебивання представника; (IV) відмова у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено ст. 279 КУпАП, згідно з якою розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

З відеозапису судового засідання 30.07.2026 вбачається, що судове засідання було розпочато з оголошення складу суду, що розглядає справу, справа, яка розглядається, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Встановлено хто з`явився у судове засідання. З`ясовано питання про наявність відводів та самовідводів, які були відсутні. Встановлено відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Потім особі було роз`яснено права. Після суд з`ясував, чи наявні клопотання, на що учасники зазначили, що такі відсутні. На запитання головуючого, чи відомий учасникам справи зміст постанови ОСОБА_1 двічі відповідача ствердно. Після чого ОСОБА_1 надала пояснення і суд перейшов до з`ясування обставин справи. Потім слово було надано представнику, який оголосив заперечення по суті протоколу про адміністративне правопорушення. Також представник оголосив клопотання про призначення експертизи, яке підтримала ОСОБА_1 , у задоволенні якого суд відмовив. Після цього представник ОСОБА_1 заявив наявність наміру заявити відвід, як на підставу пославшись на відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що суд, з урахуванням завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, дотримався загальних засад (завдань) розгляду справи. При цьому з дослідженого відеозапису вбачається, що на питання головуючої чи обізнані учасники зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 двічі відповідача ствердно. Жодних заяв чи клопотань щодо не обізнаності особи стосовно питання, що розглядається або ж необхідності уточнити такого ОСОБА_1 не вчинила, а навпаки надала пояснення по суті такого протоколу. Заявниця не наводить жодної підстави, яка вказувала на таке порушення її права, яке б перешкоджало ефективному захисту її прав (викладені позиції, надані пояснень тощо). У цьому випадку не вбачається такого порушення порядку (форми), яка б призвела до порушення чи загрози порушення права особи на ефективний захист у судовому засіданні, відповідно обставин превалювання форми над змістом не встановлено.

За таких обставин, посилання заявниці на недотримання порядку розгляду справи, після ствердної відповіді щодо обізнаності зі змістом протоколу та наданням пояснень по суті такого і не заявлення жодного клопотання щодо потреби в його оголошенні та без наведення реальних обставин, які б обмежували право на захист або ж порушували його, не може бути визнано достатньою підставою для відводу судді у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України (інші обставини, які викликають сумнів в упередженості).

Також суд вважає необґрунтованим посилання заявниці на не з`ясування питання щодо можливості проведення розгляду за відсутності потерпілого з огляду на те, що, по-перше, ні ОСОБА_1 , ні її представник не порушували питання про необхідність участі потерпілого у судовому засіданні (коли було надано можливість на заявлення клопотань), участь якого КУпАП не визначає обов`язковою, по-друге, ОСОБА_1 не зазначає, яким чином розгляд справи у відсутність потерпілого (про необхідність участі якого вона не заявляла) порушує її право на захист. А тому такі доводи суд відхиляє.

З журналу судового засідання вбачається, що спочатку ОСОБА_1 було надано можливість надати пояснення, а потім її представнику викласти позицію (час з 13:16 до 13:32), після чого адвокат заявив клопотання про призначення експертизи, яке підтримала ОСОБА_1 наведене також слідує з дослідженого відеозапису. Тобто заявниці та її представнику було надано право на оголошення своїх позицій щодо не визнання вини, закриття провадження та заявлення клопотань. Тому відповідні посилання суд відхиляє як необґрунтовані.

При цьому суд звертає увагу, що не надає оцінку процесуальним діям та рішенням судді, оскільки такі можуть бути предметом оцінки у порядку, визначеним процесуальними нормами (апеляційний перегляд). Такі досліджуються виключно на предмет наявності або ж відсутності сумнів заявниці в неупередженості головуючого, про які вона вказує. Відповідно рішення та прийняті на їх виконання дії головуючого у справі, пов`язані з розглядом справи не оцінюються судом, а оцінка таким може бути здійснена у порядку передбаченому законом.

Відповідно посилання заявниці щодо наявності підстав для відводу за наявності будь-яких сумнівів в упередженості судді визнаються необґрунтованими, оскільки, як було зазначено вище особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Жодних висловлювань позиції головуючого щодо суті розгляду адміністративного матеріалу на дослідженому відеозаписі не встановлено.

Щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи, то суд зазначає таке. З журналу судового засідання вбачається, що після відмови судом у задоволенні клопотання про призначення експертизи представник ОСОБА_1 , вказав на необхідність перерви для узгодження позиції щодо відводу судді. Тобто фактично заявниця не погоджується з процесуальним рішенням судді у справі (відмовою у призначені експертизи), що не може бути підставою для відводу, оскільки незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням у кримінальному (адміністративному) провадженні з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на рішення суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

У даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, підтвердженої належними і допустимими доказами, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді Юрлагіної Т.В., як судді, яка розглядає адміністративний матеріал.

Отже, оскільки заявлений відвід судді Юрлагіній Т.В. не містить викладу обставин, підтверджених відповідними доказами, які б вказували на наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про її заінтересованість чи упередженість, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. 75, 80 КПК України, ст. 245, 246, 285 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Юрлагіної Т.В. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає. та набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст постанови складено 05.08.2026.

Суддя Роман ВІТЮК