Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №404/136/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/136/25

Номер провадження 2-а/404/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивн ицького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення № 1/15703 від 20.12.2024 року. В обгрунтування позову зазначено, що 13.12.2024 року його було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розміщено в будинку АДРЕСА_1 , без зазначення ПІБ і посад осіб, які здійснили цю доставку та підстав для цієї доставки. А також в оскаржуваній постанові зазначено, що 13.12.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 , майором ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1/15442 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не працівниками поліції, які його заримали та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і що суперечить статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Весь період перебування в обласному ТЦК та СП, за адресою: АДРЕСА_2 , він заявляв клопотання щодо залучення до справи адвоката для захисту його міжнародних та конституційних прав, але йому було відмовлено, що на всіх правопорушників у них не вистачає адвокатів. Йому наполегливо пропонувалось отримати під особистий підпис якісь документи. Проте, він відмовився підписувати будь-які документи без адвоката. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що рекомендованим листом № 0610204118917 на його адресу було направлено повістку № 1032145 від 06.11.2024 року, який повернувся з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Проте це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до вказаного номера рекомендованого листа прийнято листа в Києві 11.11.2024 на поштовому відділенні 05300, а вручено його комусь у місті Кропивницький, за довіреністю на поштовому відділенні 25006. В оскаржуваній постанові зазначено про бланкетність статті, за якою його притягнуто до відповідальності, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотримувалась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим сами законодавчі приписи. В оскаржуваній постанові не вказано, яку конктертно норму Законів України «Про військовий обов`язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» було ним порушено, і його вина у вчиненні правопорушення, установленого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підтверджена належними доказами, що унеможливлює також притягнення його до адміністративної відповідальності. А відтак, позивач вимушений звернутись до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 березня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 , залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 27).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 , повернуто позивачеві, разом з доданими до нього документами (а.с. 30).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 травня 2025 року в адміністративній справі № 404/136/25 – задоволено. Ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 травня 2025 року в адміністративній справі № 404/136/25 – скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до Фортечного районного суду міста Кропивницького (а.с. 67-69).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 березня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 , залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 27).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 28 квітня 2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.73).

В свою чергу представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх. № 22577 від 11.05.2026 року), в якому заперечує проти позову. Вказує, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (дію стану подовжено) в Україні воєнний стан. Згідно з статтею 1 Закону України «Про оборону України» та статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це те, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошена та проводиться загальна мобілізація. За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Сили оборони реалізують повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування ії державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Громадяни за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

За обліковими даними позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_3 була направлена повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з вимогою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 19.11.2024 року, відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 належним підтвердженням оповіщення про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою, в порушення вимог абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за викликом у вказану дату не прибув. Згідно трекінгу поштового відправлення 0610204118917 (повістки) 06.11.2024 року оператором поштового відправлення проставлена відмітка «одержувач відсутній за вказаною адресою». У даній справі позивачу була направлена повістка засобами поштового зв`язку на адресу його місця проживання. Проте поштове відправлення повернулося з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Враховуючи приписи підпункту 2 пункту 41 Порядку, така відмітка є належним підтвердженням факту оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, позивач вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 13.12.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 1/15442. Позивач відмовився надавати пояснення та отримувати другий примірник зазначеного протоколу, про що свідками проставлено підписи. 20.12.2024 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення скоєного громадянином ОСОБА_1 . Від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 справу про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП розглядав т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_4 . Позивач будучи належним чином повідомлений, на розгляд справи не з`явився. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі громадянина ОСОБА_1 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 76-88).

Ппредставником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх. № 23885 від 18.05.2026 року), в якій останній наполягає на задоволенні позову (а.с. 89-90).

Представником відповідача подано до суду заперечення (на відповідь на відзив) (вх. № 24798 від 21.05.2026 року), в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні (а.с. 93-97).

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавав.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання розумності процесуальних строків розгляду справи, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 20 грудня 2024 року року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову № 1/15703 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с. 9-13).

Як вбачається із змісту вказаної постанови, 13.12.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1/15442 відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Національна поліція України за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 13.12.2024 року останнього було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.12.2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 було під особистий підпис доведено та вручено другий примірник повідомлення про запрошення до ІНФОРМАЦІЯ_6 для розгляду справи про адміністративне правопорушення № 1294. На розгляд справи, призначений на 20.12.2024 року об 11 год 15 хв ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений отримавши другий примірник повідомлення про розгляд справи № 1294 від 13.12.2024 року під особистий підпис. Клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило. Вивчивши матеріали адміністративної справи, керуючись нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи, що дії (бездіяльність) громадянина ОСОБА_1 беззаперечно містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Диспозиція частини 1 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Норма частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона; суб`єктивна сторона; суб`єкт.

Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.

Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 05.03.2025 року, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Таким чином, з 24.02.2022 року в Україні діє особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та встановлено, що на особливий період строк дії довідки з висновком ВЛК складає: в мирний час - 5 років; під час мобілізації та/або воєнного стану - 1 рік.

Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СП.

Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, за викликом.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, 13 червня 2024 року начальником відділення військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол № 1/15442 про адміністративне правопорушення, про те, що громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленям з описом вкладення та повідомленням про вручення з вимогою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 19.11.2024 року, відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 належним підтвердженням оповіщення про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме 23.11.2024 року, в порушення вимог абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за викликом у вказану дату не прибув, такими діями (бездіяльністю) вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особоивого періоду за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.87).

У вищевказаному протоколі №1/15442 від 13.04.2024 року підпис ОСОБА_1 відсутній. Зазначено, що протокол зачитано і озвучено за участі ОСОБА_1 .

Також відповідачем надано суду копію повідомлення про запрошення до ІНФОРМАЦІЯ_1 №1294 від 13.12.2024 року про те, що ОСОБА_1 для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення необхідно з`явитись 20.12.2024 року о 11 годині 15 хвилин за адресою: місто Кропивницький, вулиця Віктора Чміленка, будинок №47, кабінет №43, яке отримав ОСОБА_6 13.12.2024 року (а.с.83).

Крім того, відповідачем надано суду копію повістки №1032145 від 06.11.2024 року на ім`я ОСОБА_1 , якому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 19.11.2024 року о 14:00 год, для уточнення даних (а.с.86).

Згідно наданої суду копії конверта (поштове відправлення №061020411 встановлено, що зазначений конверт відправлено ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримувачем вказано: ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно довідки про причини повернення/доставлення конверт повернуто відправнику без вручення у зв`язку із «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 84).

В силу вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до пункту 41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Проаналізувавши наведені обставини та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних доказів підтвердження оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачених пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не надано, тому не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно зі статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункут 3 частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач належними і допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених вимог, водночас відповідач належним чином не доведено правомірність винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови №1/15703 від 20 грудня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закриття справи про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволено, відповідачем здійснена сплата судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 04.01.2025 року (а.с.19), вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_8 , як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись статтями 7, 245, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 6, 19-20, 72, 77, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову за справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №1/15703 від 20 грудня 2024 року, яка винесена тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка