Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №160/4619/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4619/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 р. у справі № 160/4619/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.03.2026 р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/4619/26 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області безпідставно відмовлено у призначені пенсії по втраті годувальника, тому просила суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, викладені у листі №0400-010314-6/224990 від 03.12.2025 р., рішенні від 24.10.2025 р. №0401049222 щодо відмови у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, починаючи з дати звернення із відповідною заявою від 29.08.2025 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 р. у справі №160/4619/26 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області викладені у листі № 0400-010314-6/224990 від 03.12.2025р., рішенні від 24.10.2025 р. № 0401049222 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч.4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ; визнано протиправним та скасовано рішенням від 24.10.2025 р. № 0401049222 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, починаючи з дати звернення із відповідною заявою від 29.08.2025 р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою системи «Електронний Суд» 11.05.2026 р. подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 12.05.2026 р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2026 р. у справі №160/4619/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 р. у справі №160/4619/26 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/4619/26.

Матеріали справи у справі №160/4619/26 надійшли до суду апеляційної інстанції 15.06.2026 р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026 р. у справі №160/4619/26 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 30.07.2026 р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 13.04.2026 р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 13.04.2026 р. у даній справі залишити без змін.

Відповідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач у справі, є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданим Кіровським РВ ДМУ УМВС України 14.03.2003 р. /а.с.13/.

ОСОБА_1 є матір`ю, ОСОБА_2 – батьком ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 про що складено відповідний актовий запис №350, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 /а.с.15/.

Повідомленням про смерть від 22.01.2024 р. №458 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив ОСОБА_1 про те, що її чоловік, розвідник-навідник групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_2 , 1978 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув при виконанні бойових завдань в районі н.п. Георгіївка, Донецької області /а.с. 16/.

Згідно довідки про причину смерті №366м/169дон від 22.01.2024 р. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок вибухової травми внаслідок військових дій.

Відповідно до актового запису №292 від 22.01.2024 р. про смерть – ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 /а.с. 17/.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2024 р. у справі №201/4973/24, що набрало законної сили 16.01.2025 р., встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , починаючи з 04.12.2021 р. по 18.01.2024 р.

29.08.2025 р. позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , на підставі п. «д» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.

Рішенням від 24.10.2025 р. №0401049222 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Закону № 2262-XII, мотивуючи тим, що органом державної реєстрації актів цивільного стану не зареєстровано шлюб позивача із ОСОБА_2 , згідно із ст. 21 Сімейним кодексом України.

Не погодившись з рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу третього ст.1 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Тобто, вказаний закон передбачає безумовну гарантію особам, які є членами сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти, отримати право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника встановлені ст.29 Закону України №2262-XII.

Так, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Відповідно до абз.2 ст.30 Закону №2262-XII незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Тобто, перебування на утриманні годувальника не є обов`язковою умовою для вказаної вище категорії осіб. Орган Пенсійного фонду України зобов`язаний призначити пенсію вказаній категорії осіб. При цьому, для дружини або чоловіка військовослужбовця необхідною ознакою є факт загибелі чи втрата безвісти саме в період проходження служби або пізніше внаслідок визначеного тілесного ушкодження чи хвороби під час служби.

Також відповідно до ст.30 Закону №2262-XII встановлено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює. Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті «а» статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту «д» частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.

Щодо доводів відповідача щодо відсутності у позивача зареєстрованого шлюбу, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Згідно з п.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 (далі - Порядок №3-1), заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім`ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії.

Відповідно до п. 6. Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Перелік документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються вказаний у п.10 Порядку №3-1. Серед загальних: заява, копія свідоцтва про смерть годувальника, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю, висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби), довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев`ятим пункту 7 цього Порядку.

Додатково передбачені й інші документи в залежності від категорії осіб, про яких йде мова в ст.30 Закону №2262-XII.

Зокрема, для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), зазначеним у пунктах «б», «в», «д» статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

- копія свідоцтва про шлюб;

- довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

- копія трудової книжки або довідка органів державної податкової служби про облік платника податків - суб`єкта підприємницької діяльності (для осіб, зазначених у пункті «д» статті 30 Закону.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), діду та бабусі, зазначеним у пунктах «б», «в», «г» статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

довідка МСЕК (за наявності групи інвалідності);

копія свідоцтва про народження померлого годувальника або рішення суду про встановлення родинних стосунків;

довідка уповноваженого органу з місця проживання або рішення суду про перебування на утриманні померлого годувальника (для призначення пенсії вітчиму або мачусі).

Отже, документи, які мають бути подані для отримання відповідного виду пенсії, повинні підтверджувати особисті відомості заявника, родинні відносини з померлим військовослужбовцем та причину його смерті. Серед них, наприклад, подається копія свідоцтва про одруження, рішення суду про встановлення родинних стосунків тощо.

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.1.2.2024 р. у справі №201/4973/24 встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 починаючи з 04.12.2021 р. по 18.01.2024 р., який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 при виконанні бойових завдань в районі н.п. Георгіївка, Донецької області.

Колегія суддів вважає, що рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, оскільки підтверджені фактичні шлюбні відносини позивача з загиблим військовослужбовцем не взяті відповідачем до уваги, оскільки на думку відповідача лише свідоцтво про шлюб може підтверджувати шлюбні відносини, що і стало підставою для відмови позивачу у призначені пенсії на заявлених умовах.

Таким чином, колегія суддів, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи, та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у цій справі, вважає, що суд першої інстанції, прийняв законне рішення про визнання протиправною бездіяльність відповідача та про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, починаючи з дати звернення із відповідною заявою від 29.08.2025 р.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, судом першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про часткове задоволення позовних вимог, а враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, не встановлено тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 13.04.2026 р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 р. у справі №160/4619/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та порядку, які встановлені ст.329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 05.08.2026 р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова