Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №160/3679/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3679/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року (суддя Сліпець Н.Є.) в справі № 160/3679/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець) (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ВЛК) про:

визнання протиправною та скасування постанови ВЛК №2025-0827-1547-0840-3 від 27 серпня 2025 року, якою його визнано придатним до військової служби;

визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язані з направленням його до військової частини без належного медичного огляду;

зобов`язання ВЛК провести повторний медичний огляд з урахуванням усіх наявних медичних документів;

зняти зі статусу СЗЧ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про:

визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення військово-лікарської експертизи з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року;

визнання протиправними дій щодо визначення придатності позивача до військової служби без проведення належного медичного обстеження, без направлення на додаткове обстеження та без врахування всіх наявних медичних документів;

зобов`язання відповідачів направити позивача на повторний військово-лікарський огляд до іншої ВЛК за місцем проживання позивача у Дніпропетровській області з проведенням повного медичного обстеження, консультацій профільних спеціалістів та врахуванням усіх наявних медичних документів.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував Положення №402 та безпідставно визначив неоскарження до ВЛК вищого рівня як самостійну підставу для відмови у позові, адже жодна норма Положення №402 не встановлює обов`язку попереднього адміністративного оскарження як обов`язкової умови звернення до суду.

Судом першої інстанції не враховано, що позивач був фактично позбавлений можливості звернутися до ВЛК вищого рівня, адже постанова ВЛК №2025-0827-1547-0840-3 прийнята 27.08.2025 року під час проходження позивачем військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , у той же день на підставі зазначеної постанови позивача направлено до військової частини.

При цьому відповідачем не надано доказів, що позивачу належним чином вручені постанова ВЛК, довідка ВЛК, картка медичного огляду, результати рентгенологічних досліджень, інші медичні документи, необхідні для підготовки скарги до ВЛК вищого рівня, а копії відповідних документів отримані лише після їх витребування судом у межах розгляду цієї справи.

Відповідно, суд першої інстанції безпідставно поклав на нього негативні наслідки дій самих відповідачів.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки грубим порушенням пункту 3.11 Положення №402, адже у матеріалах містилися докази наявності у нього хронічних захворювань (коксартроз III ступеня правого кульшового суглоба, коксартроз II ступеня лівого кульшового суглоба, рентгенологічно встановлені ознаки асептичного остеонекрозу (асептичного некрозу), попередні медичні висновки щодо тяжких захворювань шлунково-кишкового тракту), а ВЛК не направила позивача на додаткове обстеження, не забезпечила консультацію профільного ортопеда-травматолога, не встановила ступінь функціональних порушень, не провела повноцінну перевірку наявних медичних даних, що прямо суперечать пункту 3.11 Положення №402.

Вважає, що формальне проведення ВЛК суперечить меті військово-лікарської експертизи.

Зауважує, що судом першої інстанції не наведено мотивів відхилення доводів позивача, не враховано факту попереднього проходження ВЛК та наявності офіційно встановлених захворювань позивача, а також медичних документів, створених під час проходження військово-лікарського огляду у ІНФОРМАЦІЯ_3 у липні 2024 року, а також не усунув очевидну суперечність між висновками Дніпровської ВЛК та Мукачівської ВЛК.

У відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 просить залишити рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.08.2025 ОСОБА_1 , який перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Воловець), доставлено працівниками поліції до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Після уточнення військово-облікових даних позивача посадовими особами районного ТЦК та СП через Єдиний електронний реєстр військовозобов`язаних “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” встановлено, що ОСОБА_1 перебуваєте у вільних залишках та правом на відстрочку не користується.

27.08.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , під час якого складено картку обстеження та медичного огляду з метою визначення ступені придатності до військової служби під час мобілізації. Проведено загальний, біохімічний та серологічний аналіз крові, визначено групу крові та резус-фактор, здійснено загальний аналіз сечі, флюорографію органів грудної клітки, ЕКГ. За результатами медичного обстеження офтальмологом, ЛОРом, дерматовенерологом, психіатром ОСОБА_1 визнано здоровим, також наявні відмітки: терапевта - ст. 53 “б” Положення №402, діагноз K25.7, хірурга - ст. 61 “б”, 64 “в” Положення №402, діагноз М.16, М.47, невропатолога - ст. 23 “в” Положення №402, діагноз M54.8.

У вищевказані картці зазначено, що ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Внаслідок проведеного медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (Воловець) від 27.08.2025, складено довідку військово-лікарської комісії № 2025-0827-1547-0840-3 від 27.08.2025 року із зазначенням діагнозів:

“К25.7 Виразка шлунка, хронічна без кровотечі або перфорації

М16 Коксартроз [артроз кульшового суглоба]

М54.8 Інша дорсалгія

К22.6 Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром

Опис діагнозу: Виразкова хвороба, важкий перебій (ушивання перфоративної виразки). Рубнева деформация ГЕРХ цибулини. Синдром Мелорі-Вейса від 01.03.24. Коксартроз двобічний П (другого) ступенно. Помірне порушення функції ходи. Остеохондроз поперекового відділу хребта з дорсалією. Незначне порушення функції.”

Так, на підставі статті 61“б”, 53“б” графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ, ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, довідка військово-лікарської комісії № 2025-0827-1547-0840-3 від 27.08.2025 року до ВЛК вищого рівня не оскаржувалася та є чинною.

Позивачем не надано підтверджуючих документів, інших підстав для надання відстрочки від призову на військову службу, що не заперечується сторонами.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №2721 від 27.08.2025 ОСОБА_1 був включений до складу команди згідно поіменного списку №19331 від 27.08.2025 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом начальника вищевказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.08.2025 №2752 скасовано призов ОСОБА_1 на військову службу від 27.08.2025 №2721.

Наказом від 29.08.2025 №2756 ОСОБА_1 включено до складу команди згідно поіменного списку №19445 від 29.08.2025 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Скасовано призов ОСОБА_1 на військову службу від 29.08.2025 №2756 наказом начальника вищевказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.08.2025 №2769.

Згідно витягу з наказу від 30.08.2025 №2785 ОСОБА_1 включено до складу команди згідно поіменного списку №19537 від 30.08.2025 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2025 №2792 скасовано призов ОСОБА_1 на військову службу від 30.08.2025 №2785.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 31.08.2025 №2811 ОСОБА_1 був включений до складу команди згідно поіменного списку №19672 від 31.08.2025 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .

Згідно доповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 про факт втечі з команди солдата ОСОБА_1 , 01.09.2025 близько 22.50 годин під час стоянки автобусу на автомобільній заправці, неподалік військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , солдат ОСОБА_1 відлучився до вбиральні та втік в невідомому напрямку. Розшукові заходи проведені, позитивний результат відсутній. Збитків, загибелі людей немає. На момент складання довідки командуванням ІНФОРМАЦІЯ_2 службове розслідування не призначалось.

29.10.2025 зареєстровано кримінальне провадження № 62025140160001570 за ч.5 ст. 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці).

Врахувавши, що перевірка рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Суд першої інстанції зауважив, що дискреційні повноваження ВЛК щодо визначення придатності особи до служби у відповідних підрозділах не можуть бути підмінені судовим рішенням, а спірні питання щодо діагнозів мають вирішуватися в порядку підпорядкованості у ВЛК вищого рівня.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 провести повторний медичний огляд позивача з урахуванням усіх наявних медичних документів, суд першої інстанції зазначив, що за своєю правовою природою вона є похідною від первісної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК № 2025-0827-1547-0840-3 від 27.08.2025.

Судом першої інстанції зауважено, що при проведенні медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 було враховано стан здоров`я позивача, про що свідчить детальний опис діагнозів у довідці № 2025-0827-1547-0840-3 від 27.08.2025 (К25.7 Виразка шлунка, хронічна без кровотечі або перфорації; М16 Коксартроз [артроз кульшового суглоба]; М54.8 Інша дорсалгія; К22.6 Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром; опис діагнозу: Виразкова хвороба, важкий перебій (ушивання перфоративної виразки). Рубнева деформация ГЕРХ цибулини. Синдром Мелорі-Вейса від 01.03.24. Коксартроз двобічний П (другого) ступенно. Помірне порушення функції ходи. Остеохондроз поперекового відділу хребта з дорсалією. Незначне порушення функції), на підставі статей 61“б”, 53“б” графи ІІ Розкладу хвороб позивачу було встановлено категорію придатності до служби у військових частинах забезпечення, що спростовує твердження позивача про ігнорування його захворювань.

Зважаючи на те, що станом на день розгляду справи рішення ВЛК від 27.08.2025 позивачем у встановленому законом порядку (до ВЛК вищого рівня) не оскаржувалось, є чинним та обов`язковим до виконання, на момент призову позивач вважався придатним до служби та не мав документально підтверджених підстав для відстрочки, суд першої інстанції вважав, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні правові перешкоди для його призову на військову службу.

Стосовно позовної вимоги про зняття зі статусу СЗЧ суд першої інстанції зазначив таке.

Позивач самовільно відбув у невідомому напрямку під час його переміщення до місця дислокації військової частини НОМЕР_3 , до якої був направлений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.08.2025 № 2811, та не з`явився вчасно на службу без поважних причин (неприбуття за місцем призначення), вчинених в умовах воєнного стану, у зв`язку із наявністю ознак кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, 29.10.2025 за цим фактом було зареєстровано кримінальне провадження №62025140160001570 стосовно ОСОБА_1 .

Докази закриття вказаного кримінального провадження матеріали справи не містять, сторонами не доведено, судом не встановлено.

Процедура перевірки причин відсутності військовослужбовця (зокрема, поважності причин неявки) та фіксація статусу “СЗЧ”, внесення повідомлень правоохоронним органам і подальший рух військовослужбовця по службі (або призупинення виплат і забезпечення) за своєю правовою природою є виключними дискреційними повноваженнями військової частини (у цьому випадку - військової частини НОМЕР_3 ), до списків якої позивач зарахований з 02.09.2025.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем у межах цієї справи не висунуто жодних позовних вимог до військової частини НОМЕР_3 , а визначені ним відповідачі ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та його ВЛК) не наділені розпорядчими, командними чи технічними повноваженнями втручатися у внутрішній облік та кадрові рішення іншої військової структури після моменту зняття позивача з обліку ТЦК у зв`язку із призовом.

Крім того, порушене позивачем питання щодо зняття статусу СЗЧ безпосередньо пов`язане з оцінкою фактів, які вже є предметом розслідування у відкритому кримінальному провадженні за частиною п`ятою статті 407 КК України. З`ясування поважності причин неявки позивача до місця дислокації команди, встановлення наявності чи відсутності в його діях складу кримінального правопорушення мають здійснюватися уповноваженими органами досудового розслідування та судом загальної юрисдикції виключно в межах кримінального процесу за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Адміністративний суд не наділений процесуальними повноваженнями встановлювати факти, що мають юридичне значення для кримінального провадження, давати правову оцінку діям сторін у межах кримінального переслідування чи підміняти собою органи досудового розслідування. Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає механізмів втручання адміністративного суду у кримінальний процес, як і не наділяє його повноваженнями скасовувати процесуальні чи облікові статуси, пов`язані із відкритими кримінальними провадженнями.

Зважаючи на встановлену неналежність відповідачів за цією вимогою, а також обрання позивачем неналежного способу захисту прав, який прямо суперечить визначеному законом порядку вирішення військово-облікових та кримінально-процесуальних питань, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про "зняття зі статусу СЗЧ" задоволенню не підлягає як така, що в цій частині не пов`язана із захистом прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку визначених у справі відповідачів.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27 серпня 2025 року пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого проведено медичний огляд ОСОБА_1 , складено картку обстеження та медичного огляду з метою визначення ступені придатності до військової служби під час мобілізації; проведено загальний, біохімічний та серологічний аналіз крові, визначено групу крові та резус-фактор, здійснено загальний аналіз сечі, флюорографію органів грудної клітки, ЕКГ.

За результатами медичного обстеження офтальмологом, ЛОРом, дерматовенерологом, психіатром ОСОБА_1 визнано здоровим, також наявні відмітки: терапевта - ст. 53 «б» Положення №402, діагноз K25.7, хірурга - ст. 61 «б», 64 «в» Положення №402, діагноз М.16, М.47, невропатолога - ст. 23 «в» Положення №402, діагноз M54.8.

ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (Воловець) від 27 серпня 2025 року № 2025-0827-1547-0840-3 ОСОБА_1 встановлені наступні діагнози: К25.7 Виразка шлунка, хронічна без кровотечі або перфорації; М16 Коксартроз (артроз кульшового суглоба); М54.8 Інша дорсалгія; К22.6 Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром. Опис діагнозу: Виразкова хвороба, важкий перебій (ушивання перфоративної виразки). Рубнева деформация ГЕРХ цибулини. Синдром Мелорі-Вейса від 01.03.24. Коксартроз двобічний П (другого) ступенно. Помірне порушення функції ходи. Остеохондроз поперекового відділу хребта з дорсалією. Незначне порушення функції.

На підставі статті 61 «б», 53 «б» графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

ОСОБА_1 довідка військово-лікарської комісії № 2025-0827-1547-0840-3 від 27 серпня 2025 року до ВЛК вищого рівня не оскаржувалася.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частиною тринадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі – Положення № 402, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 установлено, що 2.1. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Пунктом 2.3 розділу І Положення №402 врегульоване питання діяльності Центральної військово-лікарської комісії, за підпунктом 2.3.1 якого ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до підпункту 2.3.4 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має, зокрема, право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

За положеннями підпункту 2.3.5 розділу І Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Пункт 2.4 розділу І Положення №402 визначає питання діяльності ВЛК регіону, відповідно до підпункту 2.4.3 якого за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.

Згідно з підпунктом 2.4.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;

контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

Підпунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 установлено, що ВЛК регіону має, зокрема, право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6 розділу І Положення №402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 розділу І Положення №402).

Згідно з підпунктом 2.5.1 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до підпункту 2.5.3 розділу І цього Положення до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК (підпункт 2.5.4 розділу І Положення №402).

Підпунктом 2.8.1 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2 розділу І Положення №402)

Відповідно до підпункту 2.8.3 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (підпункт розділу І 2.8.4 Положення №402).

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (підпункт 2.8.5 розділу І Положення №402).

Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК регулюється главою 3 розділу І Положення № 402.

Вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються ?Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962 (пункт 3.1).

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян» (пункт 3.2).

Згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення”.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”.

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у ?пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Отже, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402, з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Відповідно до Положенням № 402 ВЛК ТЦК та СП не наділені повноваженнями змінювати своє рішенні.

Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Згідно з Положенням № 402 у разі незгоди із рішеннями ВЛК ТЦК та СП як позаштатних ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

Судом установлено, що позивачем не оскаржено рішення позаштатної ВЛК (ВЛК ТЦК та СП) до регіональної ВЛК, як й не оскаржено рішення до ЦВЛК, доказів протилежного позивачем не надано.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а сформулював правову позицію, за якою перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Застосовуючи наведений висновок Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що перевірка рішення постійно діючої військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Доводи апелянта про непроведення належного огляду позивача, не прийняття до уваги наявності у нього захворювань, не надання належної оцінки стану його здоров`я, тобто не дотримання процедури проведення ВЛК медичного огляду, суд відхиляє, адже висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ґрунтується на тому, що саме позивачем не дотримано процедуру оскарження результатів медичного огляду.

Крім того, суд зауважує, що ВЛК враховані наявні у позивача захворювання та зроблено висновок про придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони на підставі статей 61 «б», 53 «б» графи ІІ Розкладу хвороб.

Суд відхиляє доводи апелянта стосовно того, що жодна норма Положення №402 не встановлює обов`язку попереднього адміністративного оскарження як обов`язкової умови звернення до суду, неврахування судом першої інстанції, що він був фактично позбавлений можливості звернутися до ВЛК вищого рівня через те, що одразу після проходження ВЛК він був направлений до військової частини, недоведеності факту вручення йому постанови та довідки ВЛК, адже ці доводи не спростовують самого факту не оскарження позивачем постанови ВЛК в адміністративному порядку як підстави для звернення до суду зі спірного питання.

Стосовно неврахування судом першої інстанції порушенням пункту 3.11 Положення №402 через неврахування наявних у позивача захворювань, не направлення позивача на додаткове обстеження, не забезпечення консультації профільних спеціалістів, як й неврахування медичних документів, створених під час проходження військово-лікарського огляду у ІНФОРМАЦІЯ_3 у липні 2024 року, не усунення очевидної суперечності між висновками Дніпровської ВЛК та Мукачівської ВЛК, суд ще раз зазначає, що ВЛК враховані наявні у позивача захворювання та зроблено висновок про придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони на підставі статей 61 «б», 53 «б» графи ІІ Розкладу хвороб.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язані з направленням позивача до військової частини без належного медичного огляду та зобов`язання ВЛК провести повторний медичний огляд з урахуванням усіх наявних медичних документів є похідними від вимог про протиправність висновку ВЛК, тому обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Апелянтом не приведено доводів у спростування висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги про «зняття зі статусу СЗЧ», тому судом не надається оцінка висновкам суду першої інстанції в цій частині.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач у вимогах апеляційної скарги просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про:

визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення військово-лікарської експертизи з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року;

визнання протиправними дій щодо визначення придатності позивача до військової служби без проведення належного медичного обстеження, без направлення на додаткове обстеження та без врахування всіх наявних медичних документів;

зобов`язання відповідачів направити позивача на повторний військово-лікарський огляд до іншої ВЛК за місцем проживання позивача у Дніпропетровській області з проведенням повного медичного обстеження, консультацій профільних спеціалістів та врахуванням усіх наявних медичних документів.

Тобто апелянтом заявлені вимоги, які не заявлялись в позові та не розглядались судом першої інстанції, адже такими вимогами були:

визнання протиправною та скасування постанови ВЛК №2025-0827-1547-0840-3 від 27 серпня 2025 року, якою його визнано придатним до військової служби;

визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язані з направленням його до військової частини без належного медичного огляду;

зобов`язання ВЛК провести повторний медичний огляд з урахуванням усіх наявних медичних документів;

зняти зі статусу СЗЧ.

Частиною п`ятою статті 308 КА України установлено, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Отже, оскільки заявлені в апеляційній скарзі вимоги (про визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення військово-лікарської експертизи з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року; визнання протиправними дій щодо визначення придатності позивача до військової служби без проведення належного медичного обстеження, без направлення на додаткове обстеження та без врахування всіх наявних медичних документів; зобов`язання відповідачів направити позивача на повторний військово-лікарський огляд до іншої ВЛК за місцем проживання позивача у Дніпропетровській області з проведенням повного медичного обстеження, консультацій профільних спеціалістів та врахуванням усіх наявних медичних документів) не заявлялись позивачем в позовній заяві, не розглядались судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не розглядає вимоги, заявлені позивачем в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в справі № 160/3679/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в справі № 160/3679/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 05 серпня 2026 року та відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов