Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №340/8544/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8544/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 в адміністративній справі №340/8544/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн. гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 1 млн. гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2020 року по 24.12.2020 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . З 28.12.2020 року по 18.10.2023 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З 19.10.2023 року по 03.04.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Наголошено, що за час проходження служби брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій, що підтверджується відповідними довідками. 11.02.2025 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №153, відповідно до пункту 4 якої, він має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень. Позивачем також зазначено, що він з цього приводу звертався до відповідача, проте, йому відмовлено в отриманні такої винагороди. Позивач вважає таку відмову протиправною.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн. гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 1 млн. гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не відповідає сукупності імперативних критеріїв, визначених п. 4 Постанови № 153. Зокрема, позивача було прийнято на військову службу за контрактом 31 липня 2020 року, тобто до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022. Крім того, на момент набрання чинності Постановою № 153 позивач вже був звільнений з військової служби за станом здоров`я (наказ від 24.03.2025 № 63-рс, виключений зі списків 03.04.2025), у зв`язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати спірної допомоги.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 31.07.2020 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України строком на 3 роки. В подальшому дію контракту було пролонговано в період дії воєнного стану, тобто фактично з 31.07.2023 року контракт укладено на новий строк.

З 31.07.2020 року по 24.12.2020 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

З 28.12.2020 року по 18.10.2023 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З 19.10.2023 року по 03.04.2025 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Під час перебування на службі у військовій частині НОМЕР_1 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 08.05.2023 року по 01.06.2023 року, з 12.07.2023 року по 13.09.2023 року, що підтверджується довідкою № 631/43 від 10.01.2025 року, виданою відповідачем.

13.09.2023 року позивач отримав бойове поранення за обставин безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою №631/37/2/1016 від 20.09.2023 року.

06.11.2024 року згідно з Свідоцтвом про хворобу № 813-Т, позивач визнаний непридатним до військової служби із виключенням із військового обліку у зв`язку із пораненнями, отриманими 13.09.2023 року за безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

31.01.2025 р. позивач отримав статус особи з інвалідністю І група внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 , довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №750345 від 10.12.2024 р.

В листопаді 2025 року позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо виплати 1 млн. грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Листом від 17.11.2025 № 631/6864 «Про надання роз`яснення на звернення ОСОБА_1 », відповідачем повідомлено позивача про відмову у здійсненні виплати, оскільки контракт було укладено 28.12.2020 р.

Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем були дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) станом на 13.02.2025 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 ; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно менше шести місяців у зв`язку із наявністю поранення; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Так, Постанова КМУ №153 і затверджений нею Порядок регламентують виплату до 1 млн. грн. військовослужбовцям віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом під час воєнного стану в бойових умовах. Виплата надається одноразово за умови 6 місяців участі (або пропорційно, або повністю у разі травм/поранень). Механізм виплати прописаний у постанові, а порядок реалізації у доданому Порядку, який визначає умови та строки виплат, підстави як для отримання, так і для відмови.

Згідно п.3 Постанови №153, учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Національна гвардія;

Державна прикордонна служба;

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до п. 4 Постанови № 153, громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Із аналізу норм Постанови № 153 вбачається, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Збройних Сил, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

В свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, у зв`язку з їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;

2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;

4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.

Отже, суд апеляційної інстанції наголошує, що законодавець у Постанові № 153 чітко окреслив коло суб`єктів, на яких розповсюджується дія даного експериментального проекту. Метою Постанови № 153 є стимулювання та мотивація громадян до вступу на військову службу саме в умовах підвищеного ризику під час дії воєнного стану.

Повертаючись до справи, яка переглядається, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач на момент набрання чинності постанови КМУ №153 брав безпосередню участь у бойових діях сукупно менше шести місяців у зв`язку із наявністю поранення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби 31 липня 2020 року, тобто до запровадження воєнного стану в Україні (24.02.2022).

Момент прийняття або призову на військову службу є юридично значущою обставиною, яка прямо визначає наявність або відсутність суб`єктивного права на отримання виплати за Постановою № 153. Колегія суддів зазначає, що норми Постанови № 153 не підлягають розширеному тлумаченню, а розповсюдження пільг на осіб, які уклали контракт до 24.02.2022, суперечить буквальному змісту та нормативній меті прийнятого акта.

В даному випадку, необхідно чітко довести відповідність позивача критеріям Постанови КМУ № 153 від 11 лютого 2025 року.

Постанова КМУ № 153 від 11 лютого 2025 року запровадила експериментальний проект, головний юридичний нюанс у даному випадку полягає в тому, що старий контракт фізично та юридично не міг укладатися «на досягнення мети» цього проекту, крім того, враховуючи, що позивач був прийнятий на строкову службу до військової частини Національної гвардії України ще 19.11.2020 року.

Постанова № 153 створювалася як фінансовий інструмент стимулювання нових контрактів або залучення нових людей у віці 18 - 25 років під час воєнного стану. Ті, хто уклав контракт задовго до лютого 2025 року, проходили службу на загальних підставах, відповідно до чинного на той момент законодавства.

На думку колегії суддів, за таких обставин, Військова частина НОМЕР_1 , діючи як суб`єкт владних повноважень, правомірно відмовила позивачу у виплаті зазначеної грошової допомоги, дотримуючись вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та приписів Постанови № 153.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 в адміністративній справі №340/8544/25 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова