Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №340/4653/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4653/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року в адміністративній справі №340/4653/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій а Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887, про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення а інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 13.02.2025 по 15.04.2025;

- зобов`язати відповідача надати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій а Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887, про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення а інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 13.02.2025 по 15.04.2025;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.11.2023 по 29.04.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.11.2023 по 29.04.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.02.2025 по 15.04.2025 пропорційно дням в розрахунку на місяць, за час безпосередньої участі у бойових діям;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.02.2025 по 15.04.2025 пропорційно дням в розрахунку на місяць, за час безпосередньої участі у бойових діям.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі часу переміщення між ними) та у відпустці для лікування після поранення у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій, за період з 13.11.2023 по 29.04.2024.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 гривень, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі часу переміщення між ними) та у відпустці для лікування після поранення у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій, за період з 13.11.2023 по 29.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 13.02.2025 по 15.04.2025, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року в цій частині та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначив, що у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву представником позивача зазначено, що перебування позивача на бойових позиціях та виконання бойових завдань у період з 13.02.2025 року по 21.04.2025 року, підтверджується нотаріально засвідченою заявою свідка ОСОБА_2 , який у період з 13.02.2025 року по 21.04.2025 року разом з позивачем проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , вносив відомості про бойові чергування військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у журнал спостережень (вахтовий журнал) та який засвідчив, що позивач у період з 13.02.2025 року по 21.04.2025 року виконував бойові завдання знаходячись на бойових позиціях. Також перебування позивача на бойових позиціях та виконання бойових завдань у період з 13.02.2025 року по 21.04.2025 року, підтверджується скріншотами мобільного телефону позивача, у яких зазначено, що відповідальна особа військової частини НОМЕР_1 доводить до відома інформацію військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 про залучення останніх у чергування (нарядах) спостережного пункту та вогневої позиції у відповідні дати. Також послався на те, що відповідач не надав суду журнал спостережень (вахтовий журнал), у якому містяться підписи позивача про чергування, чим порушив обов`язок доказування (ч. 2 ст. 77 КАС України). Також зауважив, що сам по собі висновок ВЛК від 06.02.2025 № 625 не означав автоматичного припинення служби, оскільки свідоцтво про хворобу № 118 було складено лише 22.03.2025, а з наказу про виключення зі списків частини № 112 вбачається, що позивача виключено лише 15.04.2025, що свідчить про перебування на військовій службі у спірний період.

Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 19.03.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 21 від 19.03.2022.

Довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 31.01.2025 № 223 встановлено періоди безпосередньої участі позивача у заходах з оборони Держави у 2022-2024 роках на території Херсонської області.

Довідкою командира військової частини НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25.11.2023 № 974 підтверджено, що 13.11.2023 під час виконання бойового завдання у зоні проведення бойових, на лівому березі р. Дніпро біля м. Херсон, позивач отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

13.11.2023 позивачу надано первинну медичну допомогу.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 17612 підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 14.11.2023 по 28.11.2023 із основним діагнозом: S92.9 МВТ (13.11.2023р.).

Згідно з довідкою ВЛК КНП "Міська клінічна лікарня № 11" від 28.11.2023 № 788 травма є легкою та пов`язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Відповідно до відпускного квитку № 1163 від 28.11.2023 позивачу надано відпустку для лікування після поранення з 29.11.2023 по 28.12.2023.

Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 28.12.2023 № 2045 травма відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Відповідно до відпускного квитку № 1288 від 29.12.2023 позивачу надано відпустку для лікування після поранення з 29.12.2023 по 27.01.2024.

З 24.01.2024 позивач проходив військово-лікарську комісію.

Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 30.01.2024 № 348 травма відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Відповідно до відпускного квитку № 150 від 31.01.2024 позивачу надано відпустку для лікування після поранення з 31.01.2024 по 29.02.2024.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 455 підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 09.02.2024 по 22.02.2024, супутній діагноз: стан після ВТ.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 612 підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 23.02.2024 по 13.03.2024, основний діагноз: стан після ВТ.

13.03.2024 позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії.

Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 29.04.2024 № 1780 травма відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.

Випискою із епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 61 підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 03.01.2025 по 06.02.2025, супутній діагноз: стан після ВТ.

Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 06.02.2025 № 625 травма відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини, потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше тридцяти календарних днів. Має потребу в одному супроводжуючому.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.04.2025 №21-РС позивача звільнено у відставку за станом здоров`я.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.04.2025 №112 позивача з 15.04.2025 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Відмовляючи в частині вимог за період з 13.02.2025 по 15.04.2025, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів первинного обліку (бойових наказів, розпоряджень, журналів бойових дій, бойових донесень, рапортів), які підтверджують виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань. Скріншоти з мобільного телефону та нотаріально засвідчена заява свідка не є належними документами службового обліку. Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача надати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887), суд дійшов висновку, що згідно з довідкою ВЛК від 06.02.2025 № 625, позивача було визнано непридатним до військової служби з звільненням від виконання службових обов`язків за станом здоров`я, що об`єктивно, на думку суду, виключало можливість залучення його до виконання бойових завдань у спірний період.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-ХІІ), у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок № 260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Цього ж дня Президент України видав Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким оголошено проведення загальної мобілізації.

На виконання вказаних Указів Президента України Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі – Постанова № 168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах, зокрема:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 додаткова винагорода у збільшеному розмірі є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується у період дії воєнного стану залежно від фактичного характеру проходження військової служби.

Зазначена винагорода підлягає виплаті військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, тобто фактично виконують бойові (спеціальні) завдання у визначених районах їх проведення та перебувають у зоні здійснення таких заходів.

Підтвердження факту безпосередньої участі у таких заходах здійснюється на підставі первинних службових документів, що фіксують залучення військовослужбовця до виконання відповідних завдань, зокрема бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій, ведення оперативної обстановки, бойових донесень, рапортів (донесень) командирів підрозділів та інших документів, які відображають фактичну участь у виконанні бойових або спеціальних завдань.

У розумінні ст. 73, 74, 76 КАС України, належними, допустимими та достовірними доказами фактичного виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцем можуть бути виключно первинні документи військового обліку та бойового управління, складені у встановленому порядку уповноваженими посадовими особами військової частини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем скріншоти з мобільного телефону (неформальні листування у месенджерах) та заява свідка (показання іншого військовослужбовця) не належать до документів офіційного військового обліку; не мають статусу документів з обмеженим доступом або документів бойового управління та за своєю юридичною природою не є допустимими доказами для підтвердження юридичного факту безпосередньої участі у бойових діях, для якого нормативно-правовими актами встановлено спеціальний порядок документального фіксування.

Колегія суддів також враховує факт наявності довідки ВЛК від 06.02.2025 № 625, якою позивача було визнано непридатним до військової служби з звільненням від виконання службових обов`язків за станом здоров`я та зазначає, що за загальним правилом військового права, постанова ВЛК про непридатність до військової служби з вимогою звільнення від виконання службових обов`язків звільняє військовослужбовця від виконання бойових або навчально-бойових завдань, оскільки за станом здоров`я така особа не залучається до виконання обов`язків військової служби. Перебування позивача у списку особового складу військової частини до видачі наказу по стройовій частині від 15.04.2025 № 112 свідчить лише про факт проходження ним військової служби, проте сам по собі факт перебування у списку особового складу військової частини не тотожний виконанню бойових завдань на лінії бойового зіткнення.

Посилання апелянта на те, що відповідач не надав журнал спостережень, не спростовує того факту, що позивачем не надано жодного офіційного розпорядчого чи бойового документа, який підтверджував би правомірність видачі наказу про його залучення до бойових дій після визнання його непридатним за висновком ВЛК від 06.02.2025 № 625.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди за Постановою № 168 в розмірі до 100 000 грн за період з 13.02.2025 по 15.04.2025.

Щодо вимоги апелянта про зобов`язання відповідача надати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887), колегія суддів зазначає наступне.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837) (далі – Порядок № 413) визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Даним Порядком передбачено оформлення довідки за формою згідно з додатком 6, яка є елементом процедури встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та використовується саме для цілей набуття (підтвердження) статусу учасника бойових дій.

За змістом форми такої довідки (додаток 6 до Порядку № 413), остання видається на підставі та із зазначенням документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції наголошує, що оформлення та видача довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, є безумовним правовим наслідком підтвердженого належними та допустимими доказами факту залучення особи до здійснення заходів із забезпечення оборони України. Проте, з огляду на відсутність у матеріалах справи первинних документів бойового обліку (наказів, розпоряджень, журналів бойових дій, бойових донесень), які б беззаперечно засвідчували виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у період з 13.02.2025 по 15.04.2025, у військової частини НОМЕР_1 були відсутні законні підстави для видачі такої довідки. Відтак, позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії за відсутності належного нормативно-правового та фактичного обґрунтування є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року в адміністративній справі №340/4653/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов