Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №280/1336/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1336/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в справі № 280/1336/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), військової частини НОМЕР_1 про:

визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування відстрочки від призову від військової служби;

визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині направлення його для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації як військовозобов`язаного до складу військової частини НОМЕР_1 ;

визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування його до списків особового складу частини та на всі види забезпечення;

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 270 від 29.01.2026 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період“ в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з урахуванням висновків суду.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт звертає увагу, що до повноважень командира військової частини НОМЕР_1 не належить право видавати накази по особовому складу, тобто право приймати військовослужбовців на військову службу та право звільняти їх з військової служби. З питань проходження військової служби командир військової частини НОМЕР_1 уповноважений приймати накази по стройовій частині, якими можуть бути вирішені питання щодо включення військовослужбовця до списків особового складу військової частини чи виключення зі списків особового складу військової частини. При цьому накази по стройовій частині можуть прийматися лише на підставі та після видання наказу по особовому складу. Тобто в разі, якщо командиром військової частини НОМЕР_1 відповідно до резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2026 буде прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, то останнє буде вчинене з явним перевищенням повноважень, що тягне за собою встановлену законом кримінальну відповідальність.

Судом першої інстанції в задоволення вимоги про визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу та про призначення позивача на посаду відмовлено, ухвалено рішення про зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби, тобто ухвалено рішення без вирішення питання про наявність (відсутність) протиправності діях командування військової частини НОМЕР_1 при зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 , тому вважає, що рішення щодо обов`язку командира військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби ухвалено із перевищенням меж, визначених ст. 5 КАС України.

Ухваливши рішення про звільнення позивача з військової служби, судом першої інстанції фактично вирішено питання щодо прав та обов`язків командира військової частини НОМЕР_3 , адже саме до повноважень командира військової частини НОМЕР_3 відноситься право видавати наказ по особовому складу про звільнення військовослужбовців з військової служби. Саме на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) №23-РС від 02.02.2026 ОСОБА_1 звільнено з посади солдата резерву запасної роти у військовій частина НОМЕР_2 та призначення на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів роти протидії інфраструктурі безпілотних літальних апаратів противника військової частини НОМЕР_1 . Фактично суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки військової частини НОМЕР_3 , не залучивши її до участі в розгляді справи.

Позивач рапорт з проханням звільнити з військової служби із зазначенням правових підстав та долученням документів на підтвердження викладених фактів до командування військової частини НОМЕР_1 не подавав.

Суд першої інстанції перебрав на себе дискреційні повноваження військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність ви відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби без проведення оцінки правомірності дій командування військової частини НОМЕР_1 .

Звертає увагу на сталу позицію Верховного Суду, що наявність порушень мобілізаційної процедури не змінює встановленого законом порядку та підстав звільнення з військової служби після набуття особою статусу військовослужбовця.

У відзиві позивач просить залишити рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору № 25/Л/2024 року від 01.07.2024 року про надання освітніх послуг з навчання лікаря – інтерна між вищим навчальним закладом, закладом охорони здоров`я та фізичною (юридичною) особою від 01.07.2024 Позивач навчається на медичному факультеті – “Хірургія”.

Згідно п. 1.5 Договору строк надання освітніх послуг, на першому році навчання становить: 13 місяців з 01.09.2024 року по 30.11.2024 року, на другому році навчання становить 9 місяців з 14.01.2026 року 31.03.2026, на третьому році становить 3 місяця з 01.04.2027 по 30.06.2027. Згідно дати закінчення навчання, яка зазначена в договорі, такою датою є 31.07.2027.

Наказом ректора Запорізького державного медико–фармацевтичного університету №271-і від 01.07.2024 наказано зарахувати ОСОБА_1 , випускника ЗДМФУ 2024 року, в інтернатуру на умовах договору про навчання № 25/Л/2024 від 01.07.2024 року за спеціальності “Хірургія” з 01.08.2024року по 31.07.2027 року.

Згідно довідки № 42 від 27.01.2026 року, яка видана позивачу Державним медико – фармацевтичним університетом, позивач дійсно проходить інтернатуру в Запорізькому державному медико – фармацевтичному університеті, спеціальність “Хірургія” за договором про навчання № 25/л/2024 від 01.07.2024 року. Термін навчання: з 01.08.2024 року по 31.07.2027 року (денна форма навчання). Вказана довідка видана згідно з Додатком № 5 до Порядку Переліку документів, що надаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та згідно з п. 61 Постанови КМ України № 560 від 16.05.2024 року.

Згідно довідки № 6.1-18/38 від 28.01.2026 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством “Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради (КНП “ЗОКЛ” ЗОР), ОСОБА_1 дійсно проходить практичну частину підготовки в інтернатурі в комунальному некомерційному підприємстві “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради по посаді лікаря – інтерна з хірургії з 01.08.2024 року та прийнятий на відповідну посаду згідно договору від 01.07.2024 року № 25/д/2024 по теперішній час. Термін інтернатури з 01 серпня 2024 року по 30 червня 2027 року.

Згідно наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 копії протоколу №34 засідання комісії з надання відстрочок від призову на військову службу від 26.08.2025 ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” .

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №396332/32 від 29.05.2025, ОСОБА_1 як здобувачу освіти на підставі абз. 1 ч.3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” була надана відстрочка від призову на військову службу на підставі протоколу №34 від 26.08.2025 на строк до 25.02.2026.

Згідно наданої суду також самим ІНФОРМАЦІЯ_3 копії заяви ОСОБА_1 від 25.08.2026 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу, яка місить вхідний штамп ІНФОРМАЦІЯ_5 з резолюцію “До опрацювання”, позивач просив надати йому відстрочку саме а підставі документів, що підтверджують факт наявності у нього відповідного права у зв`язку з навчанням в інтернатурі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи скріншоту з “Резерв ID” станом на 15.01.2026 ОСОБА_1 має відстрочку до 02.02.2026.

16.01.2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 1 відповідно до п. 38 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 надійшло повідомлення від Закладу професійної освіти “Запорізький професійний коледж моди і стилю” повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_1 . У повідомленні зазначено про те, що військовозобов`язаного ОСОБА_1 відраховано 02.01.2026 згідно наказу від 02.01.2026 року №2 “В-УДЗ”.

На підставі отриманого повідомлення про зміну облікових даних від Закладу професійної освіти “Запорізький професійний коледж моди і стилю” відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів були внесені відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. При цьому у відзиві відповідач 1 посилався на те, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 про скасування відстрочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від призову від військової служби, який просить скасувати позивач, начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 не видавався оскільки видання наказу про скасування відстрочки новими змінами до Порядку №560 не передбачено.

29.01.2026 приблизно о 9.00 під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військового квитка або в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка. Своїми діями (бездіяльністю) громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, пункт 25 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період”, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 “Про загальну мобілізацію” (зі змінами), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію на особливий період. Після чого був доставлений на ІНФОРМАЦІЯ_9 (об`єднаний обласний мобілізаційний центр) для складання протоколу про адміністративного правопорушення та проходження військово лікарської комісії яку успішно пройшов та був визнаний придатним до військово служби.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , користувався правом на відстрочку від призову на військову службу з 26.08.2025 року відповідно протоколу №34.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ,,ОБЕРІГ”, зазначену особу було відраховано 02.01.2026 року, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_10 прийнято рішення про скасування відстрочки від призову . Відомості щодо скасування відстрочки зберігаються в ІНФОРМАЦІЯ_11 .

У подальшому, під час встановлення обставин 29.01.2026 року, у особи були відсутні документи, що підтверджують наявність відстрочки або права на її отримання. Також через мобільний застосунок ,,Резерв” відповідну відстрочку отримано не було.

Крім того, згідно інформації з Єдиного державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня інформація про надання ОСОБА_1 відстрочки автоматично.

Коли було встановлено, що підстав для відстрочки особа немає його було направлено до представників частини НОМЕР_2 на співбесіду в ході спілкування представники частини ще раз аналізували всі наявні документи ОСОБА_1 після чого згідно витягу з наказу № 270 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 був призваний на військову службу 29.01.2026 року та відправлений до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 270 від 29.01.2026 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період“ ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено до військової частини НОМЕР_2 .

Наказом (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 №38 від 07.02.2026, ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі: наказу командира військово частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 23-РС від 02.02.2026 , припису командира військової частини НОМЕР_2 від 04.02.2026 №1772/2339, рапорту солдата ОСОБА_1 №993 від 07.02.2026 (а.с. 190).

Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що відстрочка була надана позивачу на строк до 25 лютого 2026 року саме з підстав того, що позивач зарахований на навчання до інтернатури, а не у зв`язку з його навчанням у Закладі професійної освіти “Запорізький професійний коледж моди і стилю”, тому отримане відповідачем 1 повідомлення про зміну облікових даних від Закладу професійної освіти “Запорізький професійний коледж моди і стилю” відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів були внесені відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період що залишилось поза увагою відповідача 1 та призвело до прийняття протиправного наказу про призов позивача.

Суд першої інстанції наголосив, що відповідачі 1 та 2 беззаперечно володіли інформацією щодо наявності у позивача дійсної відстрочки з 26.08.2025 року, а також володіли інформацією, що такий є особою, зарахованою на навчання до інтернатури з терміном інтернатури по 30 червня 2027 року а також прийнятий на посаду лікаря-інтерна з хірургії в комунальному некомерційному підприємстві “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, будучі обізнаним про наявність в нього відстрочки, погодився вступити до лав ЗСУ в добровільному порядку.

Врахувавши, що на момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 270 від 29.01.2026 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період“, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено до військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до "завершення мобілізації", суд першої інстанції вважав, що приймаючи наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації у зв`язку з протиправними діями відповідача 1 щодо внесення до реєстру неправдивих та безпідставних відомостей про скасування позивачу відстрочки, відповідач 2 також діяв протиправно, відтак дії відповідача 2 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 слід визнати протиправними.

З метою належного захисту прав позивача суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 270 від 29.01.2026 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період“ в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку позовним вимогам зобов`язального характеру та встановивши відсутність законних підстав для мобілізації позивача 29.01.2026, а також враховуючи те, що ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” не містить такої підстави для звільнення як особи, зараховані на навчання до інтернатури, суд першої інстанції дійшов до висновку, що слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з урахуванням висновків суду, а позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення задоволенню не підлягають, оскільки з урахуванням обставин справи достатнім та належним способом захисту права позивача є саме зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з урахуванням висновків суду.

Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду першої інстанції оскаржено в повному обсязі, проте апелянтом приведено доводи виключно в частині неправильності висновків суду щодо вирішення позовних вимог, звернутих до військової частини НОМЕР_1 .

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 навчається на медичному факультеті за спеціальністю «Хірургія» Запорізького державного медико–фармацевтичного університету з 01 вересня 2024 року, датою закінчення навчання відповідно до договору № 25/Л/2024 року від 01 липня 2024 року про надання освітніх послуг з навчання лікаря – інтерна, є 31 липня 2027 року.

Наказом ректора Запорізького державного медико–фармацевтичного університету №271-і від 01 липня 2024 року наказано зарахувати ОСОБА_1 , випускника ЗДМФУ 2024 року, в інтернатуру на умовах договору про навчання № 25/Л/2024 від 01 липня 2024 року за спеціальності «Хірургія» з 01 серпня 2024 року по 31 липня 2027 року.

Згідно з довідкою № 42 від 27 січня 2026 року, виданою позивачу Державним медико-фармацевтичним університетом, ОСОБА_1 проходить інтернатуру в Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті, спеціальність «Хірургія», за договором про навчання № 25/л/2024 від 01 липня 2024 року; термін навчання: з 01 серпня 2024 року по 31 липня 2027 року (денна форма навчання). Довідка видана згідно з Додатком № 5 до Порядку Переліку документів, що надаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та згідно з пунктом 61 Постанови Кабінету Міністрів країни № 560 від 16 травня 2024 року.

Довідкою № 6.1-18/38 від 28 січня 2026 року, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради» (далі - КНП «ЗОКЛ» ЗОР), підтверджено, що ОСОБА_1 проходить практичну частину підготовки в інтернатурі в КНП «ЗОКЛ» ЗОР на посаді лікаря-інтерна з хірургії з 01 серпня 2024 року, прийнятий на відповідну посаду згідно з договором від 01 липня 2024 року № 25/д/2024 по теперішній час. Термін інтернатури - з 01 серпня 2024 року по 30 червня 2027 року.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №396332/32 від 29 травня 2025 року ОСОБА_1 як здобувачу освіти на підставі абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надана відстрочка від призову на військову службу на підставі протоколу №34 від 26 серпня 2025 року на строк до 25 лютого 2026 року.

У додатку «Резерв ID» станом на 15 січня 2026 року наявна інформація, що ОСОБА_1 має відстрочку до 02 лютого 2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 16 січня 2026 року отримано повідомлення від Закладу професійної освіти «Запорізький професійний коледж моди і стилю» про зміну облікових даних ОСОБА_1 , а саме про відрахування військовозобов`язаного ОСОБА_1 02 січня 2026 року згідно з наказом від 02 січня 2026 року №2 «В-УДЗ».

До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 270 від 29 січня 2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено до військової частини НОМЕР_2 (а.с. 141 т.1).

Приписом №1772/2339, виданим військовою частиною НОМЕР_2 04 лютого 2026 року, запропоновано солдату ОСОБА_1 , 04 лютого 2026 року вибути до військової частини НОМЕР_1 , строк прибуття – 07 лютого 2026 року; підстава – наказ командира військової частини НОМЕР_4 від 04 лютого 2026 року №37/дск (по стройовій частині) (а.с. 188 т.1).

Наказом (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 №38 від 07 лютого 2026 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військово частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 23-РС від 02.02.2026 року, припису командира військової частини НОМЕР_2 від 04.02.2026 року №1772/2339, рапорту солдата ОСОБА_1 №993 від 07.02.2026 року (а.с. 190 т.1).

Згідно з витягом з наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 грудня 2025 року №367 (а.с. 191 т.1) відповідно до спеціальної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.11.2025 №д-3221/146/дск, наказу командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України «Про проведення додаткових організаційних заходів у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України у 2025 році» від 23.11.2025 №50дск, наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.11.2025 №314/нод/дск з 29 грудня 2025 року військова частина НОМЕР_1 перейшла до складу військової частини НОМЕР_3 .

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання наявності підстав для зобов`язання військову частину звільнити позивача з військової служби з підстав протиправності мобілізації позивача.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діє й на час апеляційного перегляду справи.

Пунктом 1 розділу Х Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743 (далі - Інструкція №280), установлено, що накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини всіх військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу).

Накази по особовому складу видаються посадовими особами, визначеними Положенням (пункт 2 розділу Х Інструкції №280).

Згідно з пунктом 3 розділу Х Інструкції №280 накази по особовому складу щодо військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу) видаються з таких питань, зокрема,

5) звільнення з посад, переміщення по службі, продовження строків перебування на посадах, зарахування у розпорядження;

7) направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули;

11) звільнення, призупинення, поновлення та продовження військовослужбовцю військової служби.

Пунктом 21 розділу Х Інструкції №280 передбачено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, здійснюються наказами по особовому складу, крім випадків зазначених у пункті 2 розділу XII цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

За установленими судом обставинами справи наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 270 від 29 січня 2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено до військової частини НОМЕР_2 .

Приписом №1772/2339, виданим військовою частиною НОМЕР_2 04 лютого 2026 року, запропоновано солдату ОСОБА_1 , 04 лютого 2026 року вибути до військової частини НОМЕР_1 , строк прибуття – 07 лютого 2026 року; підстава – наказ командира військової частини НОМЕР_4 від 04 лютого 2026 року №37/дск (по стройовій частині).

Наказом (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 №38 від 07 лютого 2026 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військово частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 23-РС від 02.02.2026 року, припису командира військової частини НОМЕР_2 від 04.02.2026 року №1772/2339, рапорту солдата ОСОБА_1 №993 від 07.02.2026 року.

Згідно з витягом з наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 грудня 2025 року №367 відповідно до спеціальної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.11.2025 №д-3221/146/дск, наказу командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України «Про проведення додаткових організаційних заходів у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України у 2025 році» від 23.11.2025 №50дск, наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.11.2025 №314/нод/дск з 29 грудня 2025 року військова частина НОМЕР_1 перейшла до складу військової частини НОМЕР_3 .

Отже, ОСОБА_1 після мобілізації проходить службу у складі військової частини НОМЕР_5 , яка, в свою чергу, увійшла до складу військової частини НОМЕР_3 .

Зважаючи на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про скасування відстрочки від призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також протиправність наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 270 від 29 січня 2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення до військової частини НОМЕР_2 , позивач безумовно має бути звільнений з військової служби.

Водночас, звільнення позивача з військової служби має відбутися у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи наведені вище вимоги Положення №1153/2008 та Інструкції №280, видавати накази по особовому складу (у контексті спірних правовідносин - про звільнення з військової служби) має право командир військової частини НОМЕР_3 .

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування його до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а також про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Разом з тим, наказ про зарахування до списків особового складу військової частини є похідним від наказу по особовому складу, відповідно, скасування наказу по стройовій частині про зарахування до списків особового складі військової частини можливе лише після скасування наказу про особовому складу.

У спірному випадку позивачем не заявлено позовних вимог про скасування наказу по особовому складу.

Більш того, військова частина НОМЕР_3 до участі у справі як відповідач не залучена, хоча у розпорядженні суду першої інстанції була наявна інформація про видання наказу військової частини НОМЕР_1 №38 від 07 лютого 2026 року ОСОБА_1 на підставі наказу командира військово частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 23-РС від 02 лютого 2026 року, а також відповідні документи стосовно того, що військова частина НОМЕР_1 увійшла до складу військової частини НОМЕР_3 .

Одним з основних принципів адміністративного судочинства відповідно до статті 9 КАС України є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає у тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта).

Частинами третьою - п`ятою статті 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як вказано вище, суд першої інстанції не звернув увагу на наведені обставини, не залучив до участі у справі військову частину НОМЕР_3 .

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби та обравши інший спосіб захисту порушеного права - зобов`язання військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, не врахував, що у військовій частині НОМЕР_1 відсутня така компетенція, позаяк повноваження щодо звільнення з військової служби належать військовій частині НОМЕР_3 , якою позивач прийнятий на військову службу відповідним наказом по особовому складу.

Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції позбавлений компетенції на залучення відповідача в силу того, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (частина п`ята статті 308 КАС України).

Враховуючи наведені обставини, відсутність у суду апеляційної інстанції компетенції на притягнення належного відповідача до участі в справі на стадії апеляційного перегляду справи, а також на розгляд позовних вимог та підстав позову, що не були заявлені в суді першої інстанції, рішення суду першої інстанції має бути скасовано в цій частині та в задоволенні цих позовних вимог належить відмовити.

Судом не надається оцінка іншим доводам апелянта, адже вище суд зробив висновок про наявність підстав для скасування рішення в частині вимог до апелянта.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача (зобов`язання військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 ) є неправильним, а заявлені позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування позивача до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини та звільнити з військової служби не можуть бути задоволені з підстав, зазначених вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав скасування рішення в цій частині не вбачається.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в справі № 280/1336/26 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в справі № 280/1336/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії скасувати в частині зобов`язання військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 .

Ухвалити в скасованій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити з військової служби.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 05 серпня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов