Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №160/8069/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8069/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року у справі №160/8069/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови у оформлені документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги в пільговому обчисленні (03 роки 10 місяців 08 днів);

-зобов`язати Національну поліцію України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії та всі необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги в пільговому обчисленні (03 роки 10 місяців 08 днів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він повторно звернувся у лютому 2026 року із заявою до Національної поліції України з приводу оформлення та подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Однак, листом від 30.03.2026 №45641/48-2026 сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України відмовив йому у підготовці та поданні до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії з підстав відсутності необхідної вислуги років у календарному обчисленні на день звільнення. Позивач вважає протиправними дії Національної поліції України щодо відмови в оформленні та поданні до органів Пенсійного фонду України всіх необхідних документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років, оскільки з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22, якою визнано протиправними та нечинними деякі положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393", у ОСОБА_1 виникли правові підстави для призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року у справі №160/8069/26 позов ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо відмови в оформлені документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги в пільговому обчисленні (03 роки 10 місяців 08 днів). Зобов`язано Національну поліцію України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії та всі необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги в пільговому обчисленні (03 роки 10 місяців 08 днів).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в різних підрозділах Національної поліції України.

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19.06.2025 №347 о/с, відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важких справах відділу оперативних розробок Луганського управління, звільнено зі служби в поліції із 20 червня 2025 року.

Відповідно до вказаного наказу станом на день звільнення становить: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби становить 21 рік 07 місяців 04 дні, вислуга років у пільговому обчисленні - 03 роки 10 місяців 08 дні.

23.06.2025 позивач вперше звернувся до сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Первинний розгляд заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 здійснювався ДВБ НПУ, за результатами розгляду якого ДВБ НПУ листом від 30.06.2025 №49511-2025 було направлено за належністю зазначену заяву ОСОБА_1 для розгляду у встановленому порядку до Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України, про що також було поінформовано Позивача листом ДВБ НПУ від 30.06.2025 №49510-2025.

14.08.2025 отримано відповідь від 31.07.2025, в якій сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України повідомив, що відповідно до наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19.06.2025 №347 о/с вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні на день звільнення становить - 21 рік 07 місяців 04 дні, у зв`язку з цим для оформлення та подачі документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років не має законних підстав.

ОСОБА_1 оскаржив такі дії Національної поліції України щодо відмови у оформлені документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років необхідної для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах до суду у справі №160/24329/25.

Однак, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №160/24329/25 апеляційну скаргу Національної поліції України було задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Разом із тим зазначена постанова Третього апеляційного адміністративного суду не перешкоджає повторному зверненню позивача, оскільки після її ухвалення змінилося нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у зв`язку з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22.

Верховний Суд дійсно висловлював різні підходи щодо врахування пільгової вислуги років, однак остаточний правовий висновок сформульовано Об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, який надалі послідовно застосовується Верховним Судом.

31.03.2026 позивачем отримано відповідь №45641/482026 від 30.03.2026, в якій сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України повідомив, що відповідно до наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19.06.2025 №347 о/с вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні на день звільнення становить - 21 рік 07 місяців 04 дні, у зв`язку з цим для оформлення та подачі документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років не має законних підстав.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначеніЗаконом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону № 2262-XIIособи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. "б"-"д", "ж" ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

В свою чергу ст. 17-1 Закону № 2262-XIIвизначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992.

Судовим розглядом встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення складала в календарному обчисленні - 21 рік 07 місяців 04 дні, вислуга років у пільговому обчисленні - 03 роки 10 місяців 08 дні, які на думку відповідача не відповідають умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленої пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав правовий висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Проте, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XIIу частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Аналогічна правова позиція також була підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, в якій зазначено, що в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Як встановлено судовим розглядом, на час звільнення позивача зі служби, діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років.

Отже, позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 25 років 05 місяців 12 днів.

Крім того, стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Так, позивач набув право на отримання пенсії (з наступного дня після звільнення зі служби), тобто в період дії попередньої редакції Порядку №393, а відтак не може бути позбавлений права на зарахування календарної вислуги на пільгових умовах.

Тож, як вірно зазначено судом першої інстанції, Національна поліція України протиправно відмовило позивачу в оформлені документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги в пільговому обчисленні (03 роки 10 місяців 08 днів).

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків колегії суддів не спростовують.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року у справі №160/8069/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник