Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/7254/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7254/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №160/7254/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 та внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно його виключення з військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 з 27.01.2004 року.

У задоволенні іншої частини позову – відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку ОСОБА_1 та внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно його виключення з військової служби, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було повторно пройдено військово-лікарську комісію за результатами якої 20.12.2022 позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби за станом здоров`я за ст.67-б Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та зазначений висновок є чинним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до довідки сорії МСЕ-ДНА-01 №667644 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності з 01.06.2009 року безтерміново (а.с. 15).

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 12.01.2023 року містить запис, що ОСОБА_1 :

- 13.01.2003 року – гр.І ст.60-а Наказ МОУ №207 від 1999, як непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

- взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 27.01.2004 року;

- 20.12.2022 року мед комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний обмежено придатний до військової служби за гр. ІІ ст.67-б наказ МОУ №402 від 2008 року (а.с. 11).

05.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою в якій зазначав, що 13.01.2003 року позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 27.01.2004 року знову взято на військовий облік. Просив надати роз`яснення чи були правові підстави взяття позивача на військовий облік 27.01.2004 року.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.02.2025 року №216/387 повідомлено позивача, що згідно з установленими строками зберігання особова справа призовника була знищена. Відповідно до повідомленої заявником інформації, у 2003 році було визнано непридатним до строкової військової служби, у зв`язку із чим знято з військового обліку призовників та зараховано в запас Збройних Сил України (поставлено на військовий облік військовозобов`язаних). Наразі заявник перебуваєте на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 . Медичним оглядом ВЛК у грудні 2022 року визнано обмежено придатним до військової служби у воєнний час, за ст. 67-б Розкладу хвороб. Отже на заявника поширюються усі обов`язки військовозобов`язаних, що стосуються військового обліку, а також відповідальність за їх порушення. Наявність інвалідності також не дає винятків щодо військового обліку (а.с. 14).

Позивач вважаючи дії відповідача щодо взяття на військовий облік протиправними звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-XII регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

За змістом пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктами 9, 11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.01.2003 року проходив медичний огляд та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі наказу МОУ №207 від 12.07.1999 року (а.с. 11).

Натомість, наказ Міністерства оборони України №207 від 12.07.1999 року втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.

В свою чергу, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Згідно з цим положенням військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Пунктом 22.6 глави 22 розділу II Положення №402 визначено, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було повторно пройдено військово-лікарську комісію за результатами якої 20.12.2022 позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби за станом здоров`я за ст.67-б Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (а.с. 11).

Частиною 6 статті 37 Закону №2232-XII визначено вичерпний перелік підстав для виключення з військового обліку.

При цьому, згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Оскільки позивачем було повторно пройдено військово-лікарську комісію за результатами якої 20.12.2022 позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби за станом здоров`я, підстав для застосування положень частини 6 статті 37 Закону №2232-XII до спірних правовідносин не має.

При цьому, колегія суддів зауважує, що той факт, що судом встановлено протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 з 27.01.2004 року не впливає на правильність вирішення судом позовної вимоги в частині виключення позивача з військового обліку, адже ця обставина не звільняє позивача від обов`язку виконання вимог розділу II Положення від 14.08.2008 № 402, а саме визначення розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби передбачених діючим Положенням № 402.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

В частині задоволення позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №160/7254/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №160/7254/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко