Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №160/31230/25
Суддя: Білак С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31230/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/31230/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 29 жовтня 2025 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та скасувати відповідне рішення від 29.04.2025 №050130001148;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу за Списком №1, який становить 09 років 03 місяці 12 днів і підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ТОВ «Трест «Коксохіммонтаж» від 01.06.2012 №78 та від 25.10.2013 №196, ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 29.05.2024 №05-01/20/439;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби у лавах Збройних Сил України з 22.06.1992 по 20.04.1994. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 №050130001148 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 22.06.1992 до 20.04.1994.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 06.05.2000 до 02.12.2001, 25.10.2013.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу за Списком №1, який становить 09 років 03 місяці 13 днів згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.06.2012 №78, від 25.10.2013 №196, від 29.05.2024 №05-01/20/439, та з урахуванням висновків суду.
Рішення суду мотивовано тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 №050130001148 року про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, суд зробив висновок про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 22.06.1992 до 20.04.1994 та необхідності зарахування періоду роботи ОСОБА_2 з 06.05.2000 до 02.12.2001 до пільгового стажу позивача Списком №1, адже довідка №05-1/20/439 підтверджує безперервність виконання позивачем робіт за професією, яка віднесена до Списку №1, у період з 06.10.1995 до 22.12.2003, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для неврахування пенсійним органом періоду з 06.05.2000 до 02.12.2001 до пільгового стажу позивача. Також, суд першої інстанції зробив висновок про необхідність зарахування « 25.10.2013» до пільгового стажу позивача, адже відсутні підстави вважати належним та достовірним виправлення у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ «КОКСОХІММОНТАЖ» від 25.10.2013 №196, а саме над датою « 25 жовтня 2013 р.» від руки зазначено число « 24».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що страховий стаж позивача становить 34 роки 11 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 1 становить 07 років 08 місяців 15 днів, за Списком № 2 становить 05 років 09 місяців 07 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано періоди: з 22.06.1992 по 20.04.1994 період проходження військової служби згідно із військовим квитком НОМЕР_2 від червня 1992 року, оскільки прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає паспорту ОСОБА_4 . Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно п.1, ч. 2, ст. 114 Закону № 1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-IV.
Рішенням від 29.04.2025 №050130001148 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У рішенні вказано, що вік заявника - 50 років 11 місяців 2 дні. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 статті 26 Закону №1058-IV, становить 35 років. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV, у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу від 25 до 35 року. У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу - від 15 років. Право на пенсію відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Згідно з пунктом другим частини другої статті 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Страховий стаж особи становить 34 роки 11 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 7 років 8 місяців 15 днів, за Списком № 2 становить 5 років 9 місяців 7 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано період проходження військової служби згідно із військовим квитком НОМЕР_2 від червня 1992 з 22.06.1992 до 20.04.1994, оскільки прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає паспорту « ОСОБА_4 » (а.с. 32-33).
Не погодившись із таким рішенням пенсійного органу ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 №050130001148 позивачу не зараховано до страхового стажу період проходження військової служби згідно із військовим квитком НОМЕР_2 з 22.06.1992 до 20.04.1994, оскільки прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає паспорту « ОСОБА_4 » (а.с. 32-33).
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з записів №2 та №3 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач у період з 22.06.1992 по 21.04.1994 проходив службу в рядах ВСУ (а.с. 28).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Положеннями абзацу 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Аналіз приведених вище норм права дає підставою для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю.
Зважаючи на те, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу а також е, що період проходження позивачем військової служби у спірний період підтверджується записами трудової книжки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 22.06.1992 до 20.04.1994.
При цьому, зазначення у військовому квитку НОМЕР_2 прізвища позивача « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 » пов`язано з написанням прізвища позивача іншою мовою, а тому ця обставина, зважаючи на відомості трудової книжки серії НОМЕР_1 не може бути підставою для не зарахування позивачу такого періоду до його страхового стажу.
Зважаючи на те, що відповідачем неправильно обраховано страховий стаж позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 №050130001148.
Щодо висновку суду першої інстанції про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за за Списком №1 періоду роботи з 06.05.2000 до 02.12.2001, 25.10.2013, колегія суддів вважає, що підстав для зарахування цього періоду до пільгового стажу ОСОБА_1 не має, оскільки оспорюване рішення від 29.04.2025 №050130001148 не містить такої відмови.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 25.10.2013. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/31230/25 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/31230/25 – скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 06.05.2000 до 02.12.2001, 25.10.2013.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/31230/25 – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua