Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №520/677/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 р. Справа № 520/677/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) від 13.04.2026 по справі № 520/677/26

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 .

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в даній справі.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2 129,92 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 92 копійки).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на момент смерті військовослужбовця (травень 2023 року) діюче законодавство не передбачало права на ОГД для «цивільних дружин» (які не є офіційними дружинами або утриманцями). Втім, відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану, відповідно до матеріалів справи та відповідно до змісту документів, наданих ОСОБА_1 для розгляду Комісією Міноборони, остання очевидно точно не відноситься до подружжя загиблого, адже є безумовним те, що під поняттям «подружжя» у вказаній нормі статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавець мав на увазі осіб, між якими зареєстровано шлюб відповідно до норм Сімейного кодексу України. Адже, відповідно до частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно частини 2 цієї ж статті проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. До того ж, згідно висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18, від 06.07.2022 у справі № 809/1346/17, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них лише деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Проте, встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Таким чином, встановлення судом факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_4 не створює підстав для набуття ОСОБА_1 статусу «одного з подружжя», та, відповідно, виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечувала та просила відмовити. Вказала, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з травня 2006 року по 11.05.2023 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 , факт чого встановлений рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2024 у справі № 641/511/24.

В період шлюбних відносин у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилося двоє дітей: донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 01.08.2007 року Виконавчим комітетом Хатнянської сільської ради Великобурлуцького району харківської області складено актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.10.2018 року, виданим повторно Великобурлуцьким районним відділом ДРАЦ ГТУЮ у Харківської області та син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації народжень Виконавчого комітету Хатнянської сільської ради Великобурлуцього району Харківської області 12.12.2011 зроблено відповідний актовий запис за № 06, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 12.12.2011 Виконавчим комітетом Хатнянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

13.12.2022 ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ. Проходив службу у ВЧ НОМЕР_3 , що підтверджується даними військового квитка.

22.06.2023 за вих. № 501 ОСОБА_1 , як дружина, отримала від ІНФОРМАЦІЯ_5 сповіщення № 7, в якому було вказано, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання військового обов`язку з відсічі збройної агресії окупаційних військ російської федерації.

21.06.2023 третім відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.07.2023 за № 182, солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 ураження КСП 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 (« ІНФОРМАЦІЯ_7 ») баражуючим боєприпасом типу ОСОБА_5 (shahed 136), виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_1 . Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2282 від 11.07.2024 травма, поранення (11.05.2023) солдата ОСОБА_4 , 1982 року народження – травма, поранення, які призвели до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

29.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, поданою в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_3 солдата ОСОБА_4 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.05.2025 за вих. № 1171 пакет документів громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для отримання ОГД у зв`язку зі смертю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_3 солдата ОСОБА_4 були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У вказаному пакеті документів містилися наступні додатки: доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД; заява ОСОБА_1 від 29.08.2024; згода на обробку персональних даних ОСОБА_1 ;. копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;. копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія паспорту та коду ОСОБА_2 ; копії довідок про взяття на облік ВПО стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про смерть військовослужбовця ОСОБА_4 ; копія сповіщення сім`ї; копія лікарського свідоцтва про смерть № 50 від 04.10.2023; витяг про несудимість ОСОБА_1 ;. витяг про несудимість ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади; довідка з реквізитами карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 ; копія рішення суду у справі № 641/511/24 (провадження № 2-о/641/79/2024); копія грошового атестата № 381 від 12.04.20205; копія витягу з наказу про виключення № 182 від 01.07.2023; копія витягу про результати службового розслідування.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 отримала витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 за №181/168, згідно якого (пункт 44 протоколу): сину та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 21.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 02.09.2025 № 321/КЦ/12185 – в розмірі 2/3 частини 15000000 грн. в сумі 10000000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

26.12.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Розумна О.О. отримала електронний лист (з копією витягу з протоколу засідання комісії МОУ) від 24.12.2025 за вих. № 220/13/133268 від Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України, в якому повідомлялось про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року за № 112/в, Комісія, розглянувши подані документи, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка у заяві про призначення одноразової грошової допомоги зазначила себе дружиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 21.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 02.09.2025 № 321/КЦ/12185.

Так, розглядаючи документи, подані ОСОБА_1 , Комісія, із посиланням на положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (у редакції, що діяла на момент загибелі), статтю 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній на дату смерті військовослужбовця, частину 1 статті 21 Сімейного кодексу України, дійшла висновку, що ОСОБА_1 не відноситься до одного з подружжя, незважаючи на той факт, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2024 у справі № 641/511/24 встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з травня 2006 року по 11.05.2023 року, оскільки встановлення судом факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_4 не створює підстав для набуття заявницею статусу одного з подружжя, та, відповідно, виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги.

Також у вказаному витязі зазначено, що на розгляд Комісії не надходили документи, які підтверджували б право ОСОБА_1 на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як утриманця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи вищезазначене, пунктом 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 .

Із прийнятим рішенням ОСОБА_1 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що прийняте в порушення діючих положень законодавства України, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом.Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року № 112/в щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 . Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в даній справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За правилами частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на дату смерті військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком №975.

За приписами пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Як передбачено пунктом 10 Порядку №975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, пстини 15000000 грн. в сумі 10000000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Аналіз правових норм Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім`ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату смерті військовослужбовця) якою встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Таким чином, законодавець у редакції норми, чинній на момент смерті військовослужбовця, встановив вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання спірної виплати, чітко визначивши конкретні категорії отримувачів, а саме: батьків, одного з подружжя, дітей та утриманців.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги мають виключно ті особи, які прямо визначені законом, або ті, які відповідають спеціальному статусу утриманця та підтверджують його у встановленому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, витягом з Наказу № 182 від 01.07.2023, витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК від 11.07.2023 за № 2282, сповіщення сім`ї № 7 від 22.06.2023 за № 501, витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 25.09.2025 за № 181/168, підтверджується той факт, що ОСОБА_4 загинув під час виконання ним обов`язків служби.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є висновок відповідача про те, що відповідно до наданих документів ОСОБА_1 не відноситься до одного з подружжя та за наданим документами неможливо встановити чи є вона непрацездатною особою та перебувала на утриманні загиблого.

Відповідачем не прийнято до уваги надане позивачкою рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2024 у справі №641/511/24, яким встановлено факт проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з травня 2006 року по 11.05.2023 року.

З цього приводу, колегія суддів вказує, що Верховним Судом у тотожних правовідносинах у постанові від 19.05.2026 у справі №600/1860/25-а та у постанові від 12.05.2026 у справі №280/1098/25 зроблено висновок про те, що сам по собі встановлений у судовому порядку факт спільного проживання без реєстрації шлюбу має преюдиційне значення виключно щодо підтвердження відповідних фактичних обставин (спільного побуту, ведення господарства, наявності взаємних прав та обов`язків), може підтверджувати належність позивачки до категорії членів сім`ї у розумінні сімейного законодавства, однак не змінює визначеного спеціальним законом кола отримувачів одноразової грошової допомоги.

Суд не ставив під сумнів добросовісність звернення позивачки та значення встановленого судовим рішенням факту її проживання із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю. Водночас справедливість у справах цієї категорії полягає у передбачуваному й однаковому застосуванні спеціального закону до всіх осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд також врахував, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно повинно мати більш конкретний характер, ніж проста надія, і ґрунтуватися на законодавчому положенні або правовому акті, такому як судове рішення, що стосується відповідного майнового інтересу» (рішення у справах "Копецький проти Словаччини" [GC] (заява № 44912/98, пп. 49-52), "Белане Надь проти Угорщини" [GC] (заява № 53080/13, п. 75). Оскільки станом на дату смерті військовослужбовця стаття 16-1 Закону № 2011-XII не відносила осіб, які проживали із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до самостійного кола отримувачів одноразової грошової допомоги, у позивачки не було достатньої правової основи для виникнення легітимного очікування на отримання цієї виплати саме з такої підстави.

Колегія суддів додатково наголосила, що положення статті 16-1 Закону №2011-XII у редакції, чинній на момент виникнення права, мають імперативний характер та визначають вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим застосування норм інших галузей права, зокрема Сімейного кодексу України, не може змінювати або розширювати суб`єктний склад отримувачів одноразової грошової допомоги, прямо визначений спеціальним законом.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що сам факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є достатньою підставою для віднесення позивачки до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, є помилковими, оскільки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та призводять до безпідставного розширення визначеного статтею 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця) переліку таких осіб.

У цьому контексті колегія суддів погоджується із твердженнями апелянта, що Закон № 3515-IX від 09 грудня 2023 року, яким до статті 16-1 Закону № 2011-XII включено зокрема жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбі, не містить положень, які б надавали цій зміні зворотну дію у часі або поширювали її на правовідносини, у яких день виникнення права на одноразову грошову допомогу настав до набрання чинності цим Законом. Тому зазначена законодавча зміна не може бути застосована для визначення кола отримувачів допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, яка настала у травні 2023 року.

З огляду на це доводи апеляційної скарги в частині неправильного застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, зокрема положень статті 16-1 Закону № 2011-XII, є обґрунтованими.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, які за приписами частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність факту протиправної бездіяльності з боку відповідача.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, оскільки подані позивачкою документи не підтверджували її належності до жодної з категорій отримувачів, прямо визначених статтею 16-1 Закону №2011-XII у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця.

Доводи апеляційної скарги, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому приймаються судом як належні.

Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 2 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на обґрунтованість доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/677/26 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко