Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №191/4090/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4090/26

Провадження № 1-кп/191/290/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026046390000133 від 02.07.2026, стосовно ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України -

В С Т А Н О В И В:

28.06.2026 приблизно о 14 годині 30 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_3 знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , де крім неї перебували її матір та вітчим ОСОБА_4 , з яким ОСОБА_3 перебуває у сімейних відносинах. В цей час між ОСОБА_3 та її матір`ю виникла словесна сварка. ОСОБА_4 , зайшовши до коридору, де перебували вказані вище особи, почав словесно захищати свою дружину від ОСОБА_3 . В результаті вказаних дій, у останньої виник прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень своєму вітчиму ОСОБА_4 .

Після цього, того ж дня, перебуваючи у вказаному місці, без розриву у часі, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого прямого кримінально- протиправного умислу, направленого на спричинення вітчиму ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, стоячи з правого боку від ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, тримаючи правою рукою скляну банку, нанесла вказаною скляною банкою один удар в ділянку голови справа ОСОБА_4 .

У результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинила своєму вітчиму ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді рвано-забитої рани шкіри лобно-скроневої ділянки голови справа; поверхневої забитої рани шкіри лобної ділянки голови зліва; забою м`яких тканин повік правого ока; саден шкіри ділянки спинки носу, що за своїм характером, відповідно до п.2,3,3 Правил визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до статей 291, 302 КПК України обвинувальний акт відносно обвинуваченої надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

-письмова заява ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

В заяві про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Згідно даної заяви ОСОБА_3 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

В заяві щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч. 2 ст. 381 КПК України.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю доведена та її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні виду та міри покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, яке відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на даний час не працевлаштована, за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.173-2 та ст.184 КУпАП, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням встановлених обставин справи та даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає необхідним призначити їй покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, а саме у вигляді штрафу, що буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368-370, 373-374, 381-382, ч. 1 ст. 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 у ОСОБА_7 у винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят ) грн. 00 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Роз`яснити обвинуваченій, що вона зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його отримання до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1