Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №183/9343/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9343/26

№ 1-кп/183/2321/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026047350000152 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Панютине Лозова, Харківської області, громадянина України, неодруженого, у якого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, з середньою освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючий на посаді командира 1 першого піхотного відділення 2 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026047350000152 від 10.07.2026 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_4 , ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно останнього без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2026 року № 78, сержанта ОСОБА_3 зараховано на посаду командира 1 першого піхотного відділення 2 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

Відповідно до вимог ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-якій кількості в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках – у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і рослин, включених до таблиці I Переліку, на території України забороняється, за винятком діяльності з обігу таких наркотичних засобів, психотропних речовин і рослин у цілях, на підставах і з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом.

Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.

Згідно зі списком 1 Таблиці ІІ «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Згідно з Таблицею № 1 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року зі змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29 липня 2010 року, дії пов`язані з незаконним обігом наркотичного засобу – канабіс, розміром від 5,0 г, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Будучи військовослужбовцем, сержант ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 49, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте військовослужбовець, ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальний проступок у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.

Сержант ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді командира 1 першого піхотного відділення 2 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також в порушення положень ст. 7, 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», діючи з прямим умислом, без мети збуту, 07 липня 2026 року в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці за допомогою месенджеру «Telegram» замовив наркотичний засіб, обіг якого обмежений – метадон (фенадон), який було направлено посилкою з відділення «Нової Пошти №43275» у м. Дніпро до поштомату «Нової пошти» №20629 у м. Самар Дніпропетровської області, куди 10 липня 2026 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 прибув та забрав вказану посилку, з наліпкою і маркуванням «Нової пошти», яка містила коробку в всередині якої знаходились один поліетиленовий згорток в середині якого знаходився один сліп пакет з наркотичним засобом, обіг якого обмежений, метадон (фенадон), масою 0,6763 г, який тим самим незаконно придбав та зберігав для подальшого власного вживання.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, а дії останнього обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що останній вину визнав повністю, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби зарекомендував з посередньої сторони.

Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, що разом з обставинами, які пом`якшують покарання, дає суду підстави для призначення останньому покарання у штрафу, що буде достатнім покаранням для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень 00 копійок.

Речовий доказ по кримінальному провадженню у виді:

-метадон (фенадон) масою 0,6763 г., у спец. пакеті №5625233, що переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул. Гетьманська, 7, м. Самар, Дніпропетровська область – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-26/25712-НЗПРАП від 16.07.2026 року в сумі 2 406 гривень 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1