Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №205/12203/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/12203/25

Номер провадження2/205/2046/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шерекіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначено, що в період з 2016 року по лютий 2019 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, але без реєстрації шлюбу. В цей період у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після народження дитини стосунки між сторонами суттєво погіршились, внаслідок чого в лютому 2019 року сторони повністю припинили стосунки та почали проживати окремо.

Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, взагалі не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, не приймає участі в вихованні, не спілкується з дитиною, не цікавиться здоров`ям, успіхами, морально та матеріально її не підтримує.

В липні 2022 року позивач зверталась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів із відповідача на утримання дитини, на підставі якої 08.08.2022р. було видано судовий наказ про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 22.07.2022р.

Зазначений судовий наказ позивач пред`явила до виконання до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУ МЮ (м.Одеса), на підставі якого державним виконавцем відкрито ВП №70203502, яке триває на теперішній час. .

Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.07.2025р. становить 108 427,91 грн., що свідчить про те, що він ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

У лютому 2024 року позивач зверталась до Новокодацького районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав, але рішенням суду від 23.12.2024р., яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.03.2025р., у позові відмовлено, та попереджено відповідача про необхідність належного виконання батьківських обов`язків щодо своєї дитини - ОСОБА_3 .

Позивач зверталась до органів поліції щодо ухилення відповідача від сплати аліментів.

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.02.2025р. із ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 83 469,91 грн., але і це рішення відповідачем не виконується.

Зважаючи на все викладене, позивач вимушена звернутися до суду із даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14.08.2025 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.04.2026 на адресу суду надійшов Висновок органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 17.03.2026р. про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.04.2026р. підготовче судове засідання закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Позивач подала до суду письмову заяву, в якій підтримує вимоги позову та просить задовольнити їх. Розгляд справи просить провести за її відсутності. Представник позивача - адвокат Шклярук Д.С., до суду надав письмові пояснення, в яких посилаючись на обставини та аргументи викладені в тому числі у позові зазначає, що станом на 26.05.2026р. відповідач продовжує ухилятись від утримання дитини, не займається її станом здоров`я, не цікавиться життям дитини.

Представник органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР в судове засідання не з`явився. До суду подав письмову заяву про розгляд справи без участі представника та просив ухвалити рішення в інтересах дитини враховуючи висновок органу опіки та піклування.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Відзиву на позов, а також жодних письмових заяв, клопотань чи пояснень до суду не надавав.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, про наявність достатніх правових підставі для задоволення позову, виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.12.2018р., ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Із довідок про реєстрацію місця проживання особи встановлено, що ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2024р. у справі № 205/1270/24, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.03.2025р., попереджено ОСОБА_2 щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків щодо своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 серпня 2022 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 22.07.2022р. і до досягнення дитиною повноліття.

Державним виконавцем Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУ МЮ (м.Одеса) відкрито виконавче провадження № 70203502 із примусового виконання вказаного судового наказу, яке відкрите і на теперішній час.

Станом на березень 2026 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 187 897,66 грн., що вбачається із Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 70203502, наданого Другим Правобережним ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра ДМУ МЮУ.

Із відповіді на адвокатський запит №20 від 18.11.2025р. від ТОВ «Перша приватна поліклініка Філія Дніпро-11» вбачається, що дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ТОВ «Перша приватна поліклініка Філія Дніпро-11» з 08.09.2020р. При зверненні до за медичною допомогою на прийомі у лікаря дитину супроводжує мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Батько дитини - ОСОБА_2 в поліклініку не з`являвся, станом здоров`я дитини в умовах поліклініки не цікавився.

З характеристики від 08.08.2025р. виданої квартальним С.Г. Корж, вбачається, що дитина ОСОБА_3 фактично, майже з народження проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 та бабусею - ОСОБА_4 , також за цією адресою мешкав дідусь - ОСОБА_5 , який загинув під час участі у бойових діях в грудні 2023р. Вихованням та утриманням дитини займаються мати дитини та бабуся, до трагічної загибелі допомагав ще й дідусь - ОСОБА_5 . Дитина вихована та доглянута, має охайний зовнішній вигляд, за місцем мешкання ОСОБА_6 створені необхідні умови для нормального розвитку та виховання дитини. Батько дитини - ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, дитину за цією адресою не відвідує, з сином не спілкується, з дитиною не гуляє на вулиці, зокрема у місцях дозвілля дітей і йому уваги не приділяє.

Згідно Висновку органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради № 3/9-52 від 17.03.32026р. комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд наголошує, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, що передбачено ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства".

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи, можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При ухваленні рішення, суд враховує положення ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За таких обставин, суд доходить переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши у судовому засіданні надані докази, враховуючи перш за все інтереси дитини, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення його батьківських прав.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 141, 258, 263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Остапенко