Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №199/6379/24
Суддя: МАШКІНА Н. В.
Справа № 199/6379/24
(3-в/199/58/26)
ПОСТАНОВА
іменем України
05.08.2026 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника ВП №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про припинення виконання постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29.08.2024 року (справа 199/6379/24), якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2024 року (справа 199/6379/24) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб.
23.07.2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання начальника ВП №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про припинення виконання постанови суду у зв`язку з неможливістю застосування даного виду стягнення до військовослужбовця (ч.3 ст. 15 КУпАП), оскільки згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 №202/1/801 від 28.05.2026 року ОСОБА_1 07.10.2025 року був призваний на військову службу, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 .
В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, що відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України не перешкоджає його проведенню.
Дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма юридичними та фізичними особами на всій території України.
Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012, слідує, що відповідно до Конституції України … судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує правовладдя як складову частину спільної спадщини Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів правовладдя є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного розв`язання спору судами їхнє рішення не можна ставити під сумнів (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, § 61; Khristov v. Ukraine, № 24465/04, § 33, від 19 лютого 2009 року).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Суд, в межах даного провадження, керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Суспільна небезпечність умисного невиконання судового рішення полягає і в тому, що протиправні дії особи перш за все несуть загрозу авторитету правосуддя та принижують інститут судового рішення, що в свою чергу заподіює шкоду правам громадян та державним інтересам.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 302 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, а саме:
-видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
-скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
-смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
В судовому засіданні встановлено, що постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб, набрала законної сили 10.09.2024 року.
Згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 №202/1/801 від 28.05.2026 року ОСОБА_1 07.10.2025 року, тобто майже через рік після набрання законної сили постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2024 року, був призваний на військову службу, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 .
В той же час, вказана обставина не є підставою для припинення виконання постанови суду, вичерпний перелік яких передбачений у пунктах 5, 6 і 9 ст. 247, ст. 302 КУпАП, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що клопотання начальника ВП №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області не ґрунтується на законі, тому в його задоволенні слід відмовити.
При цьому, посилання в клопотанні на ч.3 ст. 15 КУпАП в обґрунтування підстави для припинення виконання постанови суду є безпідставним, оскільки вказана норма була виключена на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008.
Керуючись ст. 302 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні начальника ВП №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про припинення виконання постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29.08.2024 року (справа 199/6379/24), якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: Н.В.Машкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua